Проаналізовано генезис культури, закономірності та тенденції її розвитку в контексті філософських, соціологічних та історичних аспектів. Висвітлено аполлонійську та діонісійську засади європейської культури, співвідношення культури і цивілізації. Вивчено світоглядні та художньо-естетичні особливості культури Месопотамії та Єгипту, традиції культури Стародавнього Риму, духовно-культурну спадщину Візантійської імперії, світоглядні засади культури Ренесансу, бароко та Просвітництва, головні напрями розвитку європейської культури ХІХ ст. Розкрито роль інтелігенції в національно-культурному відродженні України першої половини ХІХ ст. Розглянуто питання національного культуротворення від періоду подолання тоталітаризму до незалежності.

Проанализирован генезис культуры, а также закономерности и тенденции её развития в контексте философских, социологических и исторических аспектов. Освещены аполлонийская и диониссийская основы европейской культуры, соотношения культуры и цивилизации. Изучены мировоззренческие и художественно-эстетические особенности культуры Мессопотамии и Египта, традиции культуры Древнего Рима, духовно-культурное наследие Византийской империи, мировоззренческие основы культуры Ренессанса, барокко и Просветительства, главные направления развития европейской культуры ХІХ ст. Раскрыта роль интеллигенции в национально-культурном возрождении Украины первой половины ХІХ ст. Рассмотрены вопросы национального культурообразования от периода преодоления тоталитаризма до независимости.

Наведено стислі біографічні відомості про видатних українських вчених, громадських, політичних і культурних діячів, зокрема, О. Барвінського, М. Брайчевського, В. Винниченка, К. Дерев'янка, А. Мельника, Л. Ревуцького, І. Черняхівського. Висвітлено їх роль і місце в історичному розвитку України XX ст.

Наведено 201 нарис про головні періоди життя та діяльності провідних діячів науки та культури України за період 1841 - 2008 рр. Увагу приділено постатям Х. Д. Алчевської, М. М. Амосова, В. М. Базилевича, О. П. Бердника, О. О. Богомольця, М. І. Івасюка, В. І. Липського, Є. Ф. Маланюка, І. О. Світличного, Г. М. Хоткевича, Т. Г. Яновського.

Висвітлено генезис культури, закономірності та тенденції її розвитку в контексті філософських, соціологічних та історичних аспектів. Розкрито сутність культури, її структуру та функції, сучасні концепції, засади європейської та української культури. Визначено співвідношення культури та цивілізації, роль культури у розвитку суспільства. Увагу приділено прадавній, античній, середньовічній культурі, епохи Ренесансу, доби бароко та Просвітництва, а також культурі ХІХ - ХХ ст.

Освещены генезис культуры, закономерности и тенденции её развития в контексте философских, социологических и исторических аспектов. Раскрыты сущность культуры, её структура и функции, современные концепции, основы европейской и украинской культуры. Определены соотношения культуры и цивилизации, роль культуры в развитии общества. Внимание уделено древнейшей, античной, средневековой культуре, эпохи Ренессанса, барокко и Просветительства, а также культуре ХІХ - ХХ ст.

Розкрито внесок вчених історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка у розвиток краєзнавства на сучасному етапі. Висвітлено традиції вшанування пам'яті великого Кобзаря, а також діяльність наукових установ, навчальних закладів і наукових товариств у галузі києвознавства. Розглянуто проблеми топоніміки, адміністративно-територіального устрою та соціально-економічного розвитку Києва. Увагу приділено розвитку в місті науки, культури та мистецтва, плеканню духовності.

2 липня 2015 р. в залі засідань Національної спілки краєзнавців України (вул. Михайла Грушевського, 4, кім. 212) відбувся "круглий стіл" на тему: "Топонімічна політика в Києві: виклики часу, проблеми наукового забезпечення", ініційований Київською міською організацією НСКУ.

Досліджено документи та матеріали, які свідчать про антинародну суть і трагічні наслідки для суспільства діяльності більшовицьких партійних і державних керівників, очільників репресивних органів і кадрових військових, увічнених у топоніміці радянської доби. Через призму документів та фактів проаналізовано радянську топонімічну політику як складову партійної ідеологічної системи фальсифікацій і викривлення правди історії. Особливістю тоталітарного минулого була практика найменування вулиць іменами осіб, як теоретиків, так і "практиків" більшовизму. Це перетворило топонімічний простір, зокрема столиці України, на позаісторичний і не пов’язаний з історією столиці, життям її мешканців, мікроісторією міста. Процес, який розпочався ще наприкінці минулого століття, фактично був завершений реалізацією Закону України "Про засудження комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", який набув чинності у травні 2015 р. Представлені у збірнику документи і матеріали допоможуть глибше зрозуміти підстави для реалізації державної політики декомунізації та перейменування як її складової. Наведено перелік вулиць у м. Києві, які були перейменовані протягом 2014 - 2019 років.

Обговорено концептуальні питання туризмознавства та досвід зарубіжних країн з правового регулювання й розвитку історико-культурного туризму, ресурси та потенційні можливості розвитку історико-культурного туризму в Україні. Висвітлено історію розвитку туризму та екскурсійної справи в Україні, релігійний, етнічний та військово-історичний складники українського та зарубіжного туризму.

П'ятого квітня 2019 р. на історичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка відбулася Міжнародна наукова конференція "Історико-культурний туризм: український та світовий досвід". Організували конференцію кафедра етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Київська міська організація Національної спілки краєзнавців України.

Висвітлено відомі, маловідомі та дискусійні питання щодо Національної символіки в умовах розгортання подій Української революції 1917 - 1921 рр. у Києві. Звернено увагу на хроніку непокори - повстання проти влади в Києві в 1917— 1920 рр., втрати Київщини в 1932 - 1933рр., політичні репресії щодо учителів Києва у 1937 - 1938 рр. Розглянуто історію будівництва та перспективи музеєфікації загадкових «Сталінських» тунелів під Дніпром. Вказано перспективи розвитку релігійного туризму на Київщині.

Розглянуто концептуальні питання історичного туризмознавства, історію туризму та екскурсійну справу в Україні та світі. Висвітлено досвід зарубіжних країн з розвитку історико-культурного туризму, український та зарубіжний досвід етнотуризму. Охарактеризовано історико-культурний туризм як чинник сталого розвитку регіонів України. Розкрито роль туристичного краєзнавства у вивченні та популяризації історико-культурної спадщини України. Висвітлено історико-культурну і релігійну спадщину Києва та ЇЇ використання в туристично-екскурсійній галузі.

11 лютого 2022 р. на історичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка у співпраці з історичним факультетом Софійського університету "Св. Климент Охридський" та Київською міською організацією Національної спілки краєзнавців України відбулася Друга міжнародна науково-практична конференція "Історико-культурний туризм: український та зарубіжний досвід".