Наведено витяги з міжнародних і вітчизняних законодавчих та інших нормативно-правових актів, що стосуються протидії фінансовому шахрайству та спрямовані на захист економічних інтересів України. Зазначено, що у структурі економічної злочинності з'явився новий феномен - фінансове шахрайство, в основі якого - сукупність злочинів проти власності у сфері господарської діяльності. Розглянуто шахрайські схеми, які реалізують організовані злочинні угруповання, що мають міжрегіональні та транскордонні зв'язки та користуються підтримкою корумпованих представників фінансових установ й органів влади, що тривалий час спричиняє високий ступінь їх латентності. Систематизовано основні положення міжнародних і національних нормативно-правових актів у сфері пошуку та вилучення активів, набутих злочинним шляхом, відстеження інформації про рух коштів, міжнародної взаємодії, застосування превентивних заходів тощо.

Систематизовано міжнародні та національні законодавчі й інші нормативно-правові акти, що регламентують протидію корупції та запобігання її виявам. Розглянуто приклади зарубіжного досвіду розслідування фінансових злочинів, пов'язаних із корупцією. Наведено практики викриття фактів використання альтернативних банківських платформ як засобу виведення активів. Висвітлено повноваження спеціальних правоохоронних органів деяких європейських країн з протидії корупційним злочинам.

На прикладі Київської губернії розглядається вплив "Положення..." 1842 р. на відносини парафіяльного духовенства з селянством. Обгрунтовано, що намагання уряду вирішити питання матеріального забезпечення священно/- і церковнослужителів запровадженням додаткових повинностей для селянства, які включали обробіток землі священика, забезпечення членів причту житлом, його ремонт призвели до істотного погіршення взаємин між парафіяльними кліриками і вірянами. Наголошено, що збереження обов'язку обробляти церковні угіддя після ліквідації кріпацтва ставало дедалі небезпечнішим для Православної церкви.

Визначено правовий статус та головні обов'язки парафіяльного духовенства, розкрито стосунки священно- і церковнослужителів з поміщиками, інтелігенцією, селянством. Охарактеризовано головні джерела матеріального забезпечення православного духовенства: прибутки від землі, плата парафіян за здійснення треб та утримання від казни. Відображено рівень житлового забезпечення, способи утримання бідного духівництва, особливості шлюбно-сімейних відносин православного духовенства. Звернено увагу на заходи церковної адміністрації, спрямовані на підвищення морального рівня священно- і церковнослужителів. Досліджено еволюцію освітнього рівня парафіяльного духовенства Київської єпархії. Визначено місце благочинницьких та церковних бібліотек у самоосвіті кліру.

На основі численних джерел висвітлено повсякденне життя православного парафіяльного сільського духовенства Київської єпархії в кінці XVIII - на початку XX ст. Розглянуто місце духовенства в соціальній структурі суспільства. Охарактеризовано матеріальне забезпечення й особливості шлюбно-сімейних відносин духівництва. Акцентовано увагу на заходах церковної адміністрації, спрямованих на підвищення морального рівня священно- та церковнослужителів. Визначено місце благочинницьких і церковних бібліотек у самоосвіті кліру. Окрему увагу приділено освітньому рівню та дозвіллю парафіяльного духовенства.