Мета роботи - оцінка ефективності діяльності системи громадського здоров'я в Україні на прикладі демографічних показників в період пандемії COVID-19. Матеріали та методи. Проаналізовано наукові джерела за темою з використанням аналітичного, статистичного методів, методів системного підходу та порівняльного аналізу. Результати. Україна продовжує активно втрачати населення внаслідок негативного природного приросту, міграційного руху, високого рівня загальної захворюваності населення та поширеності хвороб на фоні економічних, політичних та соціальних проблем на фоні пандемії COVID-19. У таких умовах на систему громадського здоров'я та її кадровий потенціал покладено завдання захисту та промоцію здоров'я, профілактику захворювань, моніторингу загроз для громадського здоров'я та соціального благополуччя населення в цілому. Залишилось створити дієві правові, економічні та управлінські умови для ефективної діяльності системи громадського здоров'я. Висновки. Визначальним чинником сталого соціально-економічного розвитку нашої держави повинно стати здоров'я її громадян та якість державного управління. Реалізація державної політики в сфері охорони здоров'я вимагає прийняття державних комплексних та цільових програм з пріоритетним значенням здоров'я населення в усіх секторах економіки та соціальної сфери, належного фінансування галузі.

Мета дослідження - виявлення морфологічних фенотипових змін стану опорно-рухового апарату у дітей 4 - 6 років із різними ступенями гіпермобільності суглобів. Матеріали та методи. Обстежено 446 дітей від чотирьох до шести років. Було включено викопіювання даних комплексного медичного огляду, визначення гіпермобільності суглобів, антропометричне обстеження дітей та оцінка морфологічних проявів доліхостеномілії. Для контролю стану склепіння ступні дітей з гіпермобільністю суглобів було застосовано метод подометрії. Результати. У дітей із проявами гіпермобільності спостерігалася диспропорційність росту та дозрівання організму у цілому. Кіфотична постава діагностована у 46 % дітей, сколіотична постава виявлена у 36 % дітей із вираженим ступенем гіпермобільності. Визначено, що сплощення склепіння ступні та плоскостопість проявляється із вираженістю ступенів гіпермобільності, а зубо-щелепні аномалії зафіксовано у 59 % обстеженого дитячого контингенту. Щодо фенотипових проявів доліхостеномілії найбільшу кількість випадків - 12 % становили дисгармонійні співвідношення довжини кистей та 13 % стопи відносно довжини тіла. 5 % дітей із суглобовими проявами мали порушення пропорційності верхнього та нижнього сегмента тіла. Висновки: встановлено характерні фенотипові ознаки, що підтверджують детерміновану схильність дітей до диспропорційного розвитку опорно-рухового апарату на тлі гіпермобільності суглобів. Вказані факти є підгрунтям для розробки методик оздоровчо-профілактичних заходів.