Вперше встановлено закономірності зміни радіуса воронки руйнування за довжиною заряду, які носять параболічний характер і враховують поверхневу енергію утворених кусків породи та умову Гріффітса. Встановлено залежність для визначення коефіцієнта анізотропії через густину потоку енергії вибуху, що враховує одночасний вплив декількох систем природних тріщин. Одержано залежності величин пропрацьованої та недопрацьованої площ руйнування від величин горизонтального та вертикального перекриттів воронок руйнування, утворених дією чотирьох зарядів, для прямокутної та зміщеної мереж розташування. Встановлено залежності відстаней між зарядами та величини зміщення зарядів в одному ряді відносно іншого від коефіцієнта анізотропії та орієнтування генеральних систем тріщин, які відрізняються від відомих тим, що враховують усереднений радіус воронки руйнування, ефективність пропрацювання уступу і описуються локоном Ан'єзі. Обгрунтовано вибір раціональних типів вибухових речовин для проведення підривних робіт на основі комплексної оцінки їх ефективності, яка включає технічну, економічну та екологічну складові. Удосконалено методики розрахунку параметрів розташування свердловинних зарядів у вертикально шаруватих масивах скельних порід, на основі яких створено програми оперативного розрахунку параметрів підривних робіт.

Проаналізовано та проведено порівняння основних способів мінімізації пилоутворення (СМПУ) з відвалів гранітних кар'єрів. Визначено найбільш ефективний СМПУ на базі методу знаходження найкращої альтернативи в задачах багатокритеріального вибору. Доведено, що найвищий показник функції належності серед інших має СМПУ, що відповідає нанесенню полімерного розчину, і становить 0,95.

Обоснован принцип очистки воды электромагнитной фокусировкой заряженных частиц загрязняющих примесей. Электромагнитным полем обеспечено прецессирование частиц для их вывода из основного потока через вспомогательные патрубки. Установлена обратнопропорциональная зависимость Ларморового радиуса примесей от тока катушки фокусировки. Достигнуто значение Ларморового радиуса примесей 0,07 м увеличением тока катушки фокусировки до 0,1 А.

Визначено концентрацію оксиду вуглецю після підривання Гранеміту на гранітному кар'єрі в межах населеного пункту, що прилягає до нього. Проведено оцінку рівня впливу оксиду вуглецю на атмосферне повітря при проведенні вибухових робіт на кар'єрах. Визначено індекс забруднення навколишнього середовища продуктами згоряння Гранеміту та на їх основі встановлено рівень екологічного ризику. Доведено, що використання Гранеміту є допустимим з екологічної точки зору, тому що концентрація газів у перерахунку на СО не перевищує гранично допустиму концентрацію в межах населеного пункту, який прилягає до кар'єру.

Проведено оцінку впливу процесу механічного подрібнення гірської маси на навколишнє середовище та стан здоров'я працюючих. На основі даних вимірювань розраховано інтенсивність викидів пилу при подрібненні гірської маси дробаркою СМД-118. Встановлено залежність концентрації пилу від відстані до джерела пилоутворення, а також залежність концентрації пилу від сезону проведення робіт. Проведено оцінку ризику розвитку захворювання пневмоконіозом працюючих в робочій зоні кар'єру.

Запропоновано новий комбінований енергозберігальний обертовий магніто-гідродинамічний кавітаційний спосіб руйнування гірських порід, який забезпечує магніто-індукційне фокусування кавітаційного потоку. Подано результати вирішення наукового і прикладного завдання зниження енергоємності руйнування на 11 % за допомогою внесення штучної дефектності від схлопування кавітаційних каверн та зниження питомої поверхневої енергії гірських порід для гнейсу та для граніту. Запропоновано математичні моделі питомої поверхневої енергії гірських порід, яка враховує магнітну індукцію, довжину дифузору різця кавітаційного, діаметр, масу структурних частинок гірських порід, їх питому теплоту плавлення та густину, а також енергоємності руйнування гірських порід, яка враховує питому поверхневу енергію.

Розглянуто актуальне для сьогодення питання поводження з твердими побутовими відходами й акцентовано увагу на те, що найбільш ефективним методом скорочення обсягу відходів є термічна обробка. Приділено увагу такому важливому параметру під час спалювання твердих побутових відходів, як вологість і наведено дані типової вологості. Проведено огляд впливів забруднюючих речовин, що виділяються у процесі спалювання побутових відходів. Проведено аналіз концентрації основних хімічних сполук у разі спалювання твердих побутових відходів залежно від ступеня їх вологості. Розраховано показник прийнятної вологості для спалювання відходів, за якого кількість викидів буде мінімальною. Для спрощення розрахунку застосовувались програмні забезпечення Microsoft Excel та MathCad. Під час визначення використовувались реальні значення вологості та концентрації викидів. Шляхом перетворень, співвідношень і розрахунків встановлено залежності для кожного з викидів. Використовуючи коефіцієнти, які враховують клас небезпеки речовин, та додавши всі значення було знайдено мінімальне значення викидів і вологість, за якої спостерігається це значення. Створено алгоритм розрахунку, за яким можна визначити кількість викидів, що утвориться під час спалювання конкретної суміші твердих побутових відходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р67-52

Рубрики:

Офтальмологія

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено аналіз досліджень впливу гірничопромислових комплексів з виробництва щебеню на стан навколишнього середовища. Визначено чинники впливу гірничопромислових комплексів з виробництва щебеню на навколишнє середовище. Встановлено, що зі всього технологічного ланцюга виробництва щебеню найбільший вплив на довкілля чинять масові вибухи. Проведено вивчення екологічної обстановки навколо гірничопромислових комплексів з виробництва щебеню. Зокрема, проведено оцінку впливу підривних робіт на стан атмосферного повітря. Встановлено залежність зміни радіаційного фону від висоти уступу кар'єра. Визначено, що гамма-фон відпрацьованого кар'єрного простору збільшується з заглибленням кар'єра. Досліджено процес розсіювання пилу з відвалу кар'єра та екологічний стан ґрунтів прилеглих до гранітних відвалів територій на основі біоіндикації. Встановлено залежність кількості хромосомних патологій рослин-індикаторів від відстані до відвалу гранітного кар'єра та визначено, що головними типами аберацій, які виявлено у меристематичних клітинах корінців обраних тест-об’єктів є делеції та транслокації. Проведено математичне моделювання процесу вибухового руйнування скельних порід із використанням конструкції заряду, яка передбачає формування радіального проміжку навколо заряду та заповнення його інертною речовиною для управління пилоутворенням та якістю гірської маси, на основі адаптованої моделі Ляхова Г. М. Встановлено закономірність проходження хвиль тиску в процесі вибуху залежно від акустичної жорсткості заповнювача проміжку між зарядом та стінкою свердловини, його величини. Визначено, що зі збільшенням акустичної жорсткості заповнювача пік тиску у ближній до заряду зоні зменшується. Розроблено конструкцію забійки, яка передбачає двостадійну очистку від шкідливих газів, утворених в процесі вибухового руйнування скельних порід, і базується на хемосорбції газів негашеним вапном або відходами виробництва, які його включають, та фізико-хімічній сорбції (адсорбції) цеолітами. Отримано кількісно-якісні характеристики адсорбуючого складу в забійці свердловини залежно від типу вибухової речовини, кількості та типу шкідливих газів, утворюваних нею під час вибуху, та параметрів свердловини. Проведено дослідження впливу складу вибухових речовин на вихід шкідливих газів та ефективність вибухових робіт на кар’єрах. Встановлено закономірність зміни кількості утвореного Нітроген (II) оксиду під час вибуху від хімічного складу дизельного палива у вибуховій речовині, що дозволяє змінити величину кисневого балансу і, відповідно, кількість утворених під час вибухів газів. Запропоновано підходи щодо оцінки впливу вибухових речовин на навколишнє середовище та щодо вибору вибухових речовин для проведення вибухових робіт у кар'єрах. Розроблено алгоритм цільової оцінки блочності та тріщинуватості масиву, який, крім розмірів блоків та міри тріщинуватості масиву, враховує форму та орієнтацію блоків, а також напрямок простягання та падіння тріщин. Набув подальшого розвитку підхід щодо визначення раціональних відстаней між зарядами в ряду і між рядами, який відрізняється від відомих тим, що враховує, окрім ефективності пропрацювання уступу, конфігурацію зони дроблення, яка характерна для тріщинуватих масивів скельних порід, її розміри, для випадків прямокутної і шахової мереж розташування зарядів.