Показано можливість утворення наноструктурованого композита на основі цис-1,4-поліізопрену та органо-модифікованого бентоніту (ОМБ). Використання в еластомерних композиціях брекерного типу ОМБ забезпечує високу технологічність переробки гумових сумішей та підвищення значень показників ефективної енергії активації процесу та ступеня вулканізації, підвищення адгезійної міцності в системі гума - металокорд на третину. Оптимальна концентрація ОМБ в еластомерних композиціях із цис-1,4-поліізопренів складає 3 - 5 мас. ч. на 100 мас. ч. каучуку.

Наведено результати досліджень особливостей тонкої структури та морфології, діелектричних властивостей та іонної провідності органо-неорганічних полійоненвмістних золь-гель-нанокомпозитних плівок, одержаних за різних умов синтезу. Методом ширококутового розсіяння рентгенівських променів встановлено аморфний характер структури досліджуваних нанокомпозитів. Формування полійоненвмістних нанокомпозитів методом золь-гель-синтезу призводить до утворення багаторівневих фрактально агрегованих нанокомпозитів. Моделювання кривих малокутового розсіяння дозволило визначити тип фракталів, значення відповідних фрактальних розмірностей та розмірів фрактальних агрегатів. Наведені характеристики значно змінюються залежно від складу вихідних розчинів та під дією ультразвуку на стадії вихідного золя. Дані діелектричної імпедансної спектроскопії свідчать, що питома іонна провідність переважно залежить від характеру структурної організації гібридного органо-неорганічного нанокомпозита.

  Скачати повний текст

Вирішено основні задачі оптимального розташування сонячного колектору на місцевості: знайдений оптимальний кут нахилу сонячного колектору, під час якого спостерігається максимальне надходження сонячної радіації на його поверхню для різних пір року, виявлено вплив азимутального кута розташування сонячного колектора на його ккд та межі зміщення кута нахилу сонячного колектору, в яких система прозорих покриттів володіє достатньою пропускною здатністю.

Індекс рубрикатора НБУВ: З252.8

Рубрики:

Сонячні батареї

Шифр НБУВ: Ж70633 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г121.336-5 + Г583.2

Рубрики:

Адсорбція

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.2

Рубрики:

Шаруваті пластмаси

Шифр НБУВ: РА409795 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л710.2

Рубрики:

Одержання прес-матеріалів

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сучасний розвиток промисловості неможливий без упровадження енергоощадних технологій, що базуються на використанні відновлювальних природних джерел енергії. У передових країнах усе більшого поширення набувають вітрові, гідро- та сонячні електростанції, теплові генератори, сонячні колектори та ін. Одним із таких пристроїв є системи перетворення сонячної енергії на теплову. Вони достатньо дорогі та не мають необхідного рівня надійності й довговічності. Тому актуальним завданням є зменшення їх собівартості та підвищення надійності та довговічності в роботі. Це завдання виконується за рахунок заміни матеріалів конструкційного й триботехнічного призначення основних елементів таких систем на розроблені полімерні композиційні матеріали (ПКМ). Як полімерна матриця для їх створення був вибраний полікарбонат. Для покращання технологічності при переробленні на виріб його модифікували кремнійорганічним каучуком. Це привело до зменшення в'язкості розплаву та розширило інтервал температур перероблення. З метою покращання триботехнічних властивостей отримані ПКМ наповнювали графітом, що привело до значного зменшення коефіцієнта тертя та інтенсивності лінійного зношування розроблених матеріалів порівняно з вихідним полімером. У результаті проведення роботи були отримані ПКМ із високим рівнем технологічності при переробленні на виріб, триботехнічних та фізико-механічних властивостей, деталі з яких можна рекомендувати до впровадження в системи перетворення сонячної енергії на теплову, що дозволить зменшити собівартість і підвищити надійність та довговічність енергоощадного обладнання.

Звернено увагу на особливості пінопластів на основі термопластичних та термореактивних полімерів. Наведено класифікацію й морфологію газонаповнених полімерів. Вказано властивості й використання твердих газоутворювачів. Проаналізовано використання газоподібних і рідких спінюючих речовин. Проведено експериментальні дослідження процесів пороутворення та властивостей газонаповнених полімерних матеріалів. Досліджено процеси пороутворення у високов'язких і теплостійких полімерах. Подано основоположні рівняння, які використовуються при описанні процесів пороутворення.

Встановлено, що для підвищення адгезійних і фізико-механічних властивостей композицій на основі епоксидної смоли ті полісульфідного каучуку, які тверднують без теплової обробки, необхідно перед введеннмя отверджувача проводити попередню реакцію тіоетерифікації (ПРТЕ) за рахунок взаємодії меркаптанових груп каучуку й оксиранових циклів епоксидної смоли за підвищеної температури, а потім використовувати продукт цієї реакції для отверднення за кімнатної температури. Композиційні матеріали на основі продуктів РТЕ істотно перевершують аналоги на основі механічних сумішей епоксидної смоли та тіоколу за величиною когезійної і адгезійної міцності, деформаційної здатності, роботи руйнування і питомої ударної в'язкості. Показано, що введення як розріджувачів, так і пластифікаторів у продукти попередньої РТЕ епоксидної смоли полісульфідним каучуком сприяє підвищенню параметрів міцності при розтягуванні і деформаційної здатності. Встановлено, що введення пластифікаторів забезпечує деяке підвищення адгезійної міцності, однак набагато менше в порівнянні з когезійною міцністю. При цьому адгезійні і когезійні характеристики змінюються антибатно. Методом динамічної механічної спектрометрії показано, що наявність в епоксидно-полісульфідному композиційному матеріалі розріджувачів і пластифікаторів сприяє зниженню температур максимальних значень тангенса кута механічних втрат, модуля втрат, початкової і кінцевої ділянок переходу матеріалу зі склоподібного у високоеластичний стан, а також щільності хімічної сітки в епоксидній матриці.

В монографії описано сучасний стан сорбційного акумулювання тепла, а також області застосування явища адсорбції. Розроблено методику синтезу нових композитних сорбентів типу «силікагель-кристалогідрат» для використання в адсорбційних перетворювачах теплоти (АПТ) різного призначення та вивчено їх властивості. Запропоновано низку нових технічних рішень щодо конструктивного виконання АПТ, досліджено параметри їх роботи та режими експлуатації.

Присвячено розгляду фізико-хімічних властивостей феритів, основним технологіям їх одержання та тенденціям удосконалення існуючих технологій. Розглянуто області використання шпінельних феритів у різних галузях промисловості. Наведено відомості щодо використання феритів у природоохоронних технологіях.