Розглянуто питання реалізації суб'єктами апеляційного оскарження вироку на доповнення чи зміну апеляції. Внесено пропозиції щодо удосконалення відповідних норм діючого КПК України, зокрема, надання особі, що не оскаржила вирок незалежно від причин, права доповнити апеляцію іншого суб'єкта оскарження без його згоди, на стороні якого вона виступає, а відповідно внесення нею змін до апеляції та її відкликання - тільки за наявністю письмової згоди (заяви).

Рассмотрены вопросы реализации субъектами апелляционного обжалования приговора на дополнение или изменение апелляции. Внесены предложения по усовершенствованию соответствующих норм действующего УПК Украины, в частности, представление лицу, не обжаловавшему приговор независимо от причин, права дополнить апелляцию другого субъекта обжалования без его согласия, на стороне которого оно выступает, а соответственно внесения им изменений в апелляцию и ее отзыва - только при наличии письменного согласия(заявления).

Questions of realization by subjects of the appeal of a verdict on addition or change of the appeal are considered; offers on improvement of the appropriate norms working СPC Ukraine are brought, in particular, representation to the person, not appealed against a verdict irrespective of the reasons, rights to add the appeal of other subject of the appeal without his consent on which party it acts, and accordingly entering of changes by him in the appeal and its response - only at presence of the written approval (application).

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми процесуального порядку реалізації права особи на апеляційне оскарження вироку (АОВ). Досліджено правову природу, юридичний зміст та структуру права особи на АОВ. Розкрито сутність і значення об'єктивних та суб'єктивних передумов виникнення та умов реалізації даного права. Проаналізовано існуючі вимоги до форми та змісту апеляції та запропоновано встановлення диференційованого підходу до складання апеляції залежно від суб'єкта оскарження, розроблено класифікацію апеляцій. Розкрито сутність і значення доповнення і зміни до апеляції, а також заперечення на апеляцію; правову природу відкликання та відмови від апеляції; наведено визначення даних процесуальних понять. Обгрунтовано рекомендації щодо внесення змін до КПК України для вдосконалення правового регулювання процесуального порядку реалізації права особи на АОВ.

Розкрито питання щодо сутності податкових правовідносин, визначено їх структуру й охарактеризовано її елементи. Досліджено підстави виникнення, зміни та припинення податкових правовідносин, встановлено критерії їх розмежування від інших правовідносин, що виникають у сфері оподаткування. Розглянуто систему суб'єктів податкових правовідносин, проаналізовано їх правовий статус і роль у податковій системі України. Охарактеризовано види податково-правових режимів, сутність адміністрування податків та особливості реалізації адміністративних процедур у сфері податкових правовідносин. З'ясовано зміст контролю у сфері оподаткування й особливості адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства. Запропоновано шляхи вдосконалення чинного законодавства з питань адміністративно-правового регулювання податкових відносин.

Досліджено поняття "адміністративно-правове регулювання", його особливості та на цій основі сформульовано авторське визначення адміністративно-правового регулювання у сфері оподаткування, визначено його мету, види.

Розглянуто проблемні питання, що виникають у разі призначення та проведення судово-медичної експертизи якості надання медичної допомоги під час розслідування ятрогенних злочинів. Виявлено проблеми, які мають місце під час розслідування ятрогенних злочинів, і типові недоліки слідчих за призначення судово-медичної експертизи.

Досліджено особливості регуляторної діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у системі гарантування вкладів фізичних осіб. Визначено проблеми формування ресурсної бази Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. З метою збільшення коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і сприяння своєчасному виконанню зобов'язань щодо відшкодування вкладів у разі відкликання ліцензії та ліквідації банку запропоновано змінити підхід до обчислення регулярного диференційованого збору. Розглянуто окремі аспекти контролю за діяльністю банків з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також визначено інструменти його контрольної діяльності. Встановлено недоліки застосування санкцій Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за порушення законодавства банками. Проведено розмежовування санкцій і заходів попереджувального характеру, що не завдають негативних наслідків для суб'єкта вчинення правопорушення. Запропоновано до адміністративно-господарських санкцій, що застосовує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до банків, відносити штраф і розпорядження про усунення порушень законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб, а письмове застереження відносити до попереджувальних заходів впливу. Наголошено, що санкції мають негативні наслідки для правопорушника, у той час, коли заходи впливу спрямовані на попередження банків. Сформульовано авторське визначення контролю за діяльністю банків з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зроблено висновок, що інструментами контролю за діяльністю банків з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є: документальні та фактичні перевірки банків, запити про надання інформації, адміністративно-господарські санкції. Встановлено, що контроль з боку Фонду за діяльністю банків є управлінською діяльністю, яка реалізується в межах регулятивної діяльності Фонду.

Современная юридическая доктрина интеллектуальной собственности практически не исследует условия правовой охраны изобретений в медицинской практике. Цель работы - установить особенности правовой охраны медицинских изобретений, перспектив ее совершенствования. Исследование особенностей правовой охраны изобретений в медицинской практике базируется на системном подходе, в частности критическом анализе состояния современного патентного законодательства Украины и перспектив его совершенствования с помощью имплементации европейского законодательства в сфере медицинских изобретений. Благодаря сравнительно-правовому методу осуществлен анализ Специализированной базы данных Укрпатента "Изобретения (полезные модели) в Украине" по определению патентов на медицинские изобретения. Изобретения в медицинский практике имеют особенность, которая проявляется в их промышленной применимости (сфера применения - медицина) и возможности добросовестного применения только после проверки, в частности медико-биологических или клинических исследований (испытаний) с участием человека. Виды изобретений в медицинской практике: способы лечения человека; устройства для лечения и диагностики человека; штаммы микроорганизмов, применяемые для диагностики заболевания или лечения человека; биотехнологические изобретения и т. д. Выводы: особенность медицинских изобретений заключается в том, что они имеют собственное видовое деление, обусловленное сферой применения изобретения (способ лечения, диагностики и т. д.); должны проходить медико-биологические или клинические исследования (испытания); соответствовать этическим требованиям. Установлено, что требуют своего закрепления в Законе Украины "Об охране прав на изобретения и полезные модели" этические требования по биотехнологическим изобретениям; соотношение баланса интересов, прав пациентов и патентообладателей; основания и условия предоставления принудительной лицензии на медицинские изобретения; имплементация Директивы 98/44/ЕС Европейского Парламента и Совета от 06.07.1998 г. о правовой охране биотехнологических изобретений.