Розглянуто динаміку зміни напруженого стану і стану зношення різальних елементів робочих органів грунтообробних і землерийних машин за різних варіантів зміцнення. Виявлено вплив варіантів зміцнення на проявлення ефекту самозагострювання різальних елементів.

Досліджено вібрації, які виникають під час роботи ручного шліфовального інструмента. Викладено методику розрахунку максимальних напружень та прогинів у стінці канатного барабана, підкріпленого кільцем жорсткості в середньому перерізі. Визначено основні характеристики коливань рухомої рами на пружних прокладках. Обгрунтовано глибини закладання горизонтальних свердловин, які створюються методом проколу грунту для прокладання інженерних комунікацій. Розроблено комп'ютерні моделі будівельних і дорожніх машин та проведено віртуальні експерименти щодо режимів їх роботи. Досліджено дію автотранспортних потоків на акустичне середовище міста. Проаналізовано причини виникнення шуму у шестеренному насосі. Висвітлено особливості розвитку похилих тріщин у згинальних залізобетонних елементах за дії малоциклових знакозмінних навантажень. Викладено деякі аспекти архітектурного проектування та зведення висотних будівель. Оцінено міцність елементів дерев'яних конструкцій у разі складного неоднорідного напружено-деформованого стану.

Одержано залежність зносу різальних елементів робочих органів грунтообробних машин (РОГМ) від величини та характеру напруження грунту під час їх взаємодії. Виявлено, що процесами зношування та величиною тягового опору РОГМ можна керувати, змінюючи фазовий склад і стан середовища грунту. Набуло подальшого розвитку встановлення закономірності впливу зміни твердої, рідкої та газової фазових складових грунту на триботехнічні характеристики зміцнених різальними елементами РОГМ.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.226 + К663-18 + В379.24

Рубрики:

Тонкі шари напівпровідників

Захист металів від корозії покриттями

Оптичні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методологію розв'язання проблеми підвищення зносостійкості та надійності робочих органів грунтообробних машин (РОГМ) із різальними елементами. Наведено результати теоретичних і експериментальних досліджень процесів і станів у триботехнічній системі "робочий орган грунтообробних машин (РОГМ) - грунт". Надано трибофізичне обгрунтування закономірностей зміни характеристик і властивостей елементів цієї системи, подано фізичні та математичні моделі. Акцентовано увагу на зміні характеристик і властивостей приповерхневих шарів грунту і поверхневих шарів матеріалів РОГМ. З'ясовано вплив способів зміцнення на триботехнічні характеристики робочих поверхонь РОГМ. Виявлено можливості управління процесами зміцнення РОГМ та підвищення їх надійності. Запропоновано автоматичне та синергетичне керування процесами та станом у трибосистемах "РОГМ грунт".

Розглянуто беззіткненнєву стохастичну дифузію енергійних іонів в оптимізованих стелараторах типу Wendelstein, існування якої в цих пристроях було передбачено раніше за допомогою спрощеної теорії переходу іонів через сепаратрису. Обчислено стрибки адіабатичного інваріанта у стелараторних магнітних конфігураціях. Аналіз одержаних виразів підтверджує важливість стохастичної дифузії та демонструє, що коефіцієнт дифузії може значно перевищувати відомі оцінки.

Запропоновано методологічні основи проектування та функціонування інтелектуальних транспортних і виробничих систем. З'ясовано сутність, характерні риси та специфіку інтелектуальних систем, їх роль в досліджені показників цілей стійкого, надійного та ефективного розвитку з більш високим рівнем безпеки, мобільності та адаптивності. Наведено основи штучного інтелекту як теорії ефективних інтелектуальних систем. Показано, що інтелектуальні методи дослідження транспортних і виробничих систем є інструментарієм вирішення їх щоденних проблем і завдань, а також проведення прогнозування показників ефективності та надійності. Розглянуто методи формування, представлення та обробки інформації (бази знань) в інтелектуальних системах. Проаналізовано методи нечітких множин, нейронних мереж, еволюційних процесів та генетичних алгоритмів, інтелектуального мультиагентного, використання системного, лінгвістичного синергетичного підходів та аналізів, розглянуто засоби комп'ютерної підтримки. Наведено реалізацію інтелектуальних методів побудови та функціонування інтелектуальних транспортних та виробничих систем. Показано яким чином оцінюється їх ефективність.

У дисертаційній роботі з’ясовано особливості транспорту надтеплових іонів у стелараторах, зокрема в оптимізованих (квазиізодинамічних) стелараторах типу Wen¬delstein, отримано умови збудження та згасання альфвенових нестійкостей у пла¬змі таких стелараторів, та вивчено перенесення енергії поперек магнітного поля, пов’язане з цими нестійкостями. Розвинено теорію стохастичної дифузії надтеплових іонів та показано, що сто¬хастична дифузія перехідних іонів у стелараторах типу Wendelstein є у кілька разів сильнішою, ніж передбачалося раніше. Запропоновано метод послаблення негатив¬ного впливу стохастичної дифузії на утримання надтеплових іонів шляхом замика¬ння сепаратрис між локально пролітними та локально захопленими орбітами все¬редині плазми, та вивчено вплив радіального електричнго поля на утримання ло¬кально захоплених надтеплових іонів у стелараторах. Запропоновано використан¬ня резонансного електричного поля для видалення гелієвого “попелу” з реактора- стеларатора Helias. Виявлено сильний стабілізуючий вплив механізму згасання Ландау на альфве- нові моди у стелараторах завдяки існуванню неосесиметричних резонансів та пока¬зано, що збудження ізомонних і тороїдальних альфвенових власних мод у першій експериментальній кампанії з інжекціею нейтральних пучків на Wendelstein 7-Х є малоімовірним. Вперше показано можливість збудження альфвенових власних мод градієнтом температури іонів основної плазми в неосесиметричних системах, що супроводжується перенесенням модами енергії поперек магнітного поля. Описаний механізм може приводити до збудження альфвенової моди з частотою ш ~ 200 кГц на Wendelstein 7-Х, що може пояснити довготривалі високочастотні осциляції, що спостерігалися в експерименті.