Проаналізовано питання забезпечення конструкційної міцності тонкостінних елементів машинобудівних конструкцій з урахуванням зміни товщини в процесі експлуатації, зокрема, викликаної впливом корозійного зношування. Розкрито проблеми визначення чутливості тонкостінної конструкції до зміни початкових товщин її елементів. Запропоновано підхід, який передбачає обчислення чутливостей компонент напружено-деформованого стану (НДС) та власних частот (ВЧ) коливань, користуючись не самим математичним апаратом теорії збурень, а використовуючи скінченно-різницеві співвідношення. Зазначено, що чутливість визначається за допомогою залучення "реперних" розв'язків, які відповідають гранично допустимим стоншуванням окремих елементів конструкції. У результаті лінеаризовані співвідношення для визначення ВЧ коливань та компонент НДС розповсюджуються на нескінченно малі варіації товщин окремих елементів та на малі, але скінченні їх величини. Зазначено, що оскільки для гранично допустимих стоншувань розв'язання задач аналізу здійснюється за допомогою прямого збурення скінченно-елементних їхніх моделей, то завдяки цьому точність побудованих лінеаризованих залежностей не зменшується, а зростає у разі наближення елементів конструкції до гранично допустимих стоншувань. Для низки машинобудівних конструкцій надано розв'язання задачі обгрунтування раціональних конструктивних схем і проектних параметрів. Зокрема, за рахунок перерозподілу матеріалу в елементах верхньої будови досягнуто зменшення маси проектованого перевантажувача, підвищено його навантажувальну здатність на термін служби. Зазначено, що аналогічні дослідження наведено для інших конструкцій.