Наведено відомості про безпосередніх організаторів Голодомору 1932 - 1933 рр. в Україні, висвітлено антиукраїнський характер постанов того часу. Розглянуто діяльність та головні завдання Асоціації дослідників голодоморів в Україні на чолі з відомим правозахисником Л.Лук'яненком.

Представлены сведения о непосредственных организаторах Голодомора 1932 - 1933 гг. в Украине, освещен антиукраинский характер постановлений того времени. Рассмотрены деятельность и главные задания Ассоциации исследователей голодоморов в Украине во главе с известным правозащитником Л.Лукьяненком.

На основі офіційних норм фізіологічних потреб і відомих допустимих добових доз міді та цинку при надходженні з їжею розраховано їх фізіологічні рівні (0,4 - 0,67 й 4,0 мг/л відповідно) та максимальні безпечні концентрації (3,3 та 6,7 мг/л відповідно) в грудному молоці. Проведено дослідження металів у 45 пробах грудного молока жінок міста Львова та області. У значній частині проб (37,8 %) спостерігається відхилення вмісту міді від нормативів: у 22,2 % жінок - нижче мінімального фізіологічного рівня, у 15,6 % - вище офіційного рівня безпечності для коров'ячого молока. У 100 % жінок рівень цинку в грудному молоці нижчий фізіологічної норми, що може призвести до розвитку цинк-дефіцитного стану у дитини.

У результаті дослідження виявлено залежність між концентрацією міді в організмі жінки, терміном вагітності та ускладненнями. Рівень зазначеного мікроелемента у крові здорових вагітних жінок є вищим у порівнянні з невагітними жінками-донорами та в міру прогресування вагітності зростає та майже вдвічі перевищує початковий рівень. У разі патологічного перебігу вагітності вміст міді є нижчим, ніж у жінок із фізіологічною вагітністю. Проблема потребує подальшого вивчення, зокрема дослідження концентрації міді у пуповинній крові, крові породіль та грудному молоці.

Показано целесообразность использования инверсионной вольтамперометрии в эколого- и клинико-физиологических исследованиях для определения меди, свинца и кадмия в крови человека. Средние уровни меди в крови всех доноров, а также содержание свинца у женщин соответствовали физиологической норме. Концентрация свинца в крови мужчин немного превышала верхний уровень допустимого содержания. Уровень кадмия в крови доноров (мужчин и женщин) был в 3 - 5 раза выше известных показателей для условного человека, но соответствовал данным литературы последних лет. Проблема в целом требует тщательного изучения, в том числе на других категориях населения.

Проведено інструментальний аналіз 23 зразків різних видів молока: незбираного молока натурального та розведеного водою у кількості від 5 до 20 % мас., питних видів молока різної жирності та відновленого молока. Визначено такі показники складу молока, як вміст жиру, білка, лактози, сухого знежиреного молочного залишку, води, щільність, температуру замерзання, показник заломлення та водневий показник (активну кислотність). Для обробки одержаного масиву даних використано метод головних компонент, що надало можливість розділити зразки відновленого та фальсифікованого водою молока. Найбільш важливими показниками, які впливають на віднесення молока до певної групи, є вміст сухого знежиреного молочного залишку, білка, лактози, а також густина та температура замерзання.

Исследовано содержание цинка, меди, свинца и кадмия в крови женщин и их новорожденных при физиологической беременности, угрозе прерывания беременности, анемии и пиелонефрите. Выявлено более низкие уровни эссенциальных и значительно выше концентрации токсичных микроэлементов при патологической беременности по сравнению с физиологической. Существенные различия в содержании металлов обнаружены при угрозе прерывания беременности и пиелонефрите. Установлены достоверные взаимоотношения, указывающие на конкурирование между содержанием эссенциальных и токсичных микроэлементов в системе мать - плод и свидетельствующие о том, что дисбаланс металлов в организме матери приводит к их дисбалансу и в организме младенца. Предложено определять содержание меди, цинка, свинца и кадмия в крови женщин на ранних сроках беременности в качестве дополнительного диагностического критерия развития осложнений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л95-1с

Рубрики:

Виробництва молока і молочних продуктів

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено фізико-хімічні, фізико-механічні та функціонально-технологічні властивості різних видів сухої молочної сироватки. Застосування методу головних компонент дало змогу розділити зразки сухої молочної сироватки на групи за способом оброблення сировини. Встановлено, що найвпливовішими показниками для віднесення сухих продуктів із сироватки у групи є температура склування, різниця між температурою склування та зберігання, індекс чутливості до налипання та/або злежування, вміст мангану.

Оцінено можливість поєднання ультразвукового методу аналізу молока з хемометричними методами з подальшим їх застосуванням для класифікації молочних продуктів. Проведено валідацію методики визначення показників якості молока із використанням ультразвукового аналізатора молока "Екомілк-Бонд". Встановлено, що прецизійність визначення показників якості молока цим методом є достатньою для вирішення поставлених завдань.

Вивчено особливості динаміки вмісту токсичних (свинцю, кадмію) й есенціальних (міді, цинку) мікроелементів у крові вагітних жінок та їх комплексного впливу на перебіг гестаційного процесу. Виявлено взаємозв'язок поміж вмістом мікроелементів у крові вагітних жінок та вірогідністю розвитку ускладнень. Запропоновано формули для розрахунку фізіологічно та гранично прийнятних концентрацій свинцю, кадмію, міді та цинку в грудному молоці. Створено математичну модель прогнозування розвитку загрози переривання вагітності, анемії та пієлонефриту у різних триместрах гестації. Розроблено електронну програму прогнозування оцінювання ризиків ускладнень вагітності. Обгрунтовано схему фізіологічного моніторингу за перебігом вагітності у жінок за сучасних екологічних умов, яка грунтується на визначенні індивідуального ризику виникнення ускладнень за показниками вмісту в крові свинцю, кадмію, міді та цинку та проведенні профілактичних і корекційних заходів.