Висвітлено питання кризового менеджменту, проблеми управління ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій (НС), зокрема медико-санітарних. Розкрито питання антикризового управління ризиками, принципи формування паспортів ризику потенційно небезпечних об'єктів і територій, особливості розробки локальних і територіальних сценаріїв розвитку НС. Увагу приділено підготовці заходів з подолання медико-санітарних наслідків НС.

Освещены вопросы кризисного менеджмента, проблемы управления ликвидацией последствий чрезвычайных ситуаций (ЧС), в частности медико-санитарных. Раскрыты вопросы антикризисного управления рисками, принципы формирования паспортов риска потенциально опасных объектов и территорий, особенности разработки локальных и территориальных сценариев развития ЧС. Уделено внимание подготовке мероприятий по преодолению медико-санитарных последствий ЧС.

Розглянуто питання зародження та розвитку природних надзвичайних ситуацій (НС), зокрема, катастрофічних наслідків землетрусів. Проаналізовано природні світові великомасштабні катастрофи та розкрито зміст заходів щодо раннього виявлення та ліквідації їх наслідків на основі залучення мобільного госпіталю МНС України та мобільних формувань Державної служби медицини катастроф (ДСМК) України. Висвітлено особливості планування медичного захисту населення за умов НС природного характеру, організацію постачання формувань і закладів ДСМК у період підготовки та роботи з подолання медико-санітарних наслідків НС. Описано сучасні засоби зв'язку, інформації та комунікації в інформаційно-аналітичному забезпеченні та супроводі робіт з подолання даних наслідків.

Рассмотрены вопросы зарождения и развития природных чрезвычайных ситуаций (ЧС), в частности, катастрофических последствий землетрясений. Проанализированы природные мировые крупномасштабные катастрофы и раскрыто содержание мероприятий по раннему выявлению и ликвидации их последствий на основе привлечения мобильного госпиталя МЧС Украины и мобильных формирований Государственной службы медицины катастроф (ГСМК) Украины. Освещены особенности планирования медицинской защиты населения в условиях ЧС природного характера, организация снабжения формирований и заведений ГСМК в период подготовки и работы по преодолению медико-санитарных последствий ЧС. Описаны современные средства связи, информации и коммуникации в информационно-аналитическом обеспечении и сопровождении работ по преодолению данных последствий.

Розглянуто питання управління ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій (НС), зокрема медико-санітарних. Висвітлено світовий досвід управління ліквідацією наслідків НС природного і техногенного характеру та участі формувань Державної служби медицини катастроф України. Проаналізовано процес прийняття управлінських рішень з ліквідації наслідків НС природного і техногенного характеру.

Рассмотрены вопросы управления ликвидацией последствий чрезвычайных ситуаций, в частности медико-санитарных. Освещен мировой опыт управления ликвидацией последствий чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера и участия формирований Государственной службы медицины катастроф Украины. Проанализирован процесс принятия управленческих решений по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера.

Досліджено потреби територіального центру екстреної медичної допомоги в медичних ресурсах для забезпечення ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій з урахуванням можливостей держави задовольнити ці потреби на сучасному етапі. Досліджено систему організації, управління та стан медичного постачання формувань Державної служби медицини катастроф, проаналізовано діючі правові та нормативні акти України з цього питання, окреслено особливості накопичення та збереження оперативного резерву медичного майна табельного оснащення територального центру екстреної медичної допомоги. Зазначено, що науково-методичні засади та розроблена на їх підгрунті організаційно-функціональна модель управління оперативним резервом медичного майна дозволяє проаналізувати медико-санітарну обстановку в зоні надзвичайної ситуації та сформувати систему керівництва територіальним центром екстреної медичної допомоги управлінські рішення щодо проведення заходів з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій. Обгрунтовано принципи та розроблено науково-методологічні рекомендації до адаптації організаційно-функціональної моделі управління оперативним резервом медичного майна державної служби медицини катастроф до інформаційних технологій для вирішення загальної проблеми автоматизації управління медичним постачанням за умов надзвичайних ситуацій.

Досліджено теоретико-методологічні засади формування принципів державного управління (ДУ) подоланням медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій (НС) природного та техногенного характеру. Розроблено організаційно-функціональну схему медичного забезпечення населення під час подолання даних наслідків, яка передбачає комплексний підхід до подолання наслідків НС у постраждалих і прилеглих (непостраждалих) районах, можливість залучення необхідних сил і засобів, зокрема громадських гуманітарних організацій, формувань Товариства Червогого Хреста України. Зазначено, що система оптимізації ДУ процесом подолання медико-санітарних наслідків НС природного та техногенного характеру включає такі блоки: структурна перебудова, кадри, матеріально-технічне забезпечення, підготовка нової генерації управлінських кадрів.

Розглянуто питання управління процесом надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій мирного часу. Наведено характеристику гуманітарної діяльності у контексті миротворчих заходів ООН, аналіз прикладів надання медичної допомоги Україною постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру в складі міжнародних гуманітарних місій.

Висвітлено основні питання організації медичного та біологічного захисту постраждалого населення під час подолання медико-санітарних наслідків (МСН) надзвичайних ситуацій (НС). Подано інформацію про МСН НС природного та техногенного характеру. Висвітлено питання захисту населення від інфекційних хвороб, спільних для тварин і людей. Розглянуто організаційні заходи біологічного захисту. Увагу приділено організації діяльності служби медицини катастроф і формування медичного захисту (МЗ). Розкрито питання планування медико-санітарного забезпечення населення, а також управління МЗ за умов НС. Висвітлено особливості координації та міжвідомчої взаємодії під час подолання МСН НС природного та техногенного характеру. Викладено правила поведінки в умовах НС. Охарактеризовано забезпечуючі ресурсні підсистеми МЗ.

Проаналізовано теоретичні основи публічного управління та адміністрування у сфері громадської безпеки та цивільного захисту, як складової системи національної безпеки. Визначено, що у розгляді проблем цивілізаційного розвитку та забезпечення національної безпеки є нагальна потреба переосмислення самого феномену "безпека" та реалізації нового принципу забезпечення аціональної безпеки - забезпечення якості життя через стійкий розвиток суспільства та онкурентоспроможність держави. Показано, що в умовах глобалізації держава вже не забезпечує своїм громадянам безпеку та соціальний добробут "оберіганням" від загроз надзвичайних ситуацій, а мусить готувати громадян до самостійного протистояння різноманітним глобалізаційним викликам. У цьому зв'язку ефективною може виявитися нова модель системи публічного управління та адміністрування у сфері громадської безпеки та цивільного захисту. Вона базується на "шести стовпах" публічного управління та адміністрування: "людина/людський ресурс", "теорія організації", "аналіз політики", "бюджетування", "статистика", "етика". Це забезпечує єдність такого підходу як системоутворюючого з поєднанням теорії та практики.