Розглянуто особливості вживання літери г в українській мові у загальних і власних назвах. Висвітлено історію утворення українського правопису з 1918 р. до сучасного періоду, зокрема, розглянуто зміни правил вживання букв г і г. Викладено тлумачення наукових термінів з буквою г. Для більшості термінів наведено додаткові форми: закінчення родового та давального відмінків іменників, особові закінчення дієслів.

Рассмотрены особенности использования буквы г в украинском языке в общепринятых словах и собственных названиях. Освещена история украинской орфографии с 1918 до современного периода, в частности рассмотрены изменения правил употребления букв г и г. Приведено толкование научных терминов с буковой г. Для большей части терминов приведены дополнительные формы: окончания родительного и дательного падежей, а также личные окончания глаголов.

Досліджений розклад наночастинок твердого перхлорату амонію, який проходить ступінчасто, при зміні температури продукти розкладу змінюються. У разі внесення перфторполіефірів з наночастинками модифікованих аеросилів до перхлорату амонію його розпад сповільнюється, при цьому збільшується робоча температура окисника та зменшується виділення кількості тепла.

Досліджено залежність між розміром частинок наповнювача, їх формою та розподілом за розмірами, концентрацією, ступенем графітації, теплопровідністю частинок наповнювача та теплопровідністю композита на основі політетрафторетилену й ароматичного поліаміду. Теоретично проаналізовано результати розрахунків теплопровідності композитів з різними наповнювачами за моделями Максвелла - Ейкена, Оделевського, Дульнева і Нільсена.

Представлено математичний опис процесу подрібнення та змішування вуглецевих волокон і термотривких полімерів за надвисоких швидкостей до утворення суміші їх порошків з об'ємним розподіленням розмірів частинок за законом Вейбулла або гамма-законом.

Досліджено повзучість композиційних матеріалів на основі політетрафторетилену (ПТФЕ), наповнених вуглецевими дисперсними та волокнистими наповнювачами за умови одновісного стиснення. Одержано рівняння, які описують тривалу повзучість і дозволяють з високою точністю прогнозувати тривалу повзучість різних матеріалів на основі ПТФЕ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.22

Рубрики:

Шаруваті пластмаси на основі карболанцюгових полімерів

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено термоокиснювальну стійкість перфторполіефірів і пластичних мастил на їх основі за допомогою методу термогравіметрії, в результаті чого визначено, що у разі термічного розкладу твердого окисника - перхлорату амонію - найвищу стійкість має дисперсійне середовище - перфторполіефір ПЕФ-240 та пластичне мастило ВНИИ НП-233. Виявлено, що доцільним є використання перфторполіефірів як таких речовин, що знижують втрату маси твердого окисника - перхлорату амонію за тривалої дії високих температур.

За допомогою методів математичного планування експерименту та пошуку оптимальних рішень досліджено вплив вмісту твердого мастила дисульфіду молібдену та технологічних параметрів (вмісту спеціального карбонового волокна, часу його попереднього подрібнення та часу змішування композиції) на тертя, зношування та інші механічні властивості композиційних матеріалів на основі політетрафторетилену і карбонового волокна.

За допомогою методів математичного планування експерименту та пошуку оптимальних рішень досліджено вплив технологічних параметрів на тертя та зношування композиційних матеріалів на основі ароматичного поліаміду фенілон C-2 під час ковзання по стопу ПТ-3В у модельній океанській воді. Виявлені закономірності підтверджено залежностями фізико-механічних характеристик композиційного матеріалу від концентрації та температури кінцевої термообробки вуглецевих волокон.

Досліджено повзучість композиційних матеріалів на основі політетрафторетилену, наповненого волокнистими і порошковими наповнювачами, за підвищених температур і постійних навантажень. Встановлено, що підвищення опору навантаженню полімерного матеріалу в заданому напрямі можна досягнути його попереднім деформуванням.

За допомогою методів математичного планування експерименту та пошуку оптимальних рішень досліджено вплив вмісту твердого мастила дисульфіду молібдену та технологічних параметрів (вмісту спеціального карбонового волокна та часу його попереднього подрібнення) за умови фіксованого значення часу змішування композиції на антифрикційні та інші механічні властивості композиційних матеріалів на основі політетрафторетилену та карбонового волокна.

Надано результати дослідження впливу операції видалення поверхневих проміжних сполук і термомеханічної дії на активність поверхні частково-карбонізованих вуглецевих волокон, одержаних з гідратцелюлозної тканини УТ-4. Показано вплив такої обробки на інтенсивність характерних піків та розподіл інтенсивностей у мас-спектрі.

Розкрито механізм розкладу перхлорату амонію (ПХА) за присутності перфторполіефірів (ПФПЕ) за допомогою термографічного та термогравіметричного аналізів, в результаті якого досліджено, що ПХА за присутності ПФПЕ зміщує температуру свого розкладу в сторону вищих температур, що дозволяє використовувати їх під час виробництва СТРП за умов вищих технологічних температур. Досліджено вплив аеросилів та органоаеросилів на сумісність ПХА з ПФПЕ та пластичними мастилами на його основі до вибуху у разі удару та тертя.

Розглянуто методи визначення протизношувальних та протизадирних властивостей мастильних композицій на основі перфторполіетерів, загущених комплексами металів при контакті поверхонь твердих тіл.

Досліджено зміни в кристалічній структурі поверхневих шарів при покритті карбонових волокон міддю, яке здійснювалося в процесі металізації за модифікованою формальдегідною та цинковою технологіями. Встановлено, що вміст міді у покритті мідь - оксиди міді можна збільшити за рахунок двошарового покриття почергово цинковим та модифікованим формальдегідним способами.

За допомогою методів математичного планування експерименту та пошуку оптимальних рішень досліджено вплив концентрації вуглецевого, базальтового волокон і графіту на теплопровідність та зношування композиційних матеріалів на основі ароматичного поліаміду.

Досліджено залежність антифрикційних властивостей (АФВ) полімерних композитів, наповнених вуглецевими волокнистими матеріалами, від механічних і теплофізичних властивостей (ТФВ) суміжних поверхонь твердих тіл. Установлено, що не існує лінійної залежності між АФВ і твердістю й іншими фізико-механічними та ТФВ контртіл із покриттями. Встановлено, що для композиційних матеріалів, одержаних за ХМА-технологією, АФВ визначаються станом вихідної поверхні контртіла і поверхневими шарами, що утворюються на поверхнях зразка та суміжної поверхні в процесі тертя і зношування.

Досліджено залежність антифрикційних властивостей (АФВ) полімерних композитів, наповнених вуглецевими волокнистими матеріалами, від механічних і теплофізичних властивостей суміжних поверхонь (СП) твердих тіл. Установлено, що на зношування СП визначальний вплив здійснює орієнтація шарів наповнювача композиційного матеріалу (КМ) відносно вектора швидкості. Встановлено, що для орієнтованих КМ АФВ не залежать від твердості СП, а визначаються станом вихідної поверхні контртіла та поверхневими шарами, що утворюються на поверхнях зразка і СП в процесі тертя та зношування.

За допомогою методів математичного планування експерименту досліджено вплив вмісту твердого мастила дисульфіду молібдену та технологічних параметрів (вмісту спеціального карбонового волокна, часу його попереднього подрібнення та часу змішування композиції) на антифрикційні та інші механічні властивості композиційних матеріалів на основі політетрафторетилену та карбонового волокна.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л731.1

Рубрики:

Штучні волокна з целюлози та її похідних

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ