Досліджено деякі посткласичні (постмодерністські) тенденції в освіті, які проявляються, значною мірою, під впливом зміни методологічних орієнтацій в сучасній науці. Ці зміни полягають, передусім, у посиленні ролі плюралістичних орієнтирів у теорії та практиці наукового пошуку, усвідомленні синергетичних уявлень про світ, а значить, розумінні процесів, що відбуваються в ньому, як істотно нелінійних, визнання ціннісної "навантаженості" науки. За сучасних умов освіта зазнає впливу постмодерністських наукових тенденцій, що, в свою чергу, активно впливає на науку та інші сфери культури. Однак, було б невірним розглядати класичні тенденції освіти як такі, що залишилися безповоротно в минулому. Сучасна освіта схильна до впливу і класики, і посткласики. Посткласична тенденція стимулює педагога до виявлення мінливості, спростувань, аномалій, робить акцент не на дистанційності у стосунках "викладач - студент", а на їх партнерстві. Можливо, що деякі посткласичні уявлення витримають перевірку часом і стануть класичними. Такими можуть стати, наприклад, розглянуті ідеї плюралізму, синергізму, зміни ціннісної "навантаженості" знань.

Работа содержит классические философские тексты с вопросами и заданиями к ним, адаптированные для работы на семинарских занятиях и самостоятельной работы по курсам философского цикла. Большое внимание уделено деятельности известных философов: Платона, Аристотеля, Гесиода, Конфуция, Ф.Ницше, Р.Декарта, И.Канта, З.Фрейда, А.Камю, Н.Бердяева, П.Юркевича и др., которые представляют различные направления, течения и школы.

На підставі класичних філософських текстів проаналізовано етапи розвитку філософської думки та висвітлено основоположні проблеми філософії. Розкрито поняття філософії, наведено її різновиди. Запропоновано словник філософських термінів, наведено дані про видатних філософів.

На досвіді роботи кафедри філософії Харківського гуманітарного інституту "Народна українська академія" (ХГІ "НУА") у напрямку інтеграції процесу навчання показано, що інтеграційні підходи в освіті вимагають переходу до інтегрованих знань. Визначено деякі контури "скрізної" проблематики кафедр гуманітарних дисциплін (проблему людини, співвідношення матеріальної та духовної сфер суспільства, формування екологічної свідомості), запропоновано практичні кроки їх втілення в процес навчання.

Освещена сущность и значение философии. Охарактеризована философия как форма духовного постижения мира. Рассмотрены проблемы союза философии и науки в Новое время (XVII - XVIII вв.). Проанализированы особенности возникновения и развития немецкой классической философии конца XVIII - первой половины ХІХ ст., а также марксистской философии. Рассмотрено влияние европейского рационализма и иррационализма ХІХ ст. на развитие современной мировой философии. Раскрыто основное содержание коммуникативной философии.

Проанализированы актуальные проблемы взаимосвязи образования, общества и культуры. Раскрыта сущность образования как результат влияния современнных общецивилизационных тенденций развития и детерминанта социокультурных изменний. Показано влияние образования на формирование человека в обществе. Описана система ценностей современного студенчества. Рассмотрены некоторые постмодернистские тенденции в образовании. Исследованы инновационные технологии современного образовательного пространства, показана их эффективность и перспективы развития.

Висвітлено наукову спадщину та філософські ідеї професора ХНУ ім. В. Н. Каразіна І. 3. Цехмістра (1937 - 2017), засновника та першого завідувача кафедри теорії культури і філософії науки ХНУ (1990 - 2010). Наведено статті І. 3. Цехмістра, а також роботи його близького наукового кола: українських та зарубіжних колег, учнів, однодумців. Відображено еволюцію філософських та культурологічних пошуків на кафедрі теорії культури і філософії науки протягом 1990 - 2018 рр.