Проаналізовано творчість Я.Івашкевича - найвідомішого творця польської літератури ХХ ст. Наведено характеристику феномену польсько-українського прикордоння культур на підставі новітніх досліджень даного явища. Розкрито сутність поняття польсько-українського прикордоння. Висвітлено еволюцію образу Кресів в історії польських літературних джерел. Визначено форми прояву прикордонної свідомості в біографії письменника. Описано механізм функціонування образу прикордоння в прозі творця в, так званому, київському періоді. Розглянуто функції прикордоння в історичній та "італійській " прозі митця.

Проанализировано творчество Я.И.Ивашкевича - одного из самых выдающихся писателей польской литературы ХХ в. Приведена характеристика феномена польско-украинского приграничья на основе новейших достижений данного явления. Раскрыта сущность понятия польско-украинского приграничья. Освещена эволюция образа Кресов в истории польских литературных источников. Определены формы проявления образа приграничья в прозе творца в так называемом киевском периоде. Рассмотрены функции приграничья в исторической и "итальянской" прозе художника.

Представлено переклад і тлумачення 650-ти слів, які переважно вживаються в сфері ділового спілкування. Це слова економічного, фінансового, торгово-комерційного, банківського, юридичного, дипломатичного, інформаційного лексиконів. Крім лексичного значення основного слова, подано значення похідних слів, наведено визначення деяких складних граматичних форм і орфоепічних норм, зокрема особливості вимови слів.

Представлены перевод и толкование 650-ти слов, употребляемых преимущественно в сфере делового общения. Это слова экономического, финансового, торгово-коммерческого, банковского, юридического, дипломатического, информационного лексиконов. Помимо лексического значения основного слова, поданы значения производных слов, приведены определения некоторых сложных грамматических форм и орфоэпических норм, в частности особенности произношения слов.

Розглянуто механізми культурних погранич в контексті сучасних історичних і суспільно-політичних подій, які призводять до появи нових багатонаціональних територій як невід'ємної ознаки глобалізованого світу. Проаналізовано рівні міжкультурної взаємодії, зокрема, зіткнення, конфлікт, сусідство, контакт культур. Увагу приділено архетипічним бінарним антиноміям. Українсько-польське пограниччя розглянуто як палімпсест кресової культури, спадщину двох народів. Простежено розвиток дискусії між українськими та польськими дослідниками, охарактеризовано міжнаціональний дискурс пограниччя. Висвітлено особливості міжкультурних контактів і етнічних ситуацій пограничних регіонів, зокрема, Туреччини, Буковини, Східної України.

Рассмотрены механизмы культурного пограничья в конктексте современных исторических и общественно-политических событий, приводящих к появлению новых многонациональных территорий как неотъемлемого признака глобализированного мира. Проанализированы уровни межкультурного взаимодействия, в частности, столкновения, конфликт, соседство, контакт культур. Уделено внимание архетипичным бинарным антиномиям. Украинско-польское пограничье рассмотрено как палимпсест кресовой культуры, наследие двух народов. Прослежено развитие дискуссии между украинскими и польскими исследователями, охарактеризован межнациональный дискурс пограничья. Освещены особенности межкультурных контактов и этнических ситуаций пограничных районов, в частности, Турции, Буковины, Восточной Украины.

Наведено інформацію про Бердянськ і його мешканців. Розглянуто причини виникнення, цілі діяльності, організаційну структуру Польського культурно-освітнього товариства "Відродження" у цьому місті. Проаналізовано особливості науково-освітньої та доброчинно-опікунської діяльності товариства.

Приведена информация о Бердянске и его жителях. Рассмотрены причины возникновения, цели деятельности, организационная структура Польского культурно-просветительского общества "Возрождение" в этом городе. Проанализированы особенности научно-просветительской и благотворительно-опекунской деятельности общества.

Розглянуто проблеми культури та літератури пограниччя, проаналізовано творчість Є. Маланюка в етноментальному аспекті. Охарактеризовано соціолінгвістичну ситуацію польської меншини у Південно-Східній Україні, висвітлено питання поширення інтерферонімів у російському мовленні жителів Північного Приазов'я. Досліджено явище двомовності в сучасній Україні, розкрито особливості формування мовної культури української студентської молоді за умов білінгвізму. Розлянуто граматичні та лексичні труднощі перекладу українських фінансово-економічних текстів польською мовою. Проаналізовано історичний контекст польсько-турецьких контактів, досліджено традиції шляхетського етносу в середовищі дрібної шляхти на пограниччях. Наведено матеріали про наслідки акції "Віста" у Нижній Сілезії, висвітлено проблеми формування буковинського середовища у Західній Польщі. Розглянуто політично-правові визначники особливого статусу Аландських островів. Описано правові механізми, які застосовуються щодо української меншини у Польщі.

Рассмотрены проблемы культуры и литературы пограничья, проанализировано творчество Е. Маланюка в этноментальном аспекте. Охарактеризована социолингвистическая ситуация польской меншины в Южно-Восточной Украине, освещены вопросы распространения интерферонимов в российской речи жителей Северного Приазовья. Исследовано явление двуязычия в современной Украине, раскрыты особенности формирования языковой культуры украинской студенческой молодежи в условиях билингвизма. Рассмотрены грамматические и лексические трудности перевода украинских финансово-экономических текстов на польский язык. Проанализирован исторический контекст польско-турецких контактов, исследованы традиции шляхетного этноса в среде мелкой шляхты на пограничьях. Приведены материалы о последствиях акции "Виста" в Нижней Силезии, рассмотрены проблемы формирования буковинской среды в Западной Польше. Рассмотрены политико-правовые определители особенного статуса Аландских островов. Описаны правовые механизмы, которые применются к украинским меншинам в Польше.

Розглянуто біографічні передумови та еволюцію образу пограниччя в прозі Я.Івашкевича міжвоєнного періоду в контексті теоретичної та культурно-історичної проблематики Кресів. Простежено відмінності у сприйнятті пограниччя як безпосередньої реальності в "київський" та як предмета спогаду про "малу вітчизну" в пізніші періоди. Висвітлено питання поетики, часопростору та ідейно-естетичну проблематику таких творів, як "Утеча до Багдада", "Осіння учта", "Зенобія. Пальмура", "Місяць сходить", "Червоні щити", "Італійські оповідання". Зазначено, що в даних художніх творах пограниччя постає як унікальний сакралізований топос, територія мирного співіснування різних культурних традицій, ідеалізований осередок середземноморсько-європейської цивілізації, від природи наділений вітальною діонісійською енергетикою.

Проаналізовано механізми буковинського культурного пограниччя в контексті сучасних історичних і суспільно-політичних подій, які обумовлюють появу нових багатонаціональних територій як невід'ємної ознаки глобалізованого світу. Розглянуто проблему злагоди, консенсусу, примирення, конструктивного діалогу, єднання всіх політичних партій, гілок влади та суспільства в різних державах, особливо України.

Проанализированы механизмы буковинского культурного пограничья в контексте современных исторических и общественно-политических событий, обуславливающих появление новых многонациональных территорий как неотъемлемого свойства глобализированного мира. Рассмотрена проблема согласия, консенсуса, примирения, конструктивного диалога, единства всех политических партий, ветвей власти и общества в разных государствах, особенно Украины.

Проаналізовано контексти прояву культурного пограниччя, якими є Буковина, на фоні загальноєвропейських інтеграційних процесів. Розкрито механізми буковинського мультикультуралізму через етапи розвитку етнокультурного пограниччя Буковини. Розглянуто особливості мовної інтерференції на Буковині. Досліджено особливості розвитку польської меншини краю. Описано, де в Україні живуть румуни, якою мовою розмовляють. Проаналізовано матеріали переписів населення з метою з'ясування змін у румунському суспільстві на Буковині. Розглянуто територіальні зони в Чернівецькій області за історичними відмінностями. Висвітлено питання буковинських меншин в Інтернеті.

Проанализированы контексты проявления культурного пограничья, которым является Буковина, на фоне общеевропейских интеграционных процессов. Раскрыты механизмы буковинского мультикультурализма через этапы развития этнокультурного пограничья Буковины. Рассмотрены особенности языковой интерференции на Буковине. Исследованы особенности развития польского меньшинства края. Описано, где в Украине живут румыны, на каком языке разговаривают. Проанализированы материалы переписей населения с целью выяснения изменений в румынском обществе на Буковине. Рассмотрены территориальные зоны в Черновицкой области по историческим отличиям. Освещен вопрос буковинских меньшинств в Интернете.

Досліджено макротекст літератури польсько-українського пограниччя XX ст. на рівні авторських етнокультурних моделей Я. Івашкевича, Л. Бучковського, Р. Верника, В. Одоєвського, А. Хцюка, М. Шофер. Встановлено особливості конверсивності й етнокультурної комунікативності моделей універсуму літератури кресо-пограниччя. Проаналізовано специфіку аксіологічних конотацій та художньо-естетичної змістовності інкорпоративних текстів лімінантного простору. Визначено естетичні інспірації та біографічні трансформації у творчості польських письменників порубіжжя. Описано особливості форм прояву колективної свідомості, історичної пам'яті у контексті конститутивних складових ностальгічного дискурсу, виявлено характерні особливості імагологічних презентацій етнічного простору та принципи функціонування антиномії "свій - чужий" у структурі етнокультурних моделей польської літератури "кресів" XX ст.

Уперше комплексно досліджено етнокультурні художні моделі польсько-українського пограниччя як складові польського літературного процесу XX ст. Висвітлено полісемічність етнокультурної моделі порубіжжя, яка віддзеркалює складні процеси культурної інтерференції лімінального простору, що набувають особливого значення у світлі новітніх постколоніальних студій і сучасного пограничного дискурсу. Проаналізовано макротекст літератури польсько-українського пограниччя XX ст. на рівні авторських етнокультурних моделей творчості Я. Івашкевича, Л. Бучковського, Р. Верника, В. Одоєвського, А. Хцюка, М. Шофер. Встановлено особливості конверсивності та етнокультурної комунікативності моделей універсуму літератури кресо-пограниччя. Охарактеризовано специфіку аксіологічних конотацій та художньо-естетичної змістовності інкорпоративних текстів лімінального простору. Визначено естетичні інспірації та біографічні трансформації у творчості польських письменників пограниччя. Обгрунтовано особливості форм вияву колективної свідомості, історичної пам'яті в контексті конститутивних складових ностальгічного дискурсу. Виявлено характерні особливості імагологічних презентацій етнічного простору й принципи функціонування антиномії "свій - чужий".

Зіставлено тенденції творення художніх етнокультурних моделей Кресів, представлених у прозі А. Хцюка та Р. Верніка, з реальним часопростором багатонаціональної міжвоєнної Польщі, у контексті поняття "історична пам'ять". Це поняття є своєрідною формою прояву ширшого концепту - колективна свідомість. Такі сьогодні популярні терміни та поняття, як національна та художня ідентичність, історична пам'ять, колективна свідомість тощо, свідчать про нові тенденції у перцепції антиномії "індивід (особистість) - суспільна група (колектив)".

Складні польсько-українські стосунки періоду Другої світової війни стали домінантою творчого доробку видатного польського письменника-емігранта Влодзімєжа Одоєвського. Попри виразну полоноцентричність автора у пов'язаній з пограничним простором прозі простежено тенденцію історіософського розуміння симетричності польсько-українських стосунків. Автор ставить питання про необхідність діалогу між двома народами. Саме цій особливості письменництва В. Одоєвського присвячена дана розвідка.

Проаналізовано особливості функціонування образу України в історичному творі Ярослава Івашкевича "Червоні щити". Зроблено висновки, що польсько-українське пограниччя є для Ярослава Івашкевича складовою європейського простору, а Італія - символічним уявним простором України.

Зроблено аналіз ранніх прозових і поетичних творів Ярослава Івашкевича ілюструє складний процес творчого пошуку митця. Доводить впливи Вагнера і Шимановського, Готьє й Уальда, Рембо і Джойса. Підтверджено тезу про те, що експериментуючи з формою і змістом юнацьких творів, автор синтезував власну систему світосприйняття і виробив розпізнавальну творчу манеру.

Розглянуто польсько-український літературний діалог. Вміщено окремі інтерпретації творчості українських письменників, важливе для польсько-українських стосунків дослідження "чорного романтизму" представників "української школи" в польському романтизмі. Висвітлено деякі аспекти історії та охарактеризовано студії з питань культурного трансферу в Центрально-Східній Європі.