Определены актуальные медико-социальные проблемы сифилиса в акушерско-гинекологической практике на основе ретроспективного анализа клинических и эпидемиологических показателей историй болезней 369-ти беременных, больных сифилисом, находившихся на лечении во Львовском обласном кожно-венерологическом диспансере в 1997 - 2002 гг. Представлены медико-социальные факторы риска сифилиса у беременных. Показано, что среди беременных, больных сифилисом, 63,96 % составляли жительницы сельской местности. Средний возраст больных беременных был 23,67 года. В 2,71 % случаев больными были беременные подростки. У беременных женщин преобладал ранний скрытый сифилис - 83,47 %. Частота вторичного рецидивного сифилиса составила 14,91 %. Основным методом диагностики сифилиса во время беременности является серологический скрининг. Клинические проявления сифилиса были у 15,72 % женщин. В I триместре беременности было выявлено 17,84 % случаев сифилиса, во II - 56,14 %, в III - 26,02 %. Беременность при сифилисе имела осложненное течение. Внутриутробная гибель плода во II триместре отмечена у 10,57 % женщин, в III триместре - у 10,03 %. Преждевременные роды были у 20,06 % больных. Общий показатель невынашивания беременности составлял 24,94 %. Прерывание беременности по медицинским показаниям произведено в 23,3 % случаев. Неблагоприятный исход беременности отмечен у 48,78 % женщин. Полученные данные свидетельствуют о необходимости рациональной акушерской тактики во время лечения сифилиса и донашивания беременности.

Розроблено математичні моделі й алгоритми розв'язання задач оцінки та прогнозування стану багатовимірних динамічних об'єктів, вхідні дані яких є випадковими показниками величини з невідомими законами розподілу. Для розв'язання задачі запропоновано використання бейєсівських експертних систем. З урахуванням динамічних властивостей об'єктів розглянуто методики прогнозування їх стану: методику безпосереднього прогнозування гістограм імовірностей станів і методику, що базується на перетворенні гістограм в емпіричний закон розподілу. Подальшого розвитку набула методика прогнозування стану марковських систем великої розмірності. Проведено порівняння точності розроблених методик прогнозування. Розглянуто універсальну трипараметричну родину щільностей розподілу, для якої зміна числових значень параметрів забезпечує зміну в широких межах математичного сподівання, дисперсії й асиметрії.

Пути улучшения диагностико-лечебной работы с беременными, больными сифилисом, определены на основе медико-статистического анализа 181 случая сифилиса у беременных, которые лечились во Львовском областном кожно-венерологическом диспансере и рожали в акушерских отделениях г. Львова и области в 2006 - 2008 гг. Ранний скрытый сифилис диагностирован у 72,22 - 81,82 % больных, все скрытые формы сифилиса составили 98,61 - 96,3 %. Основным методом диагностики сифилиса у беременных является серологический скрининг. 25,93 - 30,56 % случаев сифилиса были выявлены в I триместре, 43,64 - 55,55 % - во II триместре, 18,52 - 27,37 % - в III триместре беременности. Основным методом профилактики акушерских и перинатальных осложнений у беременных с сифилисом является ранняя диагностика болезни в I триместре беременности и обязательное лечение в сроке диагностики. Профилактика состоит в улучшении качества медицинской и санитарно-просветительной работы у беременных. Отсутствие обследования и лечения являются основными причинами возникновения конгенитального сифилиса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.591

Рубрики:

Сіфіліс і вагітність

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено ретроспективний аналіз клінічних та епідеміологічних показників неповнолітніх вагітних із сифілісом. Наведено дані про виявлення раннього прихованого сифілісу та вторинного рецидивного сифілісу, частоту внутрішньоутробної загибелі плода та невиношування вагітності.

Досліджено основні моделі багаторівневої невизначеності: бістохатичні, стохатично-нечіткі, нечітко-стохатичні, бінечіткі. Запропоновано математичний інструментарій, що забезпечує можливість рішення практичних задач за умов комбінованої невизначеності. Розв'язано задачі планування виробництва за умов випадкового попиту на продукцію з урахуванням рівня забезпеченості ресурсами, прибутку від реалізації продукції, витрат на зберігання непроданої її частини, втрат від дефіциту, а також задачі планування зайнятості устаткування. Показано, що ці задачі при багатономенклатурному виробництві зводяться до цілочислової розподільної задачі лінійного програмування. Запропоновано метод розв'язання транспортних задач з багаторівневою невизначеністю основних параметрів. Запропоновано засновані на доведених теоремах методи розв'язання нелінійних транспортних задач. Задачі розв'язано в детермінованій і стохастичній постановках.

Досліджено колекцію бріофітів О. В. Галаніна, яка зберігається в гербарії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (CWU). Колекція налічує понад 500 зразків 1902 - 2003 рр. збору. Колекція включає історичну частину та колекцію бріофлори Чукотського автономного округу. Історична частина представлена зборами з території колишнього СРСР і включає 83 зразки 59 видів мохів із 39 родів (серед них переважають брієві, трапляються маршанцієві та сфагнові). Серед зразків представлені унікальні збори відомих ботаніків В. П. Савича, А. С. Лазаренка, М. М. Голлербаха, Р. Ю. Рожевиця, В. М. Сукачова, В. Л. Комарова. Більшість зразків визначені А. Л. та І. І. Абрамовими. Найбільш історично цінним є зразок зібраний В. П. Савичем під час Арктичної експедиції 1930 р. на пароплаві льодового типу "Георгій Сєдов" під керівництвом О. Ю. Шмідта. Колекція Чукотки представлена 422 зразками 88 видів із 24 родин зібраними на озері Ельгигитгин і на території Північної Корякії в 1993 - 1997 рр. У колекції представлено родини: Amblystegiaceae (59 зразків, 14 видів), Aulocomiaceae (16 зразків, 2 види), Bartramiaceae (7 зразків, 3 види), Brachytheciaceae (45 зразків, 6 видів), Bryaceae (29 зразків, 4 види), Dicranaceae (67 зразків, 14 видів), Grimmiaceae (47 зразків, 5 видів), Hylocomiaceae (13 зразків, 5 видів), Mielichhoferiaceae (5 зразків, 3 види), Mniaceae (12 зразків, 3 види), Plagiotheciaceae (2 зразки), Polytrichaceae (21 зразок, 6 видів), Sphagnaceae (67 зразків, 8 видів), Splachnaceae (3 зразки, 3 види). Інші родини представлені меншим числом видів. У складі колекції всіх родин є численні зразки, визначені лише до родини або до роду. Більшість зразків зібрані А. В. Бєліковичем і О. В. Галаніним та визначені О. В. Галаніним і А. О. Галаніною.

Надано аналітичний огляд ключових моментів трансформації екологічної науки (запитів, принципів, підходів, поглядів, концептів) щодо новітніх викликів сучасності: суспільної практики та потреб наукового пізнання у проекції постнекласики. З розгортанням та поширення нової пізнавальної парадигми - коеволюційної, екологічна наука, набуваючи мегатеоретичну роль у постнекласичному етапі розвитку наукової системи, виявляє у власній трансформації коеволюційні маркери.

Вивчено декомпозиційну обчислювальну процедуру, яка використовує метод фазового укрупнення станів системи. Мета дослідження - розробка спеціального методу аналізу марківських систем високої розмірності. Метод повинен аналітично забезпечувати одержання в явному вигляді співвідношень, що визначають залежність, розподілу ймовірностей станів системи від чисельних значень параметрів цієї системи. Розглянуто задачу аналізу марківських систем високої розмірності з великим числом можливих станів. Запропоновати декомпозиційну обчислювальну процедуру, яка використовує метод фазового укрупнення станів системи. Розглянуто задачу аналізу марківських систем високої розмірності з великим числом можливих станів. Запропоновано декомпозиційну обчислювальну процедуру, яка використовує метод фазового укрупнення станів системи. Висновки: запропонований метод дозволяє звести рішення початкової складної задачі до сукупності більш простих задач меншої розмірності. Метод забезпечує одержання аналітичних співвідношень, що визначають залежність розподілу ймовірностей станів системи довільної розмірності від чисельних значень її параметрів. Технологія вирішення задачі ілюструється рішенням двох прикладів.

Проаналізовано історичний розвиток флористичних досліджень, що пов'язані з суходільними лукамина території Середньоруської підпровінції Лісостепу України починаючи з XIX століття. Всього опрацьовано більш ніж 200 літературних першоджерел, серед яких представлені загальні роботи натуралістів, флористичні списки та знахідки рідкісних видів на території Сумського та Харківського геоботанічних округів. З опрацьованих літературних праць, бачимо, щодо 1900 року роботи носили здебільшого флористичний характер, а вже до 1920 року у деяких працях подано відомості про рідкісні види рослин. З 30-х років минулого століття науковці починають займатися питаннями географії та систематики рослин. Наступним напрямком є дослідження рослинності, що активно розвивалось з 60-х років. І майже одразу, після створення у 1967 році Державного комітету з охорони природи, досить стрімко почав розвиватись созологічний напрямок. Починаючи з 2000 року є різкий скачок у кількості робіт, що так чи інакше мають відношення до флори суходільних луків. Дійсно, сьогодні можна знайти дещо більше робіт созологічного напрямку, особливо присвячені вивченню ботанічних заказників. Встановлено, що найбільша кількість робіт пов'язана з територіями околиць міст Харків, Суми, Богодухів, Охтирка, Тростянець. Проте, з кінця минулого століття, важливими осередками багаторічних моніторингових досліджень суходільних луків є біологічні стаціонари: біологічна станція біологічного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна у селі Гайдари (Харківська область) та біологічний стаціонар "Вакалівщина" Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка (Сумська область). Загальною особливістю більшості досліджених праць, є те, що автори вказують про необхідність збереження суходільних луків, які через надмірну господарську діяльність майже повністю розорані. У результаті аналізу літературних даних, визначено, що суходільні луки досліджені фрагментарно.

Розглянуто задачу відшукання оптимального плану транспортувань продукту в системі "постачальник - споживач" в ситуації, коли вартості транспортувань - випадкові величини. Запропоновано критерій оптимальності плану - ймовірність того, що сумарна випадкова вартість транспортувань перевищить заданий допустимий поріг. В умовах малої вибірки вихідних даних коректне відновлення щільності розподілу випадкової вартості транспортувань неможливе. Розглянуто варіанти аналітичного подання критерію для різних законів розподілу випадкової вартості транспортувань: гаусом, асиметричною і "найгіршою". Параметри "найгіршого" закону розподілу відшукуються методом континуального лінійного програмування. Для вирішення задачі запропонована ітераційна процедура, на кожному кроці якої вирішується задача квадратичного програмування. Обгрунтовано метод прискорення обчислювальної процедури, заснований на оптимізації дробово-нелінійної функції з лінійними обмеженнями. Показано, що оптимальний план перевезень визначається тільки значеннями математичного сподівання і дисперсії вартостей транспортувань, але не залежить від закону розподілу цих випадкових величин.

Дисертація присвячена дослідженню методологічного потенціалу принципу коеволюції в екологічному пізнанні й екологічно спрямованій практиці. З урахуванням філософських та екологічних концепцій, в яких розкривається зміст поняття коеволюції, визначено форми експлікації принципу коеволюції, що постають як онтологічний принцип у загальнонауковій картині світу, як епістемологічний принцип інтерпретації, пояснення та розуміння явищ природи, суспільства та культури і як праксеологічний принцип людської діяльності та розвитку суспільства. Виявлено функції принципу коеволюції в науці (гносеологічна, евристична, методологічна, інтеграційна, інформаційна, світоглядна) та практиці (регулятивна, природоохоронна, освітньо-виховна, прогностична), які пов'язані з актуалізацією його методологічного потенціалу, зокрема для інтеграції природничого (екологічного) та гуманітарного (етичного) знання та екосуспільної практики (вирішення глобальних проблем людства та формування "сталого майбутнього"). Уточнено теоретичні засади становлення сучасного екологічного світогляду, зміст концепцій ноосфери і "сталого розвитку". Розкрито значення методології синергетики у процесі філософсько-наукового пізнання соціоприродної коеволюції, з'ясовано відповідність коеволюційного підходу вимогам (критеріям) постнекласичної раціональності. На цьому принципі ґрунтуються екологічна діяльність, екологічна свідомість і екологічна етика. Він покладений в основу теоретико-світоглядних концепцій. Результати дисертації можуть бути корисними для подальшого дослідження проблем екології, міждисциплінарного знання та його філософських інтерпретацій, зокрема: можливостей гуманістичного спрямування та свідомого ставлення до процесу коеволюції суспільства і природи на сучасному етапі становлення ноосфери, пошуку чітких орієнтирів для формування сценарію цивілізаційного розвитку. Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі для викладання курсів і спецкурсів з екологічної освіти, покликаної формувати екологістське мислення і світогляд.

Викладено основні поняття теорії нечітких множин. Особливу увагу приділено прикладним задачам нечіткої математики. Розглянуто методи розв'язання нечітких задач математичного програмування. Акцентовано на нечітких відношеннях. Наведено основні характеристики нечітких відношень. Наведено приклади застосування загальної теорії нечіткої математики до задач аналізу систем і прийняття рішень.