Розроблено комплексний етіопатогенетичний підхід до обгрунтування корекції порушень симпатоадреналової системи (САС), направлений на покращання результатів хірургічного лікування хворих на виразкову хворобу (ВХ) шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК), ускладнену кровотечею. За результатами експериментів на дослідних тваринах доведено важливу роль САС у механізмах виразкоутворення та розвитку кровотечі. Визначено місце та роль симпатоадреналових реакцій загального та місцевого типів і можливості для їх медикаментозної та хірургічної корекції. Розроблено алгоритми тактики та застосування комплексу операцій на симпатичній нервовій системі як додаткових втручань до органозберігаючих операцій у випадку ВХ шлунка та ДПК. Застосування запропонованого підходу дає змогу покращити результати у найближчому та віддаленому періодах після операцій, про що свідчить зниження післяопераційної летальності з 5,1 до 2,3 %, та частоти післяопераційних ускладнень - з 27,8 до 12,3 %.

Наведено клінічну характеристику синдромів, притаманних виразковим гострим шлунково-кишковим кровотечам (ШКК). Розглянуто питання патогенезу крововтрати, діагностики гіповолемії та об'єму крововтрати, прогнозування виникнення рецидиву ШКК, оперативного лікування, ведення хворих після зупинки кровотечі. Визначено підходи до ендоскопічної діагностики джерела кровотечі та можливості ендоскопічного гемостазу. Проведено оцінку супутньої патології у хворих з ШКК, висвітлено тактику її лікування, консервативну гемостатичну та інфузійно-трансфузійну терапію, характеристику основних препаратів.

Дана клиническая характеристика синдромов, свойственных язвенным острым желудочно-кишечным кровотечениям (ЖКК). Рассмотрены вопросы патогенеза кровопотери, диагностики гиповолемии и объема кровопотери, прогнозирования возникновения рецидива ЖКК, оперативного лечения, ведения больных после остановки кровотечения. Определены подходы к эндоскопической диагностике источника кровотечения и возможности эндоскопического гемостаза. Проведена оценка сопутствующей патологии у больных с ЖКК, освещены тактика её лечения, консервативная гемостатическая и инфузионно-трансфузионная терапия, характеристика основных препаратов.

Наведено визначення та класифікацію абдомінального сепсису, описано особливості його етіології, патофізіології, хірургічного лікування, інтенсивної та антибактеріальної терапії, імунокорекції.

Даны определение и классификация абдоминального сепсиса, описаны особенности его этиологии, патофизиологии, хирургического лечения, интенсивной и антибактериальной терапии, иммунокоррекции.

Висвітлено життєвий шлях та основні напрями наукової діяльності доктора медичних наук, професора, керівника ДУ "Інститут загальної та невідкладної хірургії НАМН України" В. В. Бойка. Наведено бібліографію понад 2 000 праць вченого, список дисертаційних робіт, виконаних під його керівництвом.

Обгрунтовано лікувальну тактику у разі поєднання кровоточивої виразки шлунка та 12-палої кишки з патологією гепатопанкреатодуоденальної зони. Встановлено доцільність та ефективність одномоментної хірургічної корекції виявлених порушень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.170.35

Рубрики:

Хірургічне лікування тромбозів і емболій судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу великого обсягу даних літератури, присвячених моделюванню тромботичних станів в експериментах на лабораторних тваринах, зроблено висновок, що в даний час є опис безлічі моделей венозного тромбозу. Однак найпростішим, відтвореним і найменш травматичним є метод S. Wessler і співавт. (1959): поєднання венозного застою і гіперкоагуляції за рахунок введення активованого фактора згортання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Монографія «Лікування поранених з бойовими ушкодженнями живота (за досвідом АТО/ООС)» е одинад¬цятим виданням серії книг з узагальнення досвіду медичного забезпечення бойових дій наших ЗС України, підготовлене відомими практичними фахівцями та науковцями військової медицини, Національної академії медичних наук України та Міністерства охорони здоров’я України. Головна мета цієї праці, здійснення якої поставив перед собою авторський колектив, після ознайомлення з нею читачів - підвищення якості надання медичної допомоги цієї категорії поранених.

Викладено історію Національної академії медичних наук України впродовж 30 років (1993 - 2023 рр.). Увагу зосереджено на становленні структури, наукових шкіл і напрямів Національної академії медичних наук України, наукових здобутках установ Відділення клінічної медицини і Відділення теоретичної та профілактичної медицини, її впливі на розвиток медичної науки в державі та на практику охорони здоров'я як найвищої наукової установи в галузі медицини, як це передбачено законодавством України. Подано короткі відомості щодо основних результатів і перспектив наукових досліджень наукових установ, дійсних членів (академіків), членів - кореспондентів Національної академії медичних наук України в 1993 - 2023 роках. Розраховано на вчених, громадських діячів, усіх, хто цікавиться історією та сьогоденням медицини в Україні.