Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження самоактуалізації менеджерів у професійно-управлінській діяльності. Розглянуто сутність самоактуалізації особистості, її основні складові та рівні розвитку. Запропоновано модель самоактуалізації менеджерів комерційних організацій. Проаналізовано особливості самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій у професійно-управлінській діяльності, рівні особистісної самоактуалізації, обгрунтовано основні психолого-організаційні детермінанти цього процесу.

Освещены теоретико-методологические основы исследования самоактуализации менеджеров в профессионально-управленческой деятельности. Рассмотрены сущность самоактуализации личности, ее основные слагаемые и уровни развития. Предложена модель самоактуализации менеджеров коммерческих организаций. Проанализированы особенности самоактуализации менеджеров среднего уровня коммерческих организаций в профессионально-управленческой деятельности, уровни личностной самоактуализации, обоснованы основные психолого-организационные детерминанты этого процесса.

Розкрито суть та побудовано модель самоактуалізації менеджерів у професійно-управлінській діяльності. Виявлено її недостатній рівень у менеджерів середнього рівня комерційних організацій у професійно-управлінській діяльності, а також переважання соціально-побутових умов над особистісно-професійними щодо даного процесу. Визначено, що самоактуалізація менеджерів у зазначеній діяльності є трьох типів, а саме: кар'єрно-економічного, соціально-організаційного, особистісно-професійного. Досліджено психолого-організаційні детермінанти самоактуалізації макро-, мезо- та мікрорівнів. Установлено, що на їх підвищення у комерційних організацях впливає психолого-управлінський тренінг, програма якого передбачає особистісну самоактуалізацію менеджерів, самоактуалізацію менеджерів у професійно-управлінській діяльності, з'ясування її психолого-організаційних детермінант.

Розглянуто історію становлення та теоретичні засади гендерної психології. Висвітлено роль фемінізму у розвитку гендерної теорії. Розкрито соціально-психологічні аспекти гендерних ідентичності, соціалізації та гендерних відмінностей. Показано вплив гендерних стереотипів на розвиток особистості. Увагу приділено соціально-психологічній феноменології гендерних ролей.

Проведено комплексний аналіз правового становища спортивних клубів як учасників цивільних правовідносин, зокрема, товарно-грошових, досліджено історію їх становлення та розвитку. Запропоновано визначення поняття спортивного клубу. Визначено ознаки, що характеризують дану організацію як юридичну особу приватного права. Наведено класифікацію спортивних клубів як учасників цивільних відносин. Досліджено прояви цивільної право- та дієздатності спортивних клубів. Розкрито особливості їх участі у договірних відносинах, запропоновано визначення понять "спортивний контракт", "трансферний контракт", "спонсорський контракт", наведено їх юридичну характеристику. Розглянуто способи відшкодуваня шкоди, заданої спортивним клубом, описано процедуру розгляду спорів за його участю. Наведено рекомендації щодо удосконалення чинного законодавства про регулювання діяльності спортивних клубів як учасників цивільних правовідносин.

Проаналізовано основні підходи до вивчення гендерних ролей та визначено норми жіночої ролі, моделі фемінності, проблеми поєднання сімейних та професійних ролей жінкою.

Здійснено порівняння розуміння особистості та детермінант її поведінки в психологічній, економічній, соціальній, політичній науках. Вявлено гендерні відмінності в уявленнях молоді про успіх. Проаналізовано вплив соціально-економічного статусу сім'ї на виховання особистості підлітка. Проведено соціально-економічний аналіз економічної свідомості як соціокультурного фактора модернізації українського суспільства. Розкрито психологічні особливості фінансових та елітарних домагань особистості. Охарактеризовано механізм ідентифікації в структурі взаємозв'язку антиципації та життєвої компетентності особистості. Виявлено особливості ціннісно-орієнтаційного самовизначення осіб, які психологічно тяжіють до бідності, економічного самовизначення сільської та міської молоді. Розглянуто психолого-економічні аспекти діяльності організацій, психологічні чинники успішності професійної діяльності за умов конкурентного середовища. Описано психологічні детермінанти ставлення до грошей. Досліджено взаємозв'язок між оцінкою студентами функціональної ролі грошей та їх соціально-економічними характеристиками. Проаналізовано соціально-психологічні аспекти дії рекламних комунікацій, соціально-психологічні чинники споживчої поведінки індивіда.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.2

Рубрики:

Пластмаси на основі полімерів, які містять у ланцюзі азот

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.131.1-106

Рубрики:

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано теоретико-методологічні основи дослідження гендерної взаємодії персоналу організацій: проведено психологічний аналіз гендерної взаємодії в системі соціальних відносин, визначено психолого-організаційні особливості гендерної взаємодії персоналу організацій. Наведено результати емпіричного дослідження: проаналізовано зміст, структуру, складові гендерної взаємодії персоналу організацій, визначено її особистісні та організаційні чинники. Проаналізовано психолого-організаційні умови розвитку цього феномену: обгрунтовано гендерно-орієнтований підхід у психолого-організаційному супроводі персоналу організацій, представлено програму балансу "робота - життя" персоналу організацій, тренінг розвитку гендерної взаємодії та результати їх впровадження.

Висвітлено загальнотеоретичні та методологічні питання гендерної психології. Розкрито соціально-психологічні основи гендерної ідентичності та соціалізації, гендерних відмінностей, вплив гендерних стереотипів на розвиток і самореалізацію особистості. Наведено соціально-психологічні характеристики гендерних ролей. Висвітлено роль фемінізму в розвитку гендерної теорії. Увагу приділено сексуальним правам особистості, інверсії статевих орієнтацій, гендерним стереотипам в мові, гендерній дискримінації.

Представлено результати емпіричного дослідження типів гендерної взаємодії персоналу організацій та проаналізовано їх психолого-організаційні особливості, пов'язані з організаційними параметрами (тип організації, сфера діяльності підприємства) та гендерними характеристиками персоналу (стать, психологічна стать). Дослідження проведено за допомогою авторської методики (опитувальника) з визначення типів гендерної взаємодії персоналу організацій: партнерсько-професійного, партнерсько-соціального, конфліктно-дистантного. Встановлено, що домінантними типами гендерної взаємодії персоналу українських організацій є партнерсько-професійний та партнерсько-соціальний. Конфліктно-дистантний тип взаємодії має нижчий рівень інтенсивності. Позитивні типи гендерної взаємодії персоналу організацій (партнерсько-професійний та партнерсько-соціальний) вище корелюють між собою в середині кожної гендерної групи, нижче - між гендерними групами. Негативний тип взаємодії (конфліктно-дистантний) не корелює з позитивними. Визначено зв'язок між гендерними характеристиками персоналу організацій (стать та психологічна стать) і типом гендерної взаємодії: в площині професійних взаємин чоловіки надають перевагу представникам своїй статі, для жінок це менш характерно; найвищий рівень професійної та соціальної взаємодії демонструють представники андрогінної статі, найнижчий - носії фемінної та недиференційованої. Встановлено зв'язок між організаційними параметрами (тип організації, сфера діяльності підприємства) та типом гендерної взаємодії: в державних організаціях більш виражені партнерські типи взаємодії з колегами жіночої статі, у приватних - з колегами чоловічої статі. Статистично значущі відмінності у типах взаємодії персоналу організацій з різних сфер діяльності знайдено лише у взаємодії з колегами чоловічої статі: найвищій рівень інтенсивності відзначено у торговельній сфері, найнижчий - в освітній та медичних сферах.

Досліджено, що фізична культура і спорт посідають важливе місце у житті сучасної людини та виступають засобом і ознакою здорового способу життя, а також є важливим чинником розбудови громадянського суспільства. Визначено питання, які мають охоплюватися проблематикою спортивного права у вузькому та спеціальному значеннях. Розглянуто проблеми встановлення сутності спортивного права, його предмета та засад, зокрема, проблеми виникнення та реалізації прав учасників спортивних відносин, проблеми захисту прав таких осіб і застосування мір відповідальності. Окреслено проблемні питання юрисдикції та порядку розгляду спорів між учасниками спортивних відносин.

Вперше у вітчизняній юридичній науці розкрито особливості правового регулювання фізичної культури та спорту. Узагальнено та систематизовано існуюче спортивне законодавство, визначено напрями його вдосконалення. Докладно висвітлено питання формування спортивного права - новітнього напряму розвитку права України. Розглянуто форми та методи управління фізичною культурою та спортом в Україні. Описано особливості правового статусу юридичних (спортивні клуби, спортивні ліги, спортивні федерації, комерційні та некомерційні спортивні організації) та фізичних (спортсмени, тренери, судді, спортивні лікарі, інші фахівці у галузі фізичної культури та спорту, вболівальники та їх об'єднання) осіб, які виступають суб'єктами відносин у сфері спорту. Окрему увагу приділено об'єктам спортивних відносин і їх особливостям. Подано інформацію про соціальний захист спортсменів, спортивні нагороди та підготовку спортсменів. Розкрито питання правового регулювання спортивно-технічної інфраструктури, юридичної відповідальності у сфері спорту, врегулювання конфліктів у спортивній сфері, а також регулювання спортивних відносин за кордоном.

Викладено поняття та предмет цивільного права як ґалузі права, наведено його принципи та систему. Встановлено джерела цивільного права, цивільні правовідносини. Визначено поняття фізичних та юридичних осіб як суб'єктів цивільних правовідносин, об'єкти цивільних прав. Розглянуто правочини, представництво в цивільному праві, строки та терміни в цивільному праві, позовну діяльність, особисті немайнові права фізичної особи. Акцентовано увагу на різних аспектах правах власності та захисті цих прав. Увагу приділено речовим правам на чуже майно, праву інтелектуальної власності, авторському та суміжним правам. Викладено положення про забов'язання, наведено пов'язані з ним питання. Особливу увагу приділено договорам і недоговірним забов'язанням. Розкрито окремі питання спадкування. Посібник призначено для підготовки до другого блоку "Право" вступних випробувань, що проводяться з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання для вступу на другий (магістерський) рівень вищої освіти та підготовлено відповідно Програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08 квітня 2021 року № 408.

Матеріали уточнено відповідно до оновленої програми Цивільне право України на основі концепту верховенства права і положень актів чинного цивільного законодавства, концептуального бачення рекодифікації, майбуття окремих його інститутів, з урахуванням вимог щодо знань, вмінь та компетенції фахівців за спеціалізацією «Право», оціночних елементів Болонської системи, досвіду регулювання цих відносин в інших країнах, сучасних теоретичних конструкцій окремих інститутів цивільного права, напрямів судової практики, накопиченого авторами досвіду викладання цієї навчальної дисципліни для різних спеціалізацій, передусім цивільної та господарської юстиції, суд, адвокатура. Розміщено огляди відомих теоретичних конструкцій інститутів і субінститутів цивільного права, у тому числі авторські, бачення розв’язання вузьких місць правотворення та правозастосування, зокрема судова практика.

Підручник уточнено відповідно до оновленої програми Цивільне право України на основі концепту верховенства права і положень актів чинного цивільного законодавства, концептуального бачення рекодифікації, майбуття окремих його інститутів, з урахуванням вимог щодо знань, вмінь та компетенції фахівців за спеціалізацією «Право», оціночних елементів Болонської системи, досвіду регулювання цих відносин в інших країнах, сучасних теоретичних конструкцій окремих інститутів цивільного права, напрямів судової практики, накопиченого авторами досвіду викладання цієї навчальної дисципліни для різних спеціалізацій, передусім цивільної та господарської юстиції, суд, адвокатура. В ньому поміщені огляди відомих теоретичних конструкцій інститутів і субінститутів цивільного права, у тому числі авторські, бачення розв’язання вузьких місць правотворення та правозастосування, зокрема судова практика. Він може бути використаний при проведенні наукових досліджень. В ньому є відмінності у його структурі від інших подібних видань та викладення матеріалу де: вказується план, основні акти цивільного законодавства з їх поділом на міжнародні та національні, додаткова класична та сучасна література, розкриті питання плану, а у кінці надані запитання для самоконтролю з врахуванням типових завдань для підсумкового тестового контролю. На нього орієнтовано посібники Тести з курсу; розробники Р.Б. Шишка, Г.В. Гоголіна. К.2020 та Цивільне право України: тести К. 2019. 154 с.

Наведено загальні принципи надання психологічної допомоги безробітним. Висвітлено шляхи підвищення активності людини на ринку праці (сценарій тренінгового заняття). Досліджено діагностику прагнення до успіху в пошуках роботи у безробітних і принципи її активізації. Запропоновано тренінгову програму з формування адекватної самооцінки та корекції тривожності особистості безробітного. Увагу приділено стресу як чинник психоемоційного стану безробітних жінок. Охарактеризовано психологічну профілактику явища прокрастинації в ситуації невизначеності. Наведено психологічні рекомендації з надання допомоги внутрішньо переміщеним особам. Визначено особливості системи психологічного захисту учасників антитерористичної операції. Досліджено організацію роботи щодо профорієнтації учнівської молоді та мотивації до вибору професії.

Сьогодні спортивне право викликає все більший інтерес практиків, що зумовлено потребами суспільства, зростанням питомої ваги юридичної активності у спортивній сфері, необхідністю забезпечення спортивних інтересів у різних галузях громадського життя. Узагальнено та систематизовано існуюче спортивне законодавство, визначено напрями його вдосконалення. Висвітлено питання формування спортивного права - новітнього напряму розвитку права України. Розглянуто феномен спорту та "спортивного права". Охарактеризовано взаємодію спортсменів, тренерів та інші учасників спортивних відносин. Увагу приділено питанням охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері спорту. Досліджено структури контрактів та особливостей оподаткування. Проаналізовано відповідальність за порушення законодавства у сфері спорту та відшкодування заподіяної такими порушеннями шкоди. Увагу приділено питанням спортивних нагород (державні нагороди у спортивній сфері, спортивні звання, спортивні розряди, нагороди спортивних змагань) як об’єкта спортивного права.