Висвітлено просвітницьку та благодійну діяльність грецьких купців Зосимів, які завдяки певним обставинам змушені були залишити батьківщину і мешкати в Ліворно, Москві та Ніжині. Зазначено, що вони сприяли будівництву та утриманню церков, лікарень, сирітських притулків та загальноосвітніх навчальних закладів, а також активно фінансово допомагали у виданні грецьких книг, запровадили стипендії для учнів, надавали підтримку різним категоріям біженців. Відзначено їх вагомий внесок у розвиток народного господарства та системи освіти країн, де вони тимчасово мешкали.

Освещена просветительская и благотворительная деятельность греческих купцов Зосимов, которые благодаря определенным обстоятельствам вынуждены были покинуть родину и проживать в Ливорно, Москве и Нежине. Отмечено, что они благоприятствовали строительству и содержанию церквей, больниц, сиротских приютов, общеобразовательных учреждений, а также активно финансово помогали при издании греческих книг, учредили стипендии для учеников, оказывали поддержку разным категориям беженцев. Отмечен их значительный вклад в развитие народного хозяйства и системы образования стран, в которых они временно проживали.

З'ясовано передумови, загальні принципи, напрями розвитку та результативність діяльності братів Зосимів у взаємозв'язку з суспільно-політичними процесами, що розгорталися в Осьманській імперії та місцях розселення греків - на територіях Російської держави та Італії. Визначено фактори, що вплинули на формування самосвідомості і ментальних особливостей грецької діаспори. Розкрито характерні риси новогрецького просвітництва та ролі братів у збереженні етнокультурної спадщини греків. Проаналізовано головні напрями, загальні та специфічні принципи й тенденції розвитку благодійності грецьких купців. Доведено, що значні кошти родини Зосимів було витрачено на будівництво та утримання церковних споруд, духовних і загальноосвітніх навчальних закладів, матеріальну допомогу бідним парафіянам грецьких церков, а також надано лікарням, притулкам для сиріт, науковим товариствам, учням та студентам.

Визначено поняття та особливості методів адміністрування плати за землю, аналіз підстав для їх застосування в практичній діяльності уповноважених суб'єктів.

Дослідження процесів антикризової діяльності та дій з їх забезпечення дозволило встановити суттєві розбіжності на понятійному рівні у аспекті методів, способів і механізмів виконання робіт. Уточнено тлумачення поняття "економічний механізм" і запропоновано власне розуміння понять "механізм антикризової діяльності" і "механізм забезпечення антикризової діяльності" підприємства. На цій основі визначено, що даний механізм забезпечення антикризової діяльності підприємства повинен складатись із взаємопов'язаних елементів, які мають бути певним чином упорядковані. Виходячи із завдань, які даний механізм повинен виконувати, запропоновано його організаційну будову, що включає економічний, кадровий, інформаційно-комунікативний, організаційно-розпорядчий, правовий, техніко-технологічний, соціальний елементи. Для кожного з елементів механізму надано його специфічні характеристики. Так, за авторською точкою зору, економічна складова повинна виконувати дії з підвищення ефективності його функціонування і збільшення рівня доходів працівників, а також забезпечувати зростання темпів і масштабів утворення власного прибутку; кадрова складова - підвищувати ефективність використання трудових ресурсів, а також забезпечувати їх кількісне, професійне, кваліфікаційне та інтелектуальне зростання; інформаційно-комунікативна - створювати умови для задоволення інформаційних потреб органів управління підприємства за нестабільних умов функціонування та забезпечувати передавання інформації між індивідуумами та їх групами; організаційно-розпорядча - створювати умови для раціональної й упорядкованої взаємодії всіх складових антикризової діяльності; правова - здійснювати регулювання відносин на підприємстві та поза його межами на основі сукупності правових актів і норм; техніко-технологічна - створювати умови для безперебійного функціонування технічних засобів, які використовуються в антикризовій діяльності; соціальна складова повинна спрямовувати всю систему менеджменту на забезпечення соціально-побутових потреб працівників фірми, а також членів їх сімей та суспільних груп (комун).

Розглянуто теоретичні засади протидії кризовим процесам у виробничій сфері, розроблено прикладний інструментарій щодо формування систем забезпечення ефективної антикризової діяльності вітчизняних промислових підприємств. Досліджено економічну сутність і процеси антикризової діяльності підприємства. Проаналізовано методи визначення параметрів та ефективності оцінювання такої діяльності та запропоновано їх структуризацію для цілей діагностики активності антикризової діяльності. Визначено раціональні технології виконання робіт із забезпечення антикризових дій на підприємстві. Висвітлено поточний стан і динаміку основних показників розвитку вітчизняних підприємств із виготовлення електродвигунів. Проаналізовано показники підприємницької діяльності і оцінено результативність антикризової діяльності цих підприємств. Запропоновано систему організаційно-економічного забезпечення антикризової діяльності підприємств-виробників електродвигунів в Україні. Розроблено технологію впровадження цієї системи на вітчизняних електротехнічних підприємствах. Зроблено прогноз результативності функціонування складових системи забезпечення протикризових дій на підприємствах.