Висвітлено проблему сучасної музичної педагогіки - формування музичного сприймання (МС). Зазначено, що використання лише асоціативно-зорового ряду сприйняття залишає незатребуваним величезний виховний потенціал музичного мистецтва, пов'язаний з його емоційно-виражальними можливостями. Розглянуто чинники психологічного, соціологічного та педагогічного рівнів МС. Акцентовано увагу на новому методологічному орієнтирі: навчити дітей розумінню музики як мистецтву інтонованого смислу, що функціонує в загальній системі естетичних відношень. Наголошено, що закономірності, принципи та методи формування МС розкрито недостатньо, механізм впливу музики на дітей, можливості його педагогічного опосередкування з'ясовано не повністю. Підсумовано, що пошук ефективних шляхів формування МС слід пов'язувати з теоретичними дослідженнями у сфері педагогіки, психології та музикознавства.

Розглянуто витоки маршової музики та передумови, що вплинули на її становлення та розвиток. Проаналізовано специфіку використання репертуару, в основі якого творчість композиторів ХІХ ст. Жанр маршу описано як один із компонентів художнього оформлення військових ритуалів. Узагальнено, що у процесі свого розвитку марш став основним жанром духової музики, увійшов в різні великі інструментальні, вокально-інструментальні твори (симфонію, оперу, балет, музику до драми, музику до кінофільмів), а також як інструментальна п’єса отримав широке розповсюдження у побуті.

Рассмотрены истоки маршевой музыки и предпосылки, повлиявшие на ее становление и развитие. Раскрыта специфика использования репертуара, в основе которого творчество композиторов данного периода.

The flows of March music and pre-condition, which influenced on her becoming and development, are сconsidered. The specific of the use of repertoire is given, in basis of that work of composers of this period.