Проведено теоретико-експериментальне вивчення естетичних почуттів у структурі Я-образу. Проведено інтегроване дослідження естетичних характеристик особистості, а саме: естетичного сприйняття, естетичних почуттів, естетичного відношення й естетичної потреби. Досліджено психологічну суть самосвідомості, Я-концепції, систем "Я" та "не-Я", формування Я-образу через механізм трансформації, рефлексії. Створено модель Я-образу, згідно з якою - образ - це складна, цілісна система, у якій регулятором дій і взаємин людини з предметами довкілля є естетичні почуття. Розроблено та вдосконалено психодіагностичний комплекс для виявлення ступеня сформованості естетичних почуттів. На підставі кореляційного аналізу виявлено психологічні особливості естетичних почуттів, їх рівні прояву, вплив і взаємозв'язок зі структурними компонентами Я-образу. Розроблено й апробовано програму соціально-психологічного тренінгу зі складовими, які присвячені самосвідомості, структурі, змісту та процесу формування Я-образу, а також забезпечують активізацію та становлення естетичних почуттів.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження естетичних почуттів у структурі Я-образу. Увагу приділено аналізу таких естетичних характеристик особистості, як естетичні сприйняття, почуття, відношення та потреби. Розкрито психологічну сутність самосвідомості, Я-концепції, систем "Я" та "не-Я", особливості формування Я-образу через механізм трансформації, рефлексії. Запропоновано модель Я-образу, методи діагностики естетичних почуттів, а також програму соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на гармонійний розвиток Я-образу особистості через актуалізацію естетичних почуттів.

Висвітлено актуальну проблему трансформації особистості як процесу формування Я-образу, його змісту, функцій та гармонійності. Простежено різні наукові позиції та підходи до визначення Я-образу особистості та його змісту. Зазначено, що Я-образ -система поліфункціональна, серед функцій, котрі в поведінці й діяльності виконує Я-образ, виділяють конструктивну, регулятивну, прогностичну та еталонно-оцінну. Розглянуто взаємозв'язок Я-образу з процесами трансформації та рефлексії. Розкрито зміст та стадії процесу трансформації, їх вплив на гармонійність особистості. Визначено, що завдяки рефлексії людина перебуває в пошуках смислу життя, діяльності, тобто відбувається процес трансформації, який сприяє формуванню гармонійного Я-образу. Обгрунтовано, що трансформація особистості - це результат самозміни, а самозміна можлива на основі даних рефлексії, яка розглядається як психологічний механізм, що відображає думки й переживання людини щодо власної особи, особистості інших, предмету, процесу й результату діяльності.

Висвітлено надзвичайно актуальну проблему впливу творів мистецтва на особистість через особливості естетичного сприйняття. Надано характеристику розвитку проблеми вивчення естетичного сприйняття у різних науках. Зазначено, що відношення до творів мистецтва є специфічним пізнанням об'єктивної дійсності, яке відбувається у формі художніх образів. Розглянуто концепції естетичного сприйняття минулого до сьогодення, надано порівняльний аналіз цих концепцій та виокремлено сутнісні ознаки. Наведено психодіагностичні інструментарії визначення рівнів розвитку естетичного сприйняття через власну розроблену методику. Визначено рівні естетичного сприйняття, надано класифікацію типів опису естетичного об'єкту, п'ять способів сприйняття, а також визначено типи реакцій на твори мистецтва.

Окреслено найбільш актуальні проблеми сучасної психології. Представлено широкий спектр наукових розробок вітчизняних і зарубіжних дослідників у галузі психології відповідно за спільних міжнародних науково-дослідницьких проєктів. Розглянуто технології аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень особистості в контексті вітчизняних наукових шкіл. Розкрито індивідуально-особистісні причини виникнення помилок у творчому математичному мислені. Охарактеризовано психологічні ризики волонтерів, що допомагають постраждалим у період воєнного стану. Висвітлено особливості дослідження емоційно-оцінювального ставлення особистості до себе. Подано інформацію про зарубіжний досвід дослідження ролі батьків в освітньому процесі. Увагу приділено впливу сімейних конфліктів на психічний розвиток дитини. Розглянуто ігрову залежність як форму адиктивної поведінки підлітків.

Представлено матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів "Соціально-психологічні технології розвитку особистості". Розкрито актуальні питання психології особистості, зокрема, методологічних засад дослідження особистості, особистості в умовах інформаційного, політико-правового, організаційно-економічного суспільства, некультурного й освітнього простору, психологічні особливості самооцінки та рівня домагань студентів-психологів з направленістю на продовження навчання. Описано психологічні особливості самоставлення жінки в різних формах шлюбу, особливості синдрому професійного вигорання у фармацевтів, особливості психічної напруженості та працездатності в професійній діяльності вчителя. Виокремлено особливості регуляторного стану військовослужбовців-зв'язківців після перебування в зоні АТО. Досліджено вплив перфекціонізму та трудоголізму на виникнення синдрому емоційного вигорання, трансформацію протиріччя як емпіричний показник конструктивної конфліктності особистості та психологічне благополуччя як основу визначення стратегії життєздійснення особистості. Показано роль соціальних очікувань осіб юнацького віку щодо майбутньої професії.