Приведена информация о происхождении, месте первоначального возникновения, причинах быстрого распространения ангиосперм - наиболее многочисленной и разнообразной группы высших растений, доминирующей в большинстве наземных экосистем. Уделено внимание риниофитам, зостерофиллофитам, махо-, плауно-, хвоще-, папоротниковидным, голосеменным, особенностям происходжения водных ангиосперм. Освещены экологические особенности эволюции.

Досліджено меценатську та суспільну діяльність лівобережних дворян Тарновських як суб'єктів суспільно-історичного процесу ХІХ ст. Доведено репрезентативність родини Тарновських для вивчення ролі дворянства в суспільному та культурному житті України даного періоду. Проаналізовано родовід Тарновських, їх родинні зв'язки з дворянськими родинами, висвітлено участь В.В.Тарновського - старшого в підготовці та проведенні селянської та земської реформ 1860-х рр. Розкрито внесок Тарновських в прогресивних перетвореннях в українському суспільстві, їх вплив на становлення української медицини, освіти, історичної науки та музеєзнавства на основі матеріалів центральних та регіональних архівосховищ України, зокрема родинного архіву Тарновських.

Інтелектуальна історія XIX - першої половини ХХ ст. - актуальний напрям історії України. Дана історія родини М. В. Тарновського - автора генеалогії Тарновських та статті про садибу Качанівку, спогадів про Тарновських та Т. Шевченка. Проаналізовано твори М. В. Тарновського та його громадську діяльність. Розповідається про його родину, зроблено висновок про необхідність продовження вивчення життя та творчої спадщини, у тому числі громадської роботи в Києві на початку ХХ ст., також його рукописів та фотографій.

Висвітлено поняття "музеєзнавство", "музей", "музейний предмет". Викладено основні напрями роботи музеїв. Розглянуто питання музейної педагогіки в системі освіти України. Увагу приділено проблемі організації екскурсійної роботи в загальноосвітніх закладах. Запропоновано методику підготовки та проведення екскурсій.

Мета досліджень - з'ясувати зумовленість (екологічну, ботанічну та історичну) поширення деревно-чагарникових видів у визначних парках та сквері історичного центру Криворіжжя. Досліджено парки культури та відпочинку ім. Газети "Правда", ім. Ю. Гагаріна, ім. М. Ф. Єгорова та сквер на вул. С. М. Харитонова. Вивчено загальні характеристики парків і скверу, екологічні й едафічні умови їх території. Визначено флористичний склад деревних і чагарникових видів. Уточнено таксономічний склад. Флористичний склад деревно-чагарникових насаджень в об'єктах озеленення історичного центру Криворіжжя нараховує 79 видів, які належать до 52-х родів та 27-ми родин. Відділ голонасінні представлений 10-ма видами, відділ покритонасінні - 69. Установлено екологічну, ботанічну й історичну зумовленість видової насиченості території лівобережної частини парку культури та відпочинку ім. Газети "Правда" та скверу на вул. С. М. Харитонова. Несприятливі екологічні умови території парку ім. М. Ф. Єгорова є причиною незадовільного стану дерев і чагарників. Висновок: установлено тенденцію до занедбання та деградації садово-паркових насаджень, зокрема зменшення їх площі, втрату природоохоронного статусу та зняття з балансового обліку Управління з благоустрою та житлової політики.

Мета роботи - проаналізувати флористичний скпад, поширення та ботаніко-географічну характеристику деревно-чагарникових видів у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя залежно від їх сучасного соціального статусу. Протягом 2015 - 2016 рр. за допомогою традиційних методів досліджено 7 діючих парків (Тернівський, Шахтарський, Затишний, спортивний парк ім. Суворова, парк біля Палацу культури шахти "Родіна", Саксаганський, Руданівський), парку зони обвалення (парк шахти "Гвардійська"), сад готелю Park House. Номенклатуру таксонів наведено за С. К. Черепановим (1995) з урахуванням Міжнародного індексу наукових назв рослин (2017), географічне походження - за А. Л. Тахтаджяном (1978). Сади та парки колишніх залізних рудників Криворіжжя у 1930 - 1970-х рр. становили основу зелених насаджень регіону, у 1980-х роках - змінили соціальний статус. На початку XXI ст. сад готелю "Park House" - у приватній власності, парки "Шахтарський" і "Саксаганський" - районні парки міста, парк "Тернівський" - основний парк мікрорайону. Ці парки активно відвідують, їх територія доглянута. Парки "Затишний", парк біля Палацу культури шахти "Родіна" та "Руданівський" менше відвідують, вони другорядні для балансоутримувачів і лише частково доглянуті. Спортивний парк ім. Суворова та особливо парк шахти "Гвардійська" фактично деструктуровані та деградують. Флористичний склад деревно-чагарникових рослин представлений 93 видами і культиварами, які належать до 53 родів та 27 родин. Частка голонасінних видів становить близько 18 %. Провідні родини - Rosaceae (16 видів), Salicaceae (9), Oleaceae (7), Aceraceae (7) та Pinaceae (6), провідні роди у голонасінних - Juniperus (4 види та культивари), Thuja (4), Picea (3), у покритонасінних - Acer (7), Populus (7), Ulmus (4). Висновки: найбільше видове різноманіття притаманне паркам "Шахтарський" і "Тернівський", які характеризуються великою кількістю відвідувачів, а також найбільшими площами. Найменше видове різноманіття виявлено у насадженнях, які занедбані та поступово деградують (спортивний парк ім. Суворова та парк шахти "Гвардійська"). За кількістю видів і культиварів інтродуковані деревно-чагарникові рослини суттєво переважають та переважно походять з Циркумбореальної, Атлантико-Північноамериканської і Середземноморської флористичних областей.

За дендрометричними і санітарними характеристиками та показниками декоративності з'ясовували сучасний стан вікових екземплярів дубу звичайного на території парку культури та відпочинку ім. Федора Мершавцева (м. Кривий Ріг). В межах території парку виявлено 64 екземпляри вікових дерев дубу звичайного. Вони згруповані у чотири локації: Фундатори Криворіжжя (чотири дерева), Криворізька діброва (46 дерев), Криворізький квартет (п'ять дерев), Гданцівські дуби (дев'ять дерев). Вікові дерева парку характеризуються: унікальними дендрометричними показниками висоти дерева (від 14 м до 38 м, в середньому 25 м) та діаметру стовбуру (від 37 см до 102 см, в середньому 62 см); задовільним санітарним станом та високою естетичністю; наявністю вікових (100 - 200 років) та багатовікових (200 - 1000 років) екземплярів (вік двох дерев перевищує 300 р., вік восьми дерев перевищує офіційний вік нашого міста - 245 р.). Рекомендовано створення ботанічної пам'ятки природи "Вікові дерева дубу звичайного парку імені Федора Мершавцева (м. Кривий Ріг)".

За показниками флористичного складу, біоморфічного, екоморфічного та біогеографічного спектрів наведено показники сучасного стану дерев та чагарників у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя. В обстежених восьми діючих парках, трьох занедбаних об'єктах озеленення поруч із зоною відчуження та в одному саду виявлено 97 видів дерев і чагарників із 56 родів і 27 родин. Серед них 17 видів, 8 родів і 4 родини з відділу Pinophyta, а також 80 видів, 48 родів і 23 родини з відділу Magnoliophyta. Серед них найбільш представлені родини Rosaceae (18 видів), Salicaceaе (9 видів), Oleaceae (7 видів), Aceraceae (7 видів). Трохи менш численними є родини Fabaceae (5 видів), а також Caprifoliaceae, Hydrangeaceae та Ulmaceae (по 4 види). Серед біоморф за кількістю видів дерева (68 %) переважають над чагарниками (32 %). Серед трофоморф домінують мезотрофи (34 %), середню кількість мають мегатрофи (25,8 %) та олігомезотрофи (21,6 %). Серед гігроморф домінують мезофіти (33,0 %), мезогігрофіти (28,9 %) та ксеромезофіти (24,7 %). Серед геліоморф домінують геліофіти (61,9 %) та сціогеліофіти (26,8 %). За кількістю видів дерев і чагарників інтродуценти (65 %) переважають над аборигенами (34 %). Ці види природно поширені у Бореальному, Давньосередземноморському, Мадреанському підцарствах Голарктичного царства. Циркумбореальна, Східноазійська, Атлантико-Північноамериканська й Ірано-Туранська області характеризуються найбільшою кількістю видів дерев і чагарників. Результати кореляційних розрахунків підтвердили, що між показниками сучасного стану дерев, чагарників та характеристиками територій садів і парків колишніх залізних рудників Криворіжжя є достовірний зв'язок. Серед екологічних характеристик територій найістотніший вплив на поширення дерев і чагарників мають показники забруднення атмосферного повітря та площа територій.