Проаналізовано сучасний стан функціонування шахти як єдиного технологічного комплексу. Розглянуто шахту як складну людино-машинну систему із періодичним зниженням та відновленням рівня надійності. Наведено показники роботи шахти із позицій її надійності. Розроблено науково-технічні принципи створення комп'ютеризованої системи керування надійністю шахти. Доведено, що директор контролює значні відхилення від штатного перебігу технологічних процесів, а служби аналітика та прогнозиста за допомогою комп'ютерних технологій обробляють великий обсяг інформації та надають директору важливі дані. Встановлено залежність ймовірності безвідмовного вуглевидобутку від усередненого значення коефіцієнтів готовності робочих процесів та кількості операцій у технологічних процесах для різних структур господарства, а також кількості та порядку взаємодії його підсистем. Запропоновано шляхи оздоровлення галузі, її перебудування у зв'язку з новими явищами у життєдіяльності держави.

За допомогою методів математичного моделювання отримано значення ефективної поверхні розсіювання (ЕПР) 122-міліметрового снаряду 9М22 ракетної системи залпового вогню (РСЗВ) "Град" у метровому, дециметровому та сантиметровому діапазонах довжин хвиль, для різних ракурсів об'єкта, на горизонтальній і вертикальній поляризації. Величина ЕПР характеризує рівень радіолокаційної помітності снаряду при застосуванні радіолокаційних станцій (РЛС) контрбатарейної боротьби (КББ), що функціонують у різних частотних діапазонах. Отримані результати доцільно використовувати для оцінювання можливостей існуючих РЛС КББ, а також на етапі створення перспективного радіолокатору.

Наведено значення ефективної поверхні розсіювання (ЕПР) 152-міліметрового снаряду ОФ-25 у метровому, дециметровому та сантиметровому діапазонах довжин хвиль, для різних ракурсів об'єкта, на горизонтальній і вертикальній поляризації. Значення ЕПР отримано шляхом математичного моделювання з використанням електродинамічних методів розрахунку, що дозволяють одержувати характеристики розсіювання радіолокаційних об'єктів різних електричних розмірів. Проведено порівняльний аналіз ЕПР снаряду у трьох частотних діапазонах. Одержані результати можуть бути використаними для оцінювання можливостей існуючих радіолокаційних станцій контрбатарейної боротьби, а також на етапі створення перспективного радіолокатору.

Досліджено характеристики радіолокаційного вторинного випромінювання артилерійських снарядів різних типів, які отримані шляхом математичного моделювання. Описано розроблені числові електродинамічні методи, які надають можливість моделювати електромагнітні відгуки повітряних об'єктів складної форми різних електричних розмірів. У випадку, коли довжина і діаметр снарядів є співрозмірними з довжиною зондувальної хвилі (мають резонансні розміри), для розрахунку застосовується метод, заснований на розв'язанні інтегрального рівняння магнітного поля. Для моделювання характеристик вторинного випромінювання снарядів електрично великих розмірів застосовується асимптотичний високочастотний метод. Розроблені методи пройшли верифікацію шляхом порівняння даних розрахунку для модельних об'єктів із числовими результатами, отриманими іншими авторами, а також із даними фізичних експериментів. Продемонстровано характеристики вторинного випромінювання снарядів у метровому, дециметровому і сантиметровому діапазонах довжин хвиль. Обговорено основні закономірності їх вторинного випромінювання на двох ортогональних поляризаціях за різних часово-частотних параметрів радіолокаційного зондувального сигналу.

Розглянуто питання узгодження полоси частот зондувального сигналу з різними повітряними об'єктами. Пропонується метод вибору раціональної полоси частот зондувального сигналу для забезпечення максимального рівня вторинного випромінювання повітряних об'єктів заданих типів. Метод засновано на застосуванні електродинамічних математичних моделей вторинного випромінювання радіолокаційних об'єктів та оцінюванні усередненої за можливими ракурсами енергії відбитого сигналу, як функції середньої частоти і ширини спектру зондувального сигналу. Наводяться і аналізуються результати розрахунку енергій відбитих сигналів для трьох різних типів снарядів артилерії у L та S діапазонах частот. Надано пропозиції щодо вибору полоси частот для зондування різних типів снарядів.