На підставі узагальнення різноманітних джерел розглянуто зрушення в соціально-економічному становищі поміщиків українських губерній, що входили до складу Російської імперії у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Охарактеризовано зміни у кількісному, національному складі та становій структурі даної групи населення. Висвітлено еволюцію поміщицького землеволодіння. По-новому розглянуто суть понять оренди, застави землі.

На основе обобщения различных источников рассмотрены сдвиги в социально-экономическом положении помещиков украинских губерний, входивших в состав Российской империи во второй половине ХІХ - начале ХХ вв. Охарактеризованы изменения в количественном, национальном составе и сословной структуре данной группы населения. Освещена эволюция землевладения помещиков. По-новому рассмотрено содержание понятий аренды, залога земли.

Встановлено передумови, напрямки та наслідки соціально-економічної еволюції поміщицтва України протягом 1861 - 1917 рр. Проаналізовано кількісний, становий, національний склад поміщиків. Досліджено особливості формування поміщицтва дев'яти українських губерній у зв'язку з процесом освоєння певного регіону. Переглянуто значення таких явищ як оренда, іпотека, відробітки. Проаналізовано систему управління поміщицькими господарствами. Показано суттєвий вплив менталітету окремих національних груп поміщиків (українців, росіян, поляків, німців) на спосіб організації сільськогосподарського виробництва. Визначено рівень матеріально-технічного забезпечення поміщицьких господарств України, відзначено їх високий рівень товарного виробництва. Досліджено взаємовплив поміщицьких і селянських господарств. Простежено напрямки та встановлено історичне значення еволюції поміщицтва у пореформений час у напрямку від стану до класу. Показано, що серед поміщиків мало місце розшарування. Визначено характерні риси життєвого укладу поміщицьких родин, що дозволяє заперечити теорію "безкласовості української нації", сформовану дослідниками XIX ст. Охарактеризовано доброчинно-меценатську діяльність поміщиків. Здійснено переоцінку ролі та місця поміщицтва в економічному житті дореволюційної України. Проаналізовано негативні та позитивні аспекти економічної діяльності поміщиків. З'ясовано, що аграрна криза межі XIX - XX ст. обумовлена не лише малоземеллям селян і багатоземеллям поміщиків, а й низьким рівнем інтенсивності сільськогосподарського виробнцтва в цілому та недостатнім розвитком промисловості.

Висвітлено характерні риси поміщицького господарства однієї з південноукраїнських губерній - Херсонської. Показано латифундійний характер поміщицького землеволодіння, втрату ним станового характеру, способи організації сільськогосподарського виробництва. Наведено приклади поміщицьких маєтків різних типів. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок про рівень і темпи капіталістичної еволюції поміщицьких маєтків Херсонщини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-4Дон)52-2 + У03(4Укр-4Дон)52

Рубрики:

Історія

Економічна історія (Історія господарства)

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 18 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено морально-психологічний стан науково-педагогічної інтелігенції України напередодні Другої світової війни. Вивчено джерелознавчий аспект діяльності доброчинних товариств в Україні у ХІХ - на початку ХХ ст. Охарактеризовано етнополітичні процеси початку демократичної революції 1917 р. у Маріуполі. Проаналізовано причини міграції українських громадян до країн Східної Європи кінця ХХ - початку ХХІ ст. Приділено увагу генералізованій довірі як моральна цінність у працях західних науковців. Визначено роль української діаспори в протидії агресії Росії. Розглянуто тенденції та перспективи інтернет-цензури в Україні у контексті нових викликів національній безпеці.

Послідовно охарактеризовано етапи поступу наукової історії в Європі. Досліджено джерела вивчення новітньої історії України. Відстежено становлення відтворюючого господарства та металургії у Східній Європі. Окреслено потенціал бібліографії, метрології, хронології, палеографії для історичного дослідження. Викладено ключові напрями сучасної дидактики історії. Увагу приділено самоідентифікації історичної науки у XX ст. Досліджено процес становлення металургії у Східній Європі. Запропоновано сучасну авторську модель закладу середньої освіти.

Розглянуто зміни, які відбуваються у міжнародному просторі. Зауважено, що їх вплив можна спостерігати на національному, міжнародному (іноземне втручання у вибори), а також на індивідуальному (зміни в ідентичності) рівнях. Визначено вплив мультикультуралізму на формування нового світового порядку. Проаналізовано сучасний стан відносин між США та КНР, розкрито причини їх конфлікту та можливі наслідки для обох сторін. Висвітлено трансформацію політичного діалогу між Америкою та Китаєм. З'ясовано взаємообумовленість міжнародних терористичних процесів і міжнародної міграції у сучасному світі, проаналізовано вплив цих явищ одне на одного. Висвітлено питання взаємовпливів екології та політики на прикладі міжнародних конвенцій. Проаналізувавши основоположні етапи становлення екологічних питань, зроблено висновок, що основним механізмом співпраці були і залишаються конвенції. Зауважено, що через недотримання великими гравцями екологічних домовленостей система універсальних договорів і регіональних угод не є максимально ефективною. Досліджено взаємодію США та Японії у сфері безпеки за президенства Д. Трампа. Розглянуто стан, характер та основні суперечності в американсько-японському альянсі. Проаналізовано регіональні виклики безпеці Японії і місце США в обороні Японії. Розглянуто інформаційну війну як загрозу національній безпеці держави в XXI ст. Проаналізовано актуальні напрями співробітництва у сфері безпеки між Україною і Канадою. Досліджено українські підходи врегулювання конфлікту у Придністров'ї. Описано особливості стратегії національної безпеки України в умовах російської агресії. Визначено перспективні напрями українсько-польських відносин в контексті загальноєвропейського розвитку.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми урбаністики. Увагу зосереджено на символічних просторах і культурних ландшафтах п'яти великих міст Східної та Південної України - Дніпра, Донецька, Запоріжжя, Одеси й Харкова. Розглянуто зазначені міста як центри соціокультурної взаємодії та різноманітних інновацій, як динамічні системи, що постійно змінюються, перебуваючи в пошуках власного актуального "обличчя". Охарактеризовано постіндустріальні тренди урбанізації в нових завданнях української геоурбаністики. Розкрито принципи антропологізму, мікроурбанізму та міждисциплінарності в сучасній урбаністиці.

Вміщено матеріали Всеукраїнської наукової конференції до Дня Соборності України. Науковий захід організовано й проведено Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України спільно з Таврійським національним університетом імені В. І. Вернадського. Визнано Соборність України як маркер ідентичності в умовах війни. Визначено проблеми історіографічного освоєння концептуальних засад української соборності в 1917-1920 роках. Виокремлено розвиток ідеї соборності в роки Першої світової війни. Розглянуто підходи республіканського та гетьманського урядів щодо встановлення кордонів України (1917-1918 рр.). Окреслено Соборність як фактор суспільних трансформацій. Представлено Соборність України у світлі цивілізаційного аналізу історії. Обговорено специфіку й умови консолідації соціуму як основи зовнішньополітичної ідентифікації України. Презентовано пантеон національних героїв як складову соборної держави.