Исследовано качество материала пильгервалков - одного из основных инструментов в процессе пилигримовой прокатки труб. Показано, что качество валков определяется уровнем технологии сталеплавильного передела на заводах-изготовителях, технологией термической обработки в процессе изготовления валков.

Определены оптимальные параметры буровзрывных работ на основе прогноза обводненности уступов карьера.

Досліджено вплив модифікування у ковші на хімічний склад, мікроструктуру, механічні властивості колісної сталі R7. Встановлено, що завдяки модифікуванню відбувається зменшення розкиду концентрацій легуючих елементів для різних досліджуваних плавок, подрібнення структури, зміна морфології неметалевих включень та, як наслідок, стабілізація комплексу механічних характеристик модифікованої сталі від плавки до плавки та в межах плавки у порівнянні з серійною сталлю.

Викладено результати дослідження ступеню стабільності хімічного складу і механічних властивостей серійних сталей 7 марок конвертерного, мартенівського і електросталеплавильного способів виробництва.

Досліджено вплив модифікування на стабілізацію хімічного складу, покращання морфології та розташування неметалевих включень, а також підвищення стабільності та рівня механічних властивостей сталей Ст1кп та КП-Т. Для цього викорисано сучасні методи досліджень: хімічний і спектральний; електронно-мікроскопічний; металографічний; визначення механічних властивостей. Хімічний склад сталей визначали за ДСТУ 2651-2006 і ТУ У 35.2-23365425-600:2006. Установлено вплив багатофункціональних модифікаторів на хімічний склад, формування неметалевих включень та механічні властивості в маловуглецевій сталі Ст1кп і колісній КП-Т. Доведено, що багатофункціональні модифікатори зменшують кількість неметалевих включень та покращують їх морфологію, сприяють стабілізації хімічного складу та підвищенню рівня механічних властивостей досліджених сталей. Вперше доведено можливість стабілізації хімічного складу та механічних властивостей, зміни морфології неметалевих включень завдяки об'ємній кристалізації під час модифікації. Використання модифікаторів різних складів на підприємствах ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" і ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" під час виплавки сталей Ст1кп і КП-Т надало змогу підвищити механічні характеристики, особливо ударну в'язкість готових коліс із сталі марки КП-Т в середньому на 14 %. Розроблено 2 нових модифікатора багатофункціональної дії для обробки маловуглецевої та колісної сталей, новизну яких підтверджено патентами України № 85254 та № 93684.

Визначено стабілізацію хімічного складу та властивостей, зниження концентрацій шкідливих домішок, кількості неметалевих включень, подрібнення зерна колісної сталі R7 шляхом обробки багатокомпонентними модифікаторами. Досліджено хімічний склад і механічні властивості за UIC 812-3 і євроcтандартом EN 13262 серійних плавок сталі R7 та оброблених багатокомпонентним розкислювачем-модифікатором. Обробку даних проведено за допомогою регресивно-кореляційного аналізу. Встановлено вплив операцій позапічної обробки на вміст шкідливих домішок. Найбільш ефективно знижувало концентрацію сірки введення комплексних модифікаторів. Показано, що в модифікованих плавках розкид як основних легуючих елементів, так і домішок зменшився, підвищилась однорідність та дисперсність структури, завдяки чому стабілізувались механічні властивості коліс. Вперше встановлено вплив кожного з етапів позапічної обробки сталі R7 на концентрацію шкідливих домішок, мікротвердість, структуру загартованих ківшових проб. Одержано залежності механічних характеристик від концентрацій шкідливих домішок. Шляхом обробки багатокомпонентними розкислювачами-модифікаторами досягнуто стабілізацію хімічного складу, зниження концентрації сірки, кількості неметалевих включень, подрібнення зерна та підвищення однорідності структури, що сприяло стабілізації та підвищенню рівня механічних властивостей. Показано ефективність використання багатокомпонентних розкислювачів-модифікаторів для зростання якості сталі R7 та надійності коліс з неї.

Показано можливості підвищення стабільності комплексу механічних і службових властивостей залізовуглецевих сплавів для виробництва залізничних суцільнокатаних коліс шляхом стабілізації хімічного складу, керованого структуроутворення після обробки багатокомпонентними модифікаторами. Визначено закономірності структуроутворення в процесі кристалізації сталі ER7 після модифікування системою Al - Mg - Si - Ca - Ti. Показано, що модифікування збільшує дисперсність зерен (середній бал зерна зростає з 7-ми до 8-ми), знижує бал неметалевих включень для сульфідів з 0,5...2,0 до 0,5...1,5, оксидів з 0,5...2,0 до 0,5...1,0, а також змінюється їх форма з гострої на глобулярну та зменшується розкид хімічного складу. Встановлено підвищення механічних властивостей з суттєвим зменшенням інтервалу коливань їх показників. Виявлено переорієнтацію текстурних компонент на 45° в ободі та перехідній зоні коліс від маточини до диску після термічної обробки для дослідної сталі на відміну від серійної сталі. Визначено закономірності структуроутворення в процесі кристалізації сірого чавуну після модифікування системою Ca - F - Al - Ti - Mg - Si - PЗM. В результаті модифікування сірого чавуну збільшується кількість графітних включень, підвищується однорідність їх розподілу, формується перліто-феритна структура зі співвідношенням: перліту не менше 90 %, а фериту не більше 10 %, що обумовлює зростання границі міцності до 170 МПа та середньої стійкості виливниць на 35 %. Загальний економічний ефект від впровадження у виробництво складає 332 559 грн.

Доведено актуальність вирощування якісної озимої пшениці в Україні як головної продовольчої культури та цінної в польовій сівозміні. Мета дослідження - оцінювання фізичних і хімічних властивостей сортів пшениці озимої для того, щоб для виявити кращі характеристики для подальшого призначення використання зерна. Зерно пшениці озимої сортів Оржиця, Полтавчанка, Царичанка, Зелений гай, Кармелюк, Аріївка, Лютенька, Сагайдак, Диканька (селекція Полтавської державної аграрної академії) для проведення досліджень вирощувалось на полях НВП із селекції та насінництва. Лабораторні дослідження якості зерна пшениці озимої проведено в сертифікованій Держспоживстандартом України лабораторії Полтавської державної аграрної академії. Фізичні та хімічні показники якості зерна пшениці озимої було визначено відповідно до загальноприйнятих методик, які відповідають ГОСТу або ДСТУ. Дослідження показало високу енергію проростання усіх сортів озимої пшениці, а найвищий показник схожості спостерігався у сортів Зелений гай (96 %) і Царичанка (94 %). Найменший показник у сорту Оржиця - 86 %, що теж свідчить про гарну схожість. Визначення впливу сортових властивостей на масу 1000 зерен показало найвищий показник у сорту Зелений гай (48,0 г), а найменший - у сорту Оржиця (39,7 г). Оцінка наведених зразків на склоподібність виявила найвищий показник у сорту Зелений гай (97 %), а найменший - у сорту Полтавчанка (70 %). Проаналізувавши отримані результати досліджень, можна зробити висновок, що ці сорти є кращими для випічки хлібобулочних виробів. Аналіз впливу сортових властивостей на хімічний склад зерна пшениці озимої проводився за показниками: вміст клейковини, число падіння, вміст білка, число седиментації. Виявлено, що найбільший вміст клейковини має сорт Лютенька (37 %), найменші - сорти Оржиця (30 %), Диканька (31 %) та Зелений гай (31 %). Визначення деформації клейковини показало, що у досліджуваних сортах пшениці переважає друга група і показники коливаються від 88 до 102 одиниць. Результати дослідження числа падіння показали, що зерна пшениці озимої мають показники від 206 с (що є прийнятним) до 452 с (що є збільшеним показником, тому кінцева якість хлібобулочних виробів може бути не найкращою). Проведення досліджень вмісту білка засвідчило, що всі 9 сортів пшениці озимої відповідають визнаним стандартам. Найнижчий показник вмісту білка має сорт Оржиця (13,6 %), а найвищий - сорт Лютенька (16,9 %). Оцінка числа седиментації показала, що більшість із представлених зразків належать до високих - понад 50 мл і більше. Лише один зразок зерна пшениці озимої Аріївка має середній показник у 34 мл. Виділено два сорти - Зелений гай і Лютенька, які показали найкращі результати за всіма параметрами і показниками. Відмічена позитивна динаміка у показниках майже всіх сортів, що доводить їх спроможність давати стабільні сходи та стійкість до несприятливих умов.

Обгрунтовано актуальність здійснення всебічної об'єктивної оцінки цілої низки показників якості зерна і борошна, оскільки у світі набувають популярності хліб і хлібопродукти із цілого зерна, харчова цінність яких значно вища, ніж продуктів, виготовлених із рафінованого борошна. Мета дослідження - визначити якість борошна, отриманого із зерна пшениці м?якої озимої та виявити відмінності залежно від сорту, дослідити та з'ясувати особливості борошна, їх вплив на хлібопекарські властивості. Відібрано 9 зразків зерна пшениці м'якої озимої врожаю 2018 - 2019 рр., розроблених і вирощених селекціонерами Полтавської державної аграрної академії. Об'єктом дослідження стали такі сорти пшениці озимої: Оржиця, Зелений гай, Лютенька, Аріївка, Диканька, Царичанка, Кармелюк, Полтавчанка та Сагайдак. Фізичні та хімічні властивості зерна й отриманого з нього борошна проводилися на склоподібність, вміст білка та клейковини в борошнові, якість клейковини, об'єм хліба. Також оцінку його якості за такими показниками як еластичність, колір, смак, запах, було визначено в сертифікованій Держспоживстандартом України лабораторії Полтавської державної аграрної академії. При дослідженні вищенаведених параметрів було застосовано загальноприйняті методики, які відповідають ГОСТу або ДСТУ. Процес випікання зразків хліба складався з декількох етапів: підготовки і дозуванні сировини, замісі тіста, його бродіння, формування, оброблення, розстойки, випічки, охолодження. Проаналізувавши випечений хліб, було виявлено, що всі зразки мають задовільну оцінку за якістю. Найкраща загальна оцінка належить сорту пшениці озимої Полтавчанка (5 балів з 5 можливих за загальноприйнятими стандартами). Хліб, випечений з борошна пшениці озимої сорту Аріївка має тріщинувату поверхню скоринки (2 бали), напівовальну форму (3 бали), світло-коричневого кольору (4 бали). М?якуш малоеластичний, добре відновлює форму (4 бали), має помірно крупну, рівномірну шпаристість (3 бали), за кольором світлий із сіреньким відтінком (3 бали), має специфічний пшеничному хлібу запах (4 бали). Виявлені результати дослідження дають можливість зрозуміти якими будуть продукти випікання, на що потрібно звернути увагу для досягнення покращення якості хлібобулочних виробів та збільшити продуктивність.