Надано специфіку формування та відтворення довіри (недовіри) у суспільстві. Вихідним положенням статті є теза В. Ядова, що свідомість людини регулюється набором настанов, ієрархія яких визначається рівнем свідомості. Довіра (недовіра) розглядається як настанова на дію, основними складовими якої є когнітивна, оціночно-емотивна та конативна. Взаємодія цих складових формує мисленнєву компоненту, в межах якої довіра (недовіра) як настанова на дію відтворюється крізь призму індивідуальної та колективної свідомості. Запропоновано розглядати довіру (недовіру) як цілісне соціокультурне утворення.