Раскрыты качества студентов, которые необходимо совершенствовать в комплексе. Отмечено, что студенты обязаны знать особенности профессионального здоровья; предложены рекомендации педагогов, врачей, психологов, направленные на подготовку их организма к профессиональной деятельности - обучению. Понятие "здоровье" неразрывно связано с понятием "трудоспособность", высокий уровень которой является важнейшим условием для успешного освоения знаний и решения профессиональных задач.

Розглянуто проблеми розвитку обдарованої дитини як неабиякого творчого потенціалу суспільства. Акцентовано увагу на перешкодах досягнення високого рівня розвитку, проявів індивідуальності, таланту.

Надано характеристику ціннісних орієнтацій дітей дошкільного віку як пріоритетних індикаторів особистісного зростання та аналізу параметрів сучасного соціального оточення, що визначають становлення та реальне функціонування ціннісних орієнтацій дошкільника у системі взаємодії дитини із соціальним і предметним середовищем. Визначено, що панівна тенденція взаємодії дорослих і дітей у сучасній сім'ї в переважній більшості випадків є цілеспрямованим впливом на дитину, а не взаємодією з нею на рівні діалогу. Експериментально підтверджено стан невиправданої інтелектуалізації освітнього процесу в дитячому садку, особливо в групах дітей старшого дошкільного віку. У контексті сучасних реалій прицільного вивчення розвивального потенціалу уяви дошкільника в його особистісному становленні експериментально доведено, що багато дошкільників не сприймають завдань на уяву, підміняючи їх іншою діяльністю.

Комплексно вивчено романи "Мансарда", "Сад. Попіл", "Ранні печалі" та "Клепсидра" Д.Кіша, "Timor mortis", "Умисне вбивство", "Батьки та предки" С.Селенича та "Снігова людина", "Принада" та "Гец і Маєр" Д.Албахарі з наратологічної та концептуальної точок зору. Узагальнено тематику та проблематику творів та вивчено їх стильові особливості. Показано вплив світової літератури на сербську прозу 60-90-х pp. XX ст. Аналіз художньої дійсності дав змогу визначити наративні моделі та структури романів. Доведено використання переважно гомодієгетичного наративу, що обумовлено концептом "людина - історія", прагненням до достовірності, створення ілюзії особистої присутності читача. Використання концептів "відчуження", "травми", "пам’яті", "смерті", що є основоположними в творчості цих письменників, пов’язано з історичним тлом, а саме Другою світовою війною і голокостом. Охарактеризовані романи зазначеного періоду визначені як ретроспективні з елементами "нового роману", що поєднує в собі компоненти неоміфологізму, неоісторизму та неопсихологізму. Вивчення особливостей романів Д.Кіша, С.Селенича та Д.Албахарі в цілому дало змогу говорити про взаємодію реалістичних, модерністських, неореалістичних тенденцій у прозі 60-90- pp. XX ст. як про етап переходу на постмодерністський наратив.