Клинические наблюдения 650 больных с эндопротезами тазобедренного сустава при тяжелых формах диспластического коксартроза за 1977 - 2007 гг. показали, что эти операции у данной категории больных являются сложными. При этом для выполнения таких операций требуется большой опыт хирургов, наличие нескольких типов конструкций эндопротезов, а также строгое соблюдение техники операции.

Ультразвукова сонографія - це сучасний, нешкідливий, високоінформативний метод діагностики, який широко застосовується в усіх галузях медицини, у тому числі й під час діагностики захворювань опорно-рухової системи. Метод значною мірою доповнює традиційне рентгенологічне дослідження, дозволяє візуалізувати структурні зміни м'яких тканин та може використовуватись для дослідження у динаміці, тобто проводити моніторинг процесу лікування.

Вперше експериментально визначено, що частинки монокристалічного корунду практично не викликають запальної реакції прилеглих тканин, що є свідченням його біоінертності. Проведено порівняльне оцінювання величини коефіцієнтів тертя найпоширеніших комбінацій пар матеріалів, які використовуються в шарнірах ендопротезів кульшового суглоба. Вперше одержано нові дані про властивості міцності головки та чашки ендопротеза кульшового суглоба з монокристалічного корунду. Обгрунтовано доцільність використання монокристалічного корунду в шарнірі ендопротеза кульшового суглоба.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.2,6 с03

Рубрики:

Ортопедія і протезування

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Количество первичных и ревизионных операций эндопротезирования коленного сустава постоянно растет. Наличие дефектов костей является одним из наиболее проблемных факторов при таких вмешательствах, значительно влияя на результаты лечения и увеличивая финансовые затраты. Цель работы - проанализировать методы пред- и интраоперационной диагностики дефектов суставных поверхностей коленного сустава, существующих классификаций, учитывая их преимущества и недостатки, обосновать тактику лечения для различных типов дефектов. Публикации отобраны для анализа из баз данных PubMed, EBSCO, Google Scholar. Основным негативным фактором, влияющим на стабильность компонентов эндопротеза, является величина и форма дефекта кости, наличие или отсутствие коркового слоя, качество костной ткани, а также конструкция эндопротеза и правильный выбор материала и методики замещения дефекта. Проведена оценка материалов природного происхождения - различных типов костных трансплантатов и искусственных имплантатов из металлических и полимерных материалов. При выборе костных трансплантатов важен способ их подготовки и фиксации при определенных типах дефектов костей. В более сложных случаях следует воспользоваться специальными направляющими и резекционными блоками, технологиями виртуального прототипирования с использованием 3D-печати для изготовления индивидуальных эндопротезов. Выводы: применение современых материалов и методик замещения дефектов костей при тотальном эндопротезировании коленного сустава требует тщательного предоперационного планирования и подбора соответствующей методики. При небольших дефектах, в зависимости от типа, можно использовать структурированные и гомогенизированные костные аллотрансплантаты, костный цемент самостоятельно или в сочетании с винтами и сетками, металлические или полимерные имплантаты разнообразной формы, а для более крупных дефектов - стемы или индивидуально изготовленные онкологические и блочные образцы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.2,6 с03

Рубрики:

Ортопедія і протезування

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Количество первичных и ревизионных операций эндопротезирования коленного сустава постоянно растет. Наличие дефектов костей является одним из наиболее проблемных факторов при таких вмешательствах, значительно влияя на результаты лечения и увеличивая финансовые затраты. Цель работы - проанализировать методы пред- и интраоперационной диагностики дефектов суставных поверхностей коленного сустава, существующих классификаций, учитывая их преимущества и недостатки, обосновать тактику лечения для различных типов дефектов. Публикации отобраны для анализа из баз данных PubMed, EBSCO, Google Scholar. Основным негативным фактором, влияющим на стабильность компонентов эндопротеза, является величина и форма дефекта кости, наличие или отсутствие коркового слоя, качество костной ткани, а также конструкция эндопротеза и правильный выбор материала и методики замещения дефекта. Проведена оценка материалов природного происхождения - различных типов костных трансплантатов и искусственных имплантатов из металлических и полимерных материалов. При выборе костных трансплантатов важен способ их подготовки и фиксации при определенных типах дефектов костей. В более сложных случаях следует воспользоваться специальными направляющими и резекционными блоками, технологиями виртуального прототипирования с использованием 3D-печати для изготовления индивидуальных эндопротезов. Выводы: применение современых материалов и методик замещения дефектов костей при тотальном эндопротезировании коленного сустава требует тщательного предоперационного планирования и подбора соответствующей методики. При небольших дефектах, в зависимости от типа, можно использовать структурированные и гомогенизированные костные аллотрансплантаты, костный цемент самостоятельно или в сочетании с винтами и сетками, металлические или полимерные имплантаты разнообразной формы, а для более крупных дефектов - стемы или индивидуально изготовленные онкологические и блочные образцы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.286.5 + Р458.285.404.0

Рубрики:

Протезування нижніх кінцівок

Дистрофічні процеси колінного суглоба і гомілки (гіперплазія, остеохондропатія, гонартроз та ін.)

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дефекты проксимального отдела большеберцовой кости (ББК) значительно усложняют процесс установки искусственного коленного сустава (КС). Цель работы - на математической модели определить оптимальные комбинации длины ножки эндопротеза и материала имплантата в зависимости от величины дефекта ББК при эндопротезировании КС. С помощью метода конечных элементов изучены напряжения в моделях нижней конечности с эндопротезом КС. Воспроизводили дефект ББК размером 25, 50 и 75 % от площади опорной поверхности эндопротеза (ПОПЭ). Для каждого случая моделировали эндопротез без ножки, с короткой или длинной ножкой. Изучали варианты заполнения дефектов костными чипсами, костным цементом (КЦ) и пористым танталом. Установлено, что наличие дефекта размером 25 % от ПОПЭ приводит к повышению напряжений на его грани под элементами эндопротеза, которые снижаются с увеличением длины его ножки. При заполнении дефекта костными чипсами уменьшаются напряжения в костной ткани, дополнительно - с увеличением длины ножки эндопротеза. При использовании костного цемента уровень напряжений в модели снижается эффективнее по сравнению с костными чипсами, независимо от длины ножки эндопротеза. Зона максимальных нагрузок смещена на ребро жесткости эндопротеза в области дефекта 50 % от ПОПЭ. При заполнении его цементом наиболее эффективным оказалось сочетание с эндопротезом на длинной ножке. Большие дефекты (75 %) не вызывают значительных напряжений в костной ткани, но уровень их повышается при пластике костными чипсами. Снизить его можно, использовав эндопротез с длинной ножкой и КЦ вместо чипсов. Выводы: наиболее биомеханически эффективным при 25 % дефекте ББК является использование эндопротеза на длинной или короткой ножках и КЦ, размером 50 % - комбинации длинной ножки эндопротеза с заполнением дефекта КЦ или короткой или длинной ножек с танталовым имплантатом; 75 % - пластика дефекта танталовыми имплантатами в сочетании с эндопротезом на длинной ножке.

Тривимірний друк пористих титанових імплантатів є перспективним напрямком адитивного виробництва в ортопедії і травматології. Актуальним залишається питання механічної міцності та витривалості таких конструкцій. Мета роботи - визначити в експерименті межу міцності ніжки, шийки та чашки ендопротезів (ЕП) кульшового суглоба (КС), виготовлених методом 3D-друку зі сплаву титану, та порівняти з аналогічним показником серійних імплантатів. Досліджено міцність ніжок і чашок ЕП ТБС, виготовлених методом 3D-друку на принтері системи Arcam EBM зі сплаву титану TI6AL4V. Як контроль обрано серійні ЕП, отримані методом механічної обробки заготовок із суцільного сплаву титану. Використано по 3 зразки ЕП для кожного випробування. Ніжки ЕП досліджено на машині TIRATEST-2300 за умов навантаження на триточковий згин (ТТЗ), шийку ніжки - під впливом комбінованого навантаження на згин із зсувом, чашки - на стискання. Межа міцності в разі ТТЗ ніжок ЕП КС, виготовлених механічною обробкою і за допомогою 3D-друку, істотно не відрізнялася (p = 0,146) і становила 1480,62 +- 62,50 і 1396,88 +- 50,90 МПа відповідно. Шийки серійних ЕП і виготовлених методом 3D-друку мали порівнянну межу міцності - 408,61 +- 1,25 і 403,49 +- 8,99 МПа відповідно (p = 0,384). За умов випробувань на стискання чашок ЕП усі зразки витримали навантаження 98,0 кН без будь-яких ознак руйнування. Встановлено, що величини межі міцності компонентів серійних ЕП КС і виготовлених методом 3D-друку статистично значуще не відрізнялися. Таким чином, 3D-пористі конструкції мають значний потенціал для створення елементів ЕП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.286

Рубрики:

Протезування і протези нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.844 + Р458.284.1

Рубрики:

Прийоми і методи оперативних втручань на плечовому поясі і верхніх кінцівках. Топографічна анатомія

Деформації і функціональні порушення плечового суглобу і плеча

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У пацієнтів похилого та старечого віку на фоні зниження мінеральної щільності кістки первинне ендопротезування плечового суглоба (ПС) є одним із методів хірургічного лікування. Мета роботи - провести історичний огляд розвитку реверсивного ендопротезування (RSA) ПС з аналізом біомеханічних особливостей наявних імплантатів, їх переваг і недоліків для визначення можливих напрямів подальшого вдосконалення конструкцій. Пошук наукової інформації проведений в електронних базах PubMed, ScienceDirect, Google Scholar із глибиною пошуку 30 років. Відібрано 68 джерел. Незадовільні результати після геміартропластики ПС обумовили в пацієнтів із важкими ушкодженнями обертальної манжети й багатофрагментарними переломами проксимального відділу плечової кістки (ПВПК) використання RSA. Ендопротези дизайну C. Neer змінили імплантати конструкції P. Grammont, побудовані за принципами: сферичний гленоїдальний компонент, увігнута опорна частина на плечовій кістці, центр ротації на рівні або медіальніше шийки лопатки, ПВПК зміщений медіально та дистальніше. Медіалізація центра обертання є несприятливим чинником, що призводить до втрати напруження дельтоподібного м'яза. Задля усунення цього недоліку розроблено латералізовані гемісфери, за допомогою яких досягається стабільність, попереджується утворення дефекту нижнього краю шийки лопатки. Їх розмір впливає на обсяг рухів: найменші діаметри слід використовувати для попередження перенапруження м'яких тканин. Зауважено, що застосування RSA з латералізованим центром обертання та варусним плечовим компонентом наближає біомеханіку ПС до нормальних анатомічних особливостей. Висновки: основні напрями вдосконалення RSA: проведення біомеханічних досліджень для оцінювання конструкцій ендопротезів із метою вибору оптимального дизайну; впровадження сучасних адитивних технологій, які дозволять одержати пористі компоненти з підвищеними остеоінтегративними властивостями; зменшити вагу гемісфери; вдосконалення пари тертя.