Висвітлено наукову, педагогічну, громадську та професійну діяльність видатного українського ученого, одного з провідних фахівців Європи та світу у галузях охорони здоров'я та медичного права, ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, члена-кореспондента АМН України, доктора медичних наук, професора, лауреата премії АМН України, Заслуженого лікаря України, Заслуженого діяча науки й техніки України В.Ф. Москаленка. Розглянуто основні напрями його наукових досліджень, присвячених розгляду актуальних проблем соціальної медицини, зокрема, ліквідації наслідків екологічних катастроф і надзвичайних ситуацій, а також оргнанізації медичної освіти, удосконаленню методів лікуванння, діагностики та профілактики серцевих захворювань. Висвітлено погляди ученого щодо проведення системних реформ у галузі охорони здоров'я. Наведено бібліографічні описи наукових праць В.Ф. Москаленка та відомості про його виступи на міжнародних, європейських, зарубіжних і вітчизняних науково-практичних формумах. Викладено матеріали про діяльність наукової школи В.Ф. Москаленка.

Освещена научная, педагогическая, общественная и профессиональная деятельность выдающегося украинского ученого, одного из ведущих специалистов Европы и мира в отраслях охраны здоровья и медицинского права, ректора Национального медицинского университета им. А.А. Богомольца, члена-корреспондента АМН Украины, доктора медицинских наук, профессора, лауреата премии АМН Украины, Заслуженного врача Украины, Заслуженного деятеля науки и техники Украины В.Ф. Москаленка. Рассмотрены основные направления его научных исследований, посвященных изучению актуальных проблем социальной медицины, в частности, ликвидации последствий экологических катастроф и чрезвычайных ситуаций, а также организации медицинского образования, усовершенствования методов лечения, диагностики и профилактики сердечных заболеваний. Освещены взгляды ученого относительно проведения системных реформ в отрасли охраны здоровья. Приведены библиографические описания научных трудов В.Ф. Москаленка и сведения о его выступлениях на международных, европейских, зарубежных и отечественных научно-практических форумах. Изложены материалы о деятельности научной школы В.Ф. Москаленка.

Представлен расчет острой токсичности хиноболина при внутрибрюшинном и внутрижелудочном введении крысам и мышам. Установлена эффективная доза субстанции. По классификации Сидорова К. К. хиноболин относится к практически нетоксичным веществам.

Представлены результаты поиска субстанций среди амидов хинолон-карбоновых кислот. Наибольшую анаболическую активность проявило вещество под шифром 17, которое по анаболическому эффекту не уступает оротату калия, но в 1,43 раза менее токсично и в 1,3 раза превосходит по широте терапевтического действия препарат сравнения.

Проведено експериментальне дослідження нового класу сполук - амідів хінолін-карбонових кислот щодо виявлення анаболічної активності. Відібрано найбільш активну та найменш токсичну субстанцію, умовно названу хіноболін. Встановлено, що хіноболін дозою 42 мг/кг виявляє значну анаболічну активність без андрогенної дії. Досліджено, що за умов експериментальної ізадринової кардіоміодистрофії субстанція нормалізує біоелектричну активність серцевого м'яза, знижує рівень лактатдегідрогенази та запобігає загибелі тварин. На тлі гідрокортизон-індукованого катаболізму хіноболін виявляє виразну анаболічну дію, запобігає різкому зниженню маси тіла щурів, сприяє збагаченню білком тканин серця, селезінки та нирок, посилює реутилізацію азоту органічних сполук і зберігає функціональні показники нирок на фізіологічному рівні.

Мета дослідження - визначення впливу імунокорекції з використанням екзогенних пептидів МНР (препарат камелін-біо) на ефективність лікування дисплазії шийки матки I, II ст., зумовленої змішаною хламідійно-папіломавірусною інфекцією. Відповідно до завдань дослідження рандомізовано відібрано 72 пацієнтки з дисплазією папіломавірусно-хламідійної етіології. Жінок було розподілено на 2 групи: основну (n = 36) і контрольну (n = 36), зіставні за віком, проявами та тривалістю процесу. Основна група традиційного лікування одержувала препарат камелін-біо капсули у дозі 1 капсула (0,19 г) тричі на день 30 днів від початку лікування. Зниження вірусного навантаження нижче клінічно значущого порога (3 Ig) було досягнуто у 70 % пацієнток з групи контролю та у 77,8 % - в основній групі. Отже, адекватна комплексна терапія з урахуванням ролі екзогенних пептидів сприяє зменшенню активності ВПЛ, його елімінації, що знижує частоту рецидивів. Ефективність комбінованої терапії дисплазії шийки матки легкого та середнього ступенів з використанням препарату камелін-біо становила 88,9 %. У групі пацієнток, що одержували стандартну терапію, ефективність становила 83,4 %. Заключення: для розв'язання життєво важливих клінічних завдань у розпорядженні практичного лікаря є інноваційний препарат камелін-біо, який, зокрема, надає змогу пришвидшити елімінацію ВПЛ у жінок фертильного віку. Включення у традиційну схему лікування дисплазії шийки матки препарату камелін-біо є етіопатогенетично виправданим і дозволяє гармонізувати імунний гомеостаз пацієнток та підвищити ефективність лікування.

Розглянуто етіологію та патогенез хронічного бактеріального простатиту, а також акцентовано увагу на підвищенні ризику виникнення неоплазії у хворих з хронічним запаленням передміхурової залози. Розкрито механізми дії екзогенних пептидів у процесах гармонізації імунного гомеостазу пацієнтів, в яких ключову роль відіграє ефект тканинного накопичення. У порівнянні з референтною групою, ефективність лікування хворих з інтеграцією у план менеджменту хронічного бактеріального простатиту препарату екзогенних пептидів камеліну-біо виявилася кращою, про що свідчать наведені клінічні дані.

Розглянуто роль імунологічних порушень у виникненні рецидивів генітального ендометріозу та наведено результати лікування цього захворювання. Мета дослідження - вивчення впливу відновлення імунного гомеостазу за допомогою екзогенних пептидів на ефективність лікування ендометріозу. Проведено лікування ендометріозу у 68 жінок фертильного віку. У 48 пацієнток діагностовано ендометріоз матки (аденоміоз), у 20 - ендометріоз піхвової частини шийки матки. З метою вивчення ефективності препарату камелін-біо у лікуванні ендометріозу пацієнток розподілено на дві групи. У групі хворих, яким призначено монотерапія гормональним препаратом, через 3 міс після закінчення курсу гормонального лікування спостерігалися рецидиви ендометріозу. Вони виникли внаслідок системних і локальних імунологічних порушень, що вірогідно призвели до ухилення ектопічних клітин ендометрія від імунного нагляду. Завдяки властивості екзогенних пептидів препарату камелін-біо реагувати з регулювальними пептидами ектопічних клітин ендометрія виникають умови для повноцінного імунного нагляду за ендометріоїдними вогнищами. У групі хворих, яким застосовували препарат камелін-біо, зафіксовано у 4 рази нижчу частоту рецидивів захворювання у порівнянні з групою контролю. Зроблено висновки, що лікування ендометріозу за допомогою комбінованого препарату прогестагену та естрагену є ефективним і сприяє стійкому регресу клінічної симптоматики захворювання. Перерва у застосуванні базової гормональної терапії призводить до рецидивів ендометріозу, що підтверджується інструментальними методами дослідження. Клінічний досвід підтверджує, що відновлення імунного гомеостазу пацієнток за допомогою препарату камелін-біо є важливим чинником підвищення ефективності лікування ендометріозу, призводить до клінічної ремісії та підвищує якість життя.