Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.822.21*441

Рубрики:

Pinales

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На базі сучасної психолого-педагогічної літератури проаналізовано основні причин падіння ідеалу материнства у свідомості сучасної молоді. Виділено основні соціально-психологічні типи материнства. Розглянуто проблеми вагітності у юному віці, процеси акселерації сучасної молоді, малодітності родин і тривожний характер демографічної кризи. Доведено, що почуття материнства необхідно формувати у молоді у загальній системі цінностей і життєвих орієнтацій.

Розкрито сутність факторів і педагогічних умов формування готовності до материнства серед студентської молоді. Слід зазначити, що важливим вважається впровадження у систему вищої освіти освітніх курсів з вивчення материнства, щоб вирішальним чином впливати на студентську молодь щодо формування готовності до материнства. Розглянуто фактор формування орієнтації на материнство, та немовля як загальнолюдські цінності, а також фактор усвідомленя дівчиною своєї унікальності як матері.

Досліджено цитогенетичні ефекти, що виникають у клітинах проростків насіння \i Pinus pallasiana \i0 D. Don і \i Picea abies \i0 (L.) Karst, за несприятливих еколого-кліматичних умов степової зони України. Встановлено, що за умов техногенного регіону в клітинах проростків \i P. pallasiana \i0 виникає значна кількість порушень, пов'язаних зі структурою хромосом, цілісністю веретена поділу та втратою генетичного матеріалу. У клітинах проростків насіння рослин, що зростають біля металургійних та цементного комбінатів, а також у великому промисловому місті виявлено мікроядра, що свідчить про перебіг патологічних процесів при формуванні насіння. За умов інтродукції в екологічно безпечному районі ("Асканія-Нова") для цього виду відзначено достовірно менший рівень порушень. Для \i P. abies \i0 чітких особливостей у перебігу мітотичних процесів, пов'язаних з умовами зростання, не виявлено. У каріотипі обох видів з насаджень виявлено тенденцію щодо збільшення сумарної довжини хромосомного набору та кількості вторинних перетяжок. Серед проростків насіння \i P. abies \i0 з насадження в дендрарії Донецького ботанічного саду НАН України відмічено міксоплоїдні. У клітинах проростків насіння досліджуваних видів виявлено збільшення кількості ядерець на одне ядро та збільшення розмірів нуклеолярних структур при зростанні материнських рослин за несприятливих умов. У зміні ядерно-ядерцевого співвідношення у клітинах обох видів спостерігалася протилежна тенденція. В насадженні \i P. abies \i0 відмічено зменшення цього показника, а у \i P. pallasiana \i0 - збільшення. При порівнянні всіх досліджуваних показників у \i P. pallasiana \i0 та \i P. abies \i0, що зростають за однакових умов (м. Донецьк), виявлено видоспецифічні особливості. Встановлено, що найбільш інформативними є такі показники, як патології мітозу та мікроядерний тест. Для цитогенетичного моніторингу генотоксичності середовища рекомендовано використовувати насіння \i P. pallasiana \i0.

Изучена количественная и размерная изменчивость ядрышек в интерфазных клетках корешков проростков Pinus pallasiana D. Don, выращенных из семян, собранных в природной популяции Крыма и в насаждениях заповедных, техногенно загрязненных, нарушенных и урбанизированных территорий степной зоны Украины. Установлено, что в клетках проростков из семян интродукционных насаждений площадь ядра была существенно меньшей, чем в природном контроле. Отмечена вариабельность количества ядрышек в ядре, их общей площади и отдельных ядрышек. Прослежена тенденция к уменьшению ядерно-ядрышкового соотношения в клетках семян из насаждений техногенно загрязненных территорий.

Досліджено комунікативний потенціал гуманітарно-наукового знання, ідейно-теоретичні та культурно-історичні передумови формування комунікативних процесів у пізнанні. Виявлено концептуальні характеристики комунікації в науці, які актуалізовані під впливом антропологічного, прагматичного, лінгвістичного поворотів XX ст. Розкрито сутність ідей діалогічності, дискурсивності в гуманітарному знанні як визначальних у подоланні кризових явищ гуманітаристики, пов'язаних зі структурною реорганізацією науки, плюралістичністю підходів і відсутністю єдиного методологічного інструментарію. Компонентами комунікативної методології науки визначено метод інтерпретації, наративний метод, метод case-studies, які постають дієвими інструментами в забезпеченні не лише міждисциплінарності науки, а й ефективності наукової діяльності загалом. Досліджено сутність і значення для гуманітарних наук "цифрового повороту", який сприяв трансформації форм комунікації сучасної науки у сферу візуалізації, краудсорсингу тощо, в яких чільне місце посідають наукові спільноти.

Увагу приділено українсько-китайській співпраці в освітній, науковій і культурній сферах. Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства, лінгводидактичні особливості викладання іноземних мов у середній і вищій школі, детермінанти формування мовної особистості в багаторівневій системі освіти. Висвітлено питання загального та зіставного мовознавства, перекладознавства та синології, а також професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах сучасного полікультурного простору. Проведено жанрово-стилістичну характеристику перекладу косметичної продукції з китайської мови українською (на матеріалі китайськомовних рекламних буклетів і їх перекладів українською мовою). Досліджено засоби репрезентації гумору у мовленнєвому портреті персонажів англомовного художнього твору та їх відтворення в перекладі українською мовою. Розкрито особливості перекладу термінологічних одиниць у науково-технічному тексті. Подано інформацію щодо педагогічного проєктування технології формування полікультурної компетентності майбутніх фахівців аграрної галузі на заняттях з іноземної мови.