Здійснено обгрунтування дидактичного потенціалу симуляційних технологій у формуванні вмінь професійного спілкування іноземною мовою у порівнянні з рольовими іграми. Визначено основні принципи моделювання мовленнєвих ситуацій із використанням симуляцій.

Обгрунтовано теоретичні і методичні аспекти використання комп'ютерних симуляцій у навчанні англійської мови студентів вищих навчальних закладів.

Обгрунтовано дидактичний потенціал комунікативних симуляцій в розвитку стратегічної компоненти іншомовної комунікативної компетенції у контексті вищої професійної лінгвістичної освіти. Розкрито поняття комунікативної симуляції, визначено її основні характеристики й аргументовано, що моделювання комунікативної реальності у ході симуляції забезпечить можливість ефективного розвитку іншомовних мовленнєвих стратегій студентів філологічного профілю.

Обоснована роль дидактического потенциала коммуникативных симуляций в развитии стратегической компоненты иноязычной коммуникативной компетенции в контексте высшего профессионального лингвистического образования. Раскрыто понятие коммуникативной симуляции, определены ее основные характеристики и аргументировано, что моделирование коммуникативной реальности в ходе симуляции обеспечит возможность эффективного развития иноязычных речевых стратегий студентов филологического профиля.

The article explores the didactic potential of communicative simulations in the development of the strategic component of students' communicative competence in foreign language. The author analyses the notion of communicative simulation, defines its basic characteristics. The article also demonstrates the possibility of effective strategies development for the students specializing in language-related disciplines on the basis of communicative reality modeling in simulation.

Розглянуто специфіку реалізації іншомовних комунікативних стратегій у говорінні, особливості їх формування та розвитку у студентів старших курсів навчання. Обґрунтовано, що на розвиток іншомовних комунікативних стратегій впливають чинники монологічної, діалогічної та полілогічної форм мовлення, мовленнєвих навичок і вмінь, підготовленості/непідготовленості мовлення, сфер усного спілкування, сприйняття чужого мовлення.

Рассмотрена специфика реализации иноязычных коммуникативных стратегий в говорении, а также особенности их формирования и развития у студентов старших курсов обучения. Обосновано, что на развитие иноязычных коммуникативных стратегий влияют факторы монологической, диалогической и полилогической форм речи, речевых навыков и умений, подготовленности / неподготовленности речи, областей устной речи, восприятия чужой речи.

The specificity of communicative strategies realization in speech production and the peculiarities of students` communicative strategies formation and their development at the advanced level are examined in this paper. It is reasoned that the development of communicative strategies is conditioned by the factors of monologue, dialogue and polylogue speech forms, speech habits and skills, speech preparedness/unpreparedness, spheres of oral communication, perception of another communicator`s speech.

Увагу приділено проблемі формування стратегічної компетенції у майбутніх фахівців філологічного профілю засобами мовленнєвої симуляції. Запропоновано логічну структуру іншомовної стратегічної компетенції у студентів філологічних спеціальностей, встановлено номенклатуру необхідних для формування комунікативних стратегій, визначено дидактичний потенціал мовленнєвих симуляцій в іншомовному навчанні студентів ВНЗ. Завдяки теоретичним напрацюванням розроблено методику формування у студентів філологічних спеціальностей англомовних комунікативних стратегій з використанням мовленнєвих симуляцій (на прикладі майбутніх учителів англійської мови), яка містить відбір навчального матеріалу, лінгводидактичну модель навчання, систему вправ і завдань. Ефективність методики формування у студентів філологічних спеціальностей англомовних комунікативних стратегій з використанням мовленнєвих симуляцій перевірено в ході експериментального навчання. Сформульовано методичні рекомендації щодо формування у студентів філологічних спеціальностей іншомовних комунікативних стратегій за авторською методикою.

Здійснено обгрунтування специфіки процедури формування методичної компетентності майбутнього вчителя іноземних мов у використанні інформаційних технологій. Визначено комплекс умінь та систему знань, необхідних для формування творчого рівня згаданої методичної компетентності.

Осуществлено обоснование специфики процедуры формирования методической компетенции будущего учителя иностранных языков в использовании информационных технологий. Определены комплекс умений и система знаний, необходимые для формирования творческого уровня упомянутой методической компетентности.

Проаналізовано сутність англомовної лінгвосоціокультурної компетентності студента з погляду сучасної методики викладання іноземних мов. Окреслено зміст навчання цієї компетентності. Обгрунтовано актуальність підходу "навчання через досвід" та конкретизовано особливості його реалізації у формуванні англомовної лінгвосоціокультурної компетентності студента філологічного профілю за умов сучасного ВНЗ і розвитку українського та світового суспільств.

Проанализирована сущность англоязычной лингвосоциокультурной компетентности студента с точки зрения современной методики преподавания иностранных языков. Определено содержание обучения этой компетентности. Обозначена актуальность подхода "обучение через опыт" и конкретизированы особенности его реализации в формировании англоязычной лингвосоциокультурной компетентности студента филологического профиля в условиях современного ВУЗ и развития украинского и мирового обществ.

In the article the author analyses the notion of English linguosociocultural competency of a student from the viewpoint of modern FLT methodology, defines the content of the competency formation, grounds the importance of experiential learning and concretizes peculiarities of experiential learning implementation in forming English linguosociocultural competency of a student majoring in Philology-related speciality in tertiary institutions and considering Ukrainian and world societies development nowadays.

Аргументовано доцільність формування у студентів стратегій ведення міжнародних переговорів у процесі вивчення іноземної мови у ВНЗ. Проаналізовано й узагальнено характеристики британського, американського й австралійського мовленнєвого етикету й культур загалом, зокрема стосовно ведення переговорів англійською мовою. Розглянуто лінгвістичні аспекти англомовних переговорів, серед яких вибір ефективних стратегій, доцільного словника для досягнення позитивного результату у переговорному процесі.

Аргументированно целесообразность формирования у студентов стратегий ведения международных переговоров в процессе изучения иностранного языка в ВУЗ. Проанализированы и обобщены характеристики британского, американского и австралийского речевого этикета и культур в целом, в частности относительно ведения переговоров на английском языке. Рассмотрены лингвистические аспекты англоязычных переговоров, среди которых выбор эффективных стратегий, целесообразного словаря для достижения положительного результата в переговорном процессе.

Argumented feasibility of formation of students' strategies for international collaboration in the process of learning a foreign language in high school. Analyzed and summarized the characteristics of British, American and Australian speech etiquette and culture in general, particularly as regards negotiating in English. We consider linguistic aspects of English language negotiations, including the choice of effective strategies appropriate vocabulary to achieve positive result in the negotiation process.

Досліджено процес комплексоутворення ряду катіонів металів з макроциклічними поліетерами у воді та деяких неводних розчинниках. Утворення катіонних комплексів металів з краун-етерами у водних розчинах ускладнюється досить вираженою здатністю полярних молекул води сольватувати катіони металів. Під час комплексоутворення центральний іон металу має бути принаймні частково дегідратований для входження в порожнину поліетеру. Зменшити конкуруючу з процесом комплексоутворення гідратацію можливо шляхом заміни води малополярними розчинниками з низькою енергією сольватації. Розраховано та проаналізовано значення констант стійкості комплексів. Встановлено вплив хімічної природи розчинника на механізм комплексоутворення та стійкість комплексів. Комплексні сполуки металів з краун-етерами у воді чи органічних розчинниках, взятих окремо, мало використовуються в аналітичній практиці. Найбільш перспективним є використання краун-етерів як екстрагентів для вибіркового вилучення металів з водної фази в органічну з метою їх розділення. Екстракція в аналізі є одним з найбільш поширених методів розділення сумішей елементів і їх концентрування перед заключним визначенням. Для розв'язання цього завдання необхідні перш за все високовибіркові реагенти, до числа яких можна віднести макроциклічні поліетери, тим паче, що в деяких випадках вибірковість реакцій комплексоутворення йонів металів з макроциклічними лігандами за екстракції зростає. Показано й обгрунтовано можливість селективного вилучення певних катіонів металів у вигляді різнолігандних комплексів з поліетерами і відповідними протиіонами з водної фази в органічну. Проаналізовано фактори, що впливають на селективність екстракції, та зроблено висновки про доцільність використання тих чи інших реагентів і розчинників для розробки методик екстракційного розділення та вилучення металів у вигляді комплексів з краун-етерами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г125.33 + Г116.6

Рубрики:

Вісмут

Комплексні сполуки. Молекулярні сполуки

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Необхідно відзначити, що для тризарядних іонів металів неможливо побудувати такі ряди вибірковості, які відомі для екстракційних систем краун-етер-катіон лужного або лужно-земельного металу. Для лантаноїдів ряд вибірковості залежить не лише від будови краун-етера, а й від природи розчинника та протиіона. Так, найкраща екстракція хлороформом пікратів рідкісноземельних елементів спостерігалась для Pr і Nd для 15-краун-5, 18-краун-6 і дибензо-18-краун-6, тоді як у хлористому метилені спостерігалась висока екстракція пікрату Sm для бензо-краун-етерів і La - для дициклогексил-18-краун-6. У процесі екстракції нітратів РЗЕ бензеном за присутності 18-краун-6 і дициклогексил-18- краун-6 залежність коефіцієнтів розподілу відповідних комплексів від атомного номера РЗ-іонів має 2 максимуми: для Ce - Nd, для Gd - Dy, а у випадку вилучення трихлорацетатів лантаноїдів 1,2-дихлоретаном спостерігається монотонне зниження коефіцієнтів розподілу зі збільшенням атомного номера. Отримано дані про склад і константи екстракції трихлорацетатів тризарядних катіонів металів (бісмуту, лантану, церію, празеодиму та неодиму) за присутності ряду краун-етерів. Як розчинник вибрано хлороформ, для якого отримані значення констант екстракції для значної кількості трихлорацетатних комплексів. Методом зміщення рівноваги визначено склад екстрагованих комплексів; розраховано концентраційні та термодинамічні константи екстракції комплексів РЗЕ і бісмуту з краун-етерами та трихлорацетат-іоном. Розглянуто кореляційні залежності між екстракційними властивостями систем і рядом параметрів, що впливають на процес екстракції.