Проведено аналіз небезпечних факторів "технічного характеру", що призводять до виникнення аварійної ситуації на аміачній холодильній установці (АХУ), знайдено залежності коефіцієнтів безпеки основних вузлів АХУ за "технічною надійністю" від часу її експлуатації (які є основою для проведення процедури визначення пріоритетів під час управління ризиком виникнення аварії на АХУ). Визначено їх значення та представлено графічне зображення.

Проаналізовано відомі на сьогоднішній день визначення й формулювання ризику виникнення аварій. Запропоновано новий підхід до формування складових ризику. На базі попереднього аналізу технологічного процесу аміачної холодильної установки (АХУ), небезпек, що призводять до виходу аміаку із системи, визначено сумарну "технічну" складову ризику виникнення аварійної ситуації на АХУ.

На базі аналізу та узагальнення причин відмов технічних систем в результаті помилок людини визначено фактори небезпеки, що можуть призвести до виникнення аварійної ситуації на аміачній холодильній установці. Формалізовано процедуру визначення коефіцієнтів безпеки основних вузлів аміачної холодильної установки за критерієм "вплив суб'єкта", як основи процесу визначення пріоритетів та управління ризиком виникнення аварії на об'єкті контролю.

Сформульовано та вирішено важливе науково-практичне завдання створення комплексної процедури оцінювання небезпеки об'єктів військово-промислового комплексу (ВПК) з аміачними холодильними установками (АХУ), яка необхідна для прийняття управлінських рішень із запобігання надзвичайним ситуаціям на них. Проаналізовано надзвичайні ситуації на об'єктах з АХУ та методи оцінювання їх небезпеки в провідних країнах світу (США, Японія, Китай, Англія, Франція, Німеччина), країнах пострадянського простору (Білорусія, Росія, Казахстан), а також стану об'єктів з АХУ в Україні. Досліджено особливості експлуатації об'єктів ВПК з АХУ. Наведено характеристику об'єктів ВПК, на яких розміщено АХУ та охарактеризовано небезпеки, які виникають під час їх експлуатації. Наведено характеристику АХУ, які використовуються на об'єктах ВПК (для визначення об'єкта моделювання) та розглянуто принципову схему АХУ, що дозволило розробити її структурно-логічну модель. Запропоновано імітаційну модель стану безпеки об'єкта ВПК з АХУ, яка дозволяє визначити основний негативний вплив факторів небезпеки різної природи на функціонування об'єкта контролю. Розроблено аналітичний апарат управління безпекою об'єкта ВПК з АХУ на основі імітаційної моделі, який дозволяє визначити пріоритетні напрями управління його безпекою. Створено лабораторну установку комплексного моніторингу й управління безпекою об'єктів ВПК з АХУ та здійснено оцінювання достовірності розроблених моделей шляхом проведення експериментальних досліджень.

Висвітлено наукові, правові, організаційні й економічні аспекти забезпечення промислової та цивільної безпеки. Розкрито проблеми забезпечення еколого-економічної безпеки туристичної сфери України. Проаналізовано психологічні причини виробничого травматизму. Подано інформацію про навчально-тренувальний комплекс для практичної підготовки газодимозахисників. Досліджено питання безпеки виробничих процесів у водопровідно-каналізаційному господарстві. Проаналізовано фактори травмування під час експлуатації засобів малої механізації. Обгрунтовано методологічні підходи до підготовки фахівців з охорони праці у ВНЗ. Увагу приділено механізмам підвищення економічної безпеки за умов воєнного часу.