Розглянуто задачу з оцінювання стану наглядової діяльності як за галузевою, так і за територіальною ознакою. Розроблено алгоритм зведення до єдиної шкали звітних показників. Запропонований підхід дає можливість об'єктивно оцінювати стан наглядової діяльності територіальних управлінь (ТУ). Оцінка значень складових інтегрального показника дозволяє визначати тенденції змінювання стану наглядової діяльності як на рівні ТУ, так і за галузями нагляду та Держнаглядохоронпраці загалом і приймати відповідні рішення.

Виявлено домінантну моногенну ознаку "жовтіючі листочки обгортки соняшника". Відзначено моногенне та рецесивне успадкування нової морфологічної ознаки деградації верхівки листкової пластинки.

Наведено аналіз шляхів застосування методів сенсорного аналізу для визначення показників якості льняної сировини, а також сучасний підхід у вирішенні цих питань.

Застосовано методи сенсорного аналізу для визначення показників якості лляних волокон. Обгрунтовано залежність фізико-механічних показників якості волокна від їх оптичних та акустичних властивостей. Розроблено схеми приладів, що містять оптичні та акустичні сенсори, для визначення показників якості волокна. Створено макетні зразки приладів ПВПК-1, ПВПС-1 та ПВПЗ-1. Проведено низку однофакторних експериментів, за результатами яких встановлено необхідні параметри розроблених приладів і параметри досліджуваних зразків волокна. Визначено кореляційні залежності показань приладів від лінійної щільності, гнучкості, розривного навантаження та кольору волокна. Оцінено ступінь відтворюваності та стабільності результатів вимірювання. Запропоновано емпіричну формулу для визначення номера тіпаного волокна. Обгрунтовано доцільність використання розроблених методів та приладів для визначення показників якості лляного волокна. Визначено, що очікуваний економічний ефект від впровадження нових методів і систем оцінки якості лляного волокна становить 72,15 грн у перерахунку на проведення аналізу однієї проби волокна. Встановлено, що поданий економічний ефект досягається за рахунок скорочення тривалості проведення аналізу на 40 - 45 %, а також зменшення витрат на придбання й утримання вимірювального обладнання.

Подано теоретичні відомості про основні характеристики мультимедійного й інтерактивного обладнання. Висвітлено особливості будови телевізорів, мультимедійних проекторів, інтерактивних дошок, персонального комп'ютера (ПК). Окрему увагу приділено інтерфейсам підключення ПК, телевізора та мультимедійних пристроїв. Розглянуто принципи взаємодії, налагодження та підготовки засобів мультимедіа до освітнього процесу. Розкрито можливості мультимедіа в освітньому процесі.

Подано теоретичний матеріал про прикладне програмне забезпечення пакета LibreOffice: Writer, Calc, Draw, Impress. Проаналізовано та систематизовано теоретичеий матеріал про основні правила роботи з текстовим редактором Writer, електронною таблицею Calc, програмою створення презентацій Impress, редактора векторної графіки Draw, атакож розглянуто загальні правила оформлення тексту і презентацій. Наведено теоретичні відомості про редактори векторної Inscape та растрової графіки Gimp, а також систему автоматизованого проектування LibreCad та систему математичних розрахунків SMath Studio. Розглянуто питання комп'ютерної графіки. Визначено питання інженерної графіки та системи математичних розрахунків.

За нашими спостереженнями, чимало студентів, опрацьовуючи наукові дефініції термінів, стикаються з труднощами у їх розумінні. Зважаючи на неможливість навчити розумінню, поставлено питання: які мисленнєві тактики забезпечують свідоме засвоєння термінів? Основу запропонованої розробки становлять результати логічного аналізу мови як знакової системи. Ідея виконання над поняттям аналітичних і синтетичних логічних операцій, заснованих на обох типах ієрархічних відношень між поняттями - "рід - вид" і "ціле - частина", постає з загального морфологічного аналізу F. Zwicky. З'ясовано, що термін як мовний знак має 3 прикмети: предметне значення, смисл і смисловий зміст. Смисл терміна фіксує дефініція, а смисловий зміст йому приписує характеристика - пізнавальний прийом, схожий із дефініцією. Смисловий зміст, на відміну від смислу терміна, є сукупністю неструктурованої інформації. Розглядувана мисленнєва тактика спрямована на розвиток у суб'єкта учіння здатності розуміти смисл певного терміна через надання його смисловому змісту структурної організації. Структурувати смисловий зміст терміна запропоновано шляхом розв'язання двох завдань. Виведення термінів, що є опорними словами шуканої структури, - суть першого завдання. Відтворення структури смислового змісту засвоюваного терміна - суть другого завдання. Розглядувана мисленнєва тактика є втіленням педагогічного прийому, описаного у логічній теорії поняття: пізнавальні прийоми, схожі з визначенням, мають йому передувати, адже їх застосування часто полегшує розуміння та засвоєння дефініції терміна Зроблено висновки, що запропонована мисленнєва тактика засвоювання терміна буде дієвою, якщо суб'єкт учіння: вміє встановлювати та визначати ієрархічні зв'язки між поняттями; знає сутність, структуру та правила виконання над поняттям логічних операцій узагальнення поняття, таксономічного та мереологічного поділів; мереологічної інтеграції; володіє нормативними процедурами, що є складниками цих операцій; володіє засобами контролю правильності та виконуваних операцій, і виведених термінів.