Досліджено специфіку художнього мислення українського поета-літературознавця М. Драй-Хмари через звернення до літератури non-fiction. Зокрема, звернено увагу на реалізацію трагічного, іронічного й ліричного світовідчуття автора в щоденникових записах і листах.

Проаналізовано художній дискурс іронії в естетично-літературознавчій рецепції від античності до XIX ст. Розглянуто періодизацію вчень про іронію.

Проаналізовано іронію як одну з найвиразніших форм семіотичної природи мови, з'ясовано джерела семіотичних процесів у художній літературі та механізми функціонування знакової системи іронії. Встановлено, що наслідком еволюційних трансформацій початку ХХ століття стала зміна естетичних орієнтирів. Виникнення явища дегуманізації мистецтва привело до уникання життєподібних форм; розуміння мистецтва лише як гри; відстороненість від життя і тяжіння до глибокої іронії. Це пояснено бажанням приховати зовнішній сенс тексту і разом з тим якнайкраще розкрити глибинний його рівень. І. Ткалич вважає, що в уяві кожного письменника у творчому процесі присутній іманентний читач, на якого уже націлений художній текст, тобто сформований певний горизонт сподівань. У свідомості реципієнта при отриманні ним знаку іронічного характеру відбувається первинна денотація, яка спонукує первинну конотацію: тобто експліцитне повідомлення сприймається у прямому значенні в межах метакоду та психіко-ментального лексикоду одержувача повідомлення. Знак умонтований у художній контекст стає ключем для розшифровування авторського коду, отож адресат оприявлює імпліцитний компонент іронічного смислу художнього тексту. Так іронічне повідомлення змінюється двічі: вперше, коли оригінальне повідомлення утворює протилежне значення, і другий раз - інтерпретуючись у свідомості читача. Головними фігурантами в комунікативній іронічній моделі визначено адресанта-письменника, що відсилає закодоване повідомлення, й адресата-читача, який за умов широкого контексту дешифрує імпліцитний смисловий рівень.

Розглянуто питання використання економічних методів і методів математичного моделювання у процесі прийняття управлінських рішень щодо фінансування заходів з охорони праці на підприємстві. Наведено особливості побудови математичної моделі прогнозованого рівня втрат, пов'язаних з невиконанням вимог щодо забезпечення безпечних умов праці на виробництві та визначення обсягу фінансування, який надає змогу мінімізувати сумарні витрати на охорону праці.

Наведено рекомендації з виявлення небезпек на робочому місці на основі аналізу міжнародного досвіду для подальшої оцінки ризиків. Описано фактори небезпек, які можуть виникати в процесі виконання роботи. Виконано аналіз основних причин, які можуть призвести до травми або професійного захворювання, тобто факторів небезпеки, які мають фізичну, хімічну, біологічну, ергономічну або психофізіологічну природу. Наведено приклад анкети виявлення небезпек нещасного випадку. Складено профіль ризику на основі статистичних даних баз даних інформаційної системи "Повідомлення". Проведено експериментальне дослідження, яке полягало у виявленні небезпек, що спричинили смертельні нещасні випадки у 2016-му році (на прикладі підприємств будівництва та промисловості будматеріалів). Отримані результати свідчать про те, що на ризик виробничого травматизму зі смертельним наслідком на підприємствах будівництва та промисловості будматеріалів значною мірою впливають такі фактори небезпеки: характер праці, предмети та речовини.

Викладено результати аналізу існуючих підходів до планування заходів, що базуються переважно на обробленні статистичних даних. Наведено приклад використання даних про виробничий травматизм на підприємствах харчової промисловості та переробки сільськогосподарських продуктів для обгрунтування плану заходів. Запропоновано теоретичні основи оцінювання виробничих ризиків, використання яких дасть змогу провести обгрунтоване планування профілактичних заходів. Відзначено необхідність створення та використання інформаційних систем для інформаційного забезпечення процесу оцінки виробничого ризику.

Проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід побудови системи управління безпекою та гігієною. Від значено, що пріоритетними завданнями в процесі забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці для багатьох розвинених країн світу є: перегляд та удосконалення нормативно-правової бази з питань безпеки та гігієни праці, стимулювання роботодавців щодо забезпечення належних умов праці, а також підвищення рівня обізнаності керівників та працівників з питань безпеки та гігієни праці. Рекомендації щодо планування заходів в залежності від наявних на підприємствах небезпек та результатів оцінки ризиків містяться в документах Міжнародної організації праці. Способи та методи виявлення та оцінки факторів небезпеки можна вибирати відповідно до особливостей робочого місця. Ефективна діяльність зі зниження професійного ризику є передбачає виконання певної послідовності засобів та методів управління (ієрархії контролю), як це зазначено у міжнародному стандарті ISO 45001. Пропонується використовувати такі пріоритети виконання заходів зі зниження ризику: усунення факторів небезпеки, заміна процесів, операцій, матеріалів або обладнання на менш небезпечні, застосування технічних засобів і методів управління, реорганізація робіт та підготовка працівників, адміністративний контроль факторів небезпеки, засоби індивідуального захисту. За результатами проведених досліджень встановлено, що в умовах відсутності ресурсів для реалізації заходів найвищих пріоритетів найбільш результативним виявився підхід, який поєднує застосування технічних засобів і методів управління, реорганізація робіт та підготовка працівників, а також адміністративний контроль факторів небезпеки. Для впровадження систем управління гігієною та безпекою праці на основі ризикоорієнтованого підходу необхідно, насамперед, розробити та затвердити методику, що визначає порядок розрахунку професійного ризику та забезпечити врахування результатів оцінювання ризику при плануванні профілактичних заходів.

Викладено результати аналізу сучасного стану інформаційного забезпечення системи управління охороною праці в аспекті переходу до впровадження ризик-орієнтованого підходу. Відзначено, що система управління охороною праці, яку було сформовано відповідно до командно-адміністративних засад планової економіки, в умовах сьогодення виявилась недостатньо ефективною, відтак удосконалення потребує і її інформаційне забезпечення. Одним із недоліків існуючого інформаційного забезпечення управління охороною праці можна вважати невирішеність питань інтеграції різних інформаційних систем (ІС) в сфері охорони праці, призначених для вирішення завдань управління, що не дозволяє формувати узагальнені інформаційні бази, проводити аналітичну обробку даних. Оцінка професійних ризиків потребує здійснення систематичного контролю показників діяльності підприємства, передбачає прогнозування динаміки змін цих показників, а також врахування інших чинників, які потенційно впливають на професійні ризики. Для автоматизації процесу збору та аналізу початкових даних, моделювання та розрахунку прогнозу професійного ризику пропонується створення спеціалізованої інформаційної системи моніторингу. Враховуючи необхідність значних обсягів фінансових витрат на реалізацію цього проєкту, інші підходи до вдосконалення інформаційного забезпечення полягають у поступовому створенні окремих підсистем системи моніторингу. Сформовано основні напрями удосконалення інформаційного забезпечення управління професійним ризиком, зокрема запропоновано модернізацію інформаційних систем на державному рівні та рівні підприємств. Накопичені в процесі функціонування цих систем статистичні дані можуть бути використані як початкові дані для оцінювання професійного ризику та подальшого розроблення обгрунтованих профілактичних заходів.

Розглянуто питання практичного застосування сучасних методів та підходів до оцінювання професійних ризиків на основі ідентифікації небезпек. Профілактичні заходи та методи виробництва потрібно обирати за результатами ідентифікації небезпек і оцінки ризиків, що забезпечить підвищення рівня безпеки та здоров'я працівників, а також дозволить інтегрувати управління професійними ризиками до інших підсистем загальної системи управління підприємством на всіх ієрархічних рівнях. Незважаючи на те, що вказаній проблематиці приділяється багато уваги, актуальною залишається проблема вибору методу оцінки ризику та його практичної реалізації. Актуальним питанням у процесі оцінювання професійних ризиків і подальшого планування профілактичних заходів є завчасне виявлення виробничих факторів, що можуть стати потенційними джерелами небезпек. Аналіз теорії та практики формування профілактичних заходів на підприємствах свідчить про результативність застосування модифікацій матричного методу оцінювання ризиків, застосування яких дозволяє врахувати особливості управління безпекою праці на підприємствах зважаючи на особливості застосованого обладнання, технологічних процесів та інших факторів. У результаті застосування модифікованого матричного методу розроблено дієві попереджувальні заходи для виробничих процесів, що мали неприпустимий та середній рівень ризику. Крім того, завдяки впровадженню додаткових попереджувальних дій знижено показник ймовірності настання небезпечної події, що прямо вплинуло на загальну оцінку ступеня ризику. Для практичної реалізації наукового підходу до прийняття управлінських рішень за результатами оцінки професійного ризику запропоновано схему, яка визначає етапи процесу підготовки та прийняття управлінського рішення. У разі подання пропозицій та ініціатив при впроваджені проектів з підвищення операційної ефективності варто звернути увагу на такс: визначити пріоритетні напрями для впровадження проекту; провести облік та поглиблений аналіз наявних ресурсів, зокрема, щодо потенційних локацій, людського потенціалу, логістики та суміжного бізнесу в регіоні; залучити наявних на підприємстві досвідчених фахівців для визначення можливих факторів ризику.

Стаття присвячена аналізу технологічних та організаційних аспектів монтажу вібраційних доставочно-навантажувальних установок ВДНУ-4ТХ під час видобутку магнетитових кварцитів підземним способом. Мета дослідження - ідентифікація небезпек та розробка заходів щодо зменшення ризиків для працівників, задіяних на роботах з монтажу вібраційних доставочно-навантажувальних установок у гірничодобувній промисловості. Методологія. Дослідження включає детальний аналіз технологічних процесів видобутку магнетитових кварцитів та монтаж ВДНУ-4ТХ. Для ідентифікації потенційних небезпек та визначення шляхів їх усунення в промислових процесах використано метод Hazard and Operability Study (HAZOP). Висновки: результати дослідження підтверджують, що ВДНУ-4ТХ є надійним та ефективним засобом для транспортування магнетитових кварцитів. Однак монтаж цих установок супроводжується ризиками травмування працівників, що вимагає більш детального аналізу та розробки заходів для зменшення ризиків. Наслідки досліджень. Дослідження вказує на потенційні виробничі небезпеки та шляхи їх усунення або мінімізації. Перелік небезпек включає роботу на висоті, роботу з електроінструментом, можливість падіння предметів, навислі шматки породи, пожежі та інші. Практична цінність та наслідки. Результати дослідження мають важливе практичне значення для гірничодобувної промисловості, в частині проведення безпечного монтажу ВДНУ. Запропоновані заходи з безпеки можуть підвищити ефективність процесу та знизити ризики для працівників. Оригінальність дослідження полягає в комплексному аналізі технологічних процесів та оцінці ризиків, пов'язаних із використанням ВДНУ-4ТХ під час видобутку магнетитових кварцитів. Значимість результатів полягає у можливості покращення безпеки праці та підвищенні ефективності видобутку в гірничодобувній галузі.

Проаналізовано результати теоретичних досліджень та практичних підходів до оцінки професійних ризиків. Незважаючи на значну кількість теоретичних напрацювань, для ефективного управління ризиками на робочих місцях основними проблемними завданнями, які потребують вирішення,залишається розроблення практичних рекомендацій із застосування існуючих методів, підходів, алгоритмів. Проаналізовано підходи до оцінки виробничих ризиків, що базуються на використанні статистичних даних про виробничий травматизм. Відзначено, що для практичного застосування запропонованого підходу необхідно мати актуалізовані бази даних та інформаційні системи, призначені для обробки даних та візуалізації результатів. Запропоновано для практичного використання математичну модель коефіцієнта важкості виробничого травматизму, яка має вигляд залежності вказаного коефіцієнта від множини чинників, що впливають (причини нещасного випадку, виду події, віку та стажу роботи потерпілого). Для побудови моделі запропоновано використання методу регресійно-кореляційного аналізу. Дослідження отриманої моделі дозволило встановити ступінь впливу чинників на можливі наслідки нещасних випадків. Зокрема встановлено, що саме вид події, яка має найменшу частоту прояву (падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, грунту тощо) максимальною мірою впливає на кількість днів непрацездатності. Урахування виявлених величин впливу факторів дозволило сформувати обгрунтовані профілактичні заходи.