Розглянуто проблеми здійснення підприємницької діяльності в Україні. Проаналізовано питання правової регламентації підприємництва за умов адаптації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС. Вивчено організаційно-правові форми підприємництва, лізингові та франчайзингові відносини, інвестиційні питання, проблеми регулювання діяльності комерційних банків, шляхи подолання рейдерства в підприємництві. Розглянуто фідуціарні послуги як нову бізнес-пропозицію на фінансовому ринку України. Увагу приділено проблемам захисту економічної конкуренції комерційної таємниці, процедурам банкрутства підприємств, досвіду запобігання недобросовісній конкуренції в країнах Європи. Розглянуто новели вітчизняного законодавства щодо правової регламентації діяльності акціонерних товариств.

Рассмотрены проблемы осуществления предпринимательской деятельности в Украине. Проанализированы вопросы правовой регламентации предпринимательства в условиях адаптации отечественного законодательства к законодательству ЕС. Изучены организационно-правовые формы предпринимательства, лизинговые и франчайзинговые отношения, инвестиционные вопросы, проблемы регулирования деятельности коммерческих банков, пути преодоления рейдерства в предпринимательстве. Рассмотрены фидуциарные услуги как новое бизнес-предложение на финансовом ринке Украины. Уделено внимание проблемам защиты экономической конкуренции коммерческой тайны, процедурам банкротства предприятий, опыту предупреждения недобросовестной конкуренции в странах Европы. Рассмотрены новеллы отечественного законодательства по правовой регламентации деятельности акционерных обществ.

Висвітлено історію поняття «цинізм» та особливості витлумачення цинізму як особистісної позиції. Розглянуто історію формування та сенс поняття «психологічний захист», його види та якості згідно з теорією психоаналізу. Досліджено специфічні компоненти прояву цинізму та систем захисних механізмів в осіб з низьким та високим рівнем цинізму. Вивчено особливості функціонування захисних механізмів та сформовано психологічні профілі функціонування механізмів захисту в осіб з високим та низьким рівнем цинізму. Виявлено риси схожості та відмінності у напруженості механізмів психологічного захисту в осіб з різним рівнем прояву цинізму. Дані експериментального дослідження проявів цинізму та функціонування механізмів психологічного захисту подано на малюнку та у таблиці.

Освещена история понятия «цинизм» и особенности истолкования цинизма как личностной позиции. Рассмотрена история формирования и смысл понятия «психологическая защита», его виды и качества согласно теории психоанализа. Исследованы специфические компоненты проявления цинизма и систем защитных механизмов у лиц с низким и высоким уровнем цинизма. Изучены особенности функционирования защитных механизмов и сформированы психологические профили функционирования механизмов защиты у лиц с высоким и низким уровнем проявления цинизма. Выявлены черты напряжённости механизмов защиты, отличающие и роднящие лиц с высоким и низким уровнем проявления цинизма. Данные экспериментального исследования проявлений цинизма и функционирования механизмов психологической защиты даны на рисунке и в таблице.

Covered is the story of forming the concept of "cynicism" and especially the interpretation of cynicism as a personal position. Considered is the history of the formation and meaning of the concept of "psychological defense", its types and quality according to the theory of psychoanalysis. Examined are the specific components of cynicism and systems protection mechanisms in individuals with low and high levels of cynicism. Studied are the features of the functioning of the protective mechanisms and formed the psychological profiles of functioning mechanisms of protection in individuals with high and low levels of cynicism. Identified are the features of the similarity and dissimilarity of the tension of protection mechanisms individuals with high and low levels of cynicism. These pilot study manifestations of cynicism and functioning of psychological defense mechanisms served on the figure and table.

Наведено результати емпіричного дослідження психологічних особливостей цинічних і не цинічних осіб. Поняття цинічності розглянуто як стійку властивість особистості, яка виявляється у неприйнятті позиції іншої людини, суспільства, в специфічній неповазі, недовірі тощо. З метою діагностики цинічності особистості у дослідженні, що проводилось на базі Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, було використано процедуру «Розміщення себе на шкалі цинічності» і метод парних порівнянь. За результатами їх застосування виявлено дві групи людей - з високим і низьким рівнем цинізму та побудовано графіки зведених профілів, що відображають специфіку поєднання різних якостей особистості у досліджуваних груп. Констатовано, що кореляційний та якісний аналіз одержаних даних дозволили не тільки виявити закономірні взаємозв'язки показників цинічності з факторами Р. Кеттелла, а й емпірично дослідити та порівняти психологічні особливості цинічних і нецинічних людей.

Представлены результаты эмпирического исследования психологических особенностей циничных и не циничных лиц. Понятие циничности рассмотрено как устойчивое свойство личности, которое проявляется в непринятии позиции другого человека, общества, в специфическом неуважении, недоверии и т. п. С целью диагностики циничности личности в исследовании, которое проводилось на базе Южноукраинского национального педагогического университета им. К. Д. Ушинского, были использованы процедура «Размещение себя на шкале циничности» и метод парных сравнений. В результате их применения выявлены две группы людей – с высоким и низким уровнем цинизма, и построены графики сводных профилей, отражающих специфику сочетания различных качеств личности в исследуемых группах. Констатировано, что корреляционный и качественный анализ полученных данных позволили не только выявить закономерные взаимосвязи показателей циничности с факторами Р. Кеттелла, но и эмпирически исследовать и сравнить психологические особенности циничных и нециничных людей.

The article deals with the factor structure of cynic and non-cynic individuals. The concept of cynicism is considered as a steady feature of an individual that comes out in a rejection of other people's position is a specific disrespect, distrust etc. With help of the procedure called «putting oneself on the scale of cynicism» and other methods two groups of investigated people were revealed, the first one has a high level of cynicism and the second one is characterized by low level of cynicism. The correlation and qualitative analysis of the obtained data gave an opportunity not only to reveal the interrelations of cynicism indicators with factors by R. Cattell, but also empirically investigate and compare psychological features of cynic and non-cynic individuals.

Показано, що синергетичний підхід до управління відноситься до інноваційних технологій, які здатні розширити уявлення про сутність процесів організованих регіональних соціально-економічних систем. Визначено, що синергетична економіка розвивається на базі традиційної. Вона не відторгає деякі ідеї традиційної економіки, але трактує її результати як особисті, а не загальні випадки. Головні концепції традиційної економіки-концепції раціональної поведінки і бездоганної конкуренції відіграють фундаментальну роль і для розвитку синергетичної економіки. Розбіжність з традиційною полягає в тому, що синергетична економіка роз'яснює нестійкість соціально-економічних систем як історичні труднощі економічної динаміки. Синергетичний підхід орієнтує на облік факторів розвитку систем, методом природного процесу досягнення системою нових станів в підсумку самоорганізації як з урахуванням зовнішнього впливу з боку середовища, так і за рахунок флуктуаційних процесів всередині самої системи.

Розглянуто аспекти стратегічного управління регіону на основі вивчення світового досвіду стратегічного управління. Для позитивного соціального розвитку такого складного об'єкта, як регіон необхідно побудувати гнучкий механізм управління. Його основою повинно слугувати стратегічне управління території, яке забезпечить її ефективність функціонування на довгострокову перспективу. Стратегічний менеджмент може поєднати інтереси різних елементів регіону: адміністрації, підприємців, споживачів.

Запропоновано нову систему інтерактивних відносин між урядом і регіонами, головна мета яких - незалежність останніх у розв'язанні соціально-економічних проблем.

З'ясування сучасної природи функціонування регіональних товарних ринків на засадах формування логістичних ланцюгів є вкрай важливим завданням дослідження товарних ринків. У зв'язку з цим особливо значущим має бути теоретичне обурунтування основ формування логістичних ланцюгів регіональних товарних ринків на засадах саморозвитку регіонів і їх міжрегіонального співробітництва. З метою підвищення ефективності функціонування регіональних товарних ринків необхідно особливу увагу приділяти питанням формування логістичних ланцюгів між ними. Але це необхідно здійснювати по новому, враховуючи сучасні підходи до управління регіональними економічними системами на засадах логістики. Мета статті - визначення теоретичних основ формування логістичних ланцюгів регіональних товарних ринків. Розвинено понятійно-категоріальний апарат теорії ринкової логістики на основі контент-аналізу категорії "Логістичний ланцюг". Розроблено дві робочі гіпотези до формування логістичних ланцюгів регіональних товарних ринків і наведено припущення до них. Визначено передумови формування логістичних ланцюгів регіональних товарних ринків на базі системно-комплексного підходу. Визначено характер логістичних зв'язків за 14-ма підходами та трьома типами взаємовідносин між учасниками відповідно до експлікативних, описових та прескриптивних теорій економічної думки. Висновки: визначено передумови формування логістичних ланцюгів регіональних товарних ринків на базі системно-комплексного підходу, що дозволило виявити передумови в посиленні ролі логістики у саморозвитку регіонів, ресурсному та продовольчому регіональному забезпеченні, вирішенні проблем їх неефективного функціонування.

Удосконалено теоретичні засади, розроблено науково-методичні підходи і практичні рекомендації щодо інноваційного розвитку регіонального промислового комплексу (РПК). Удосконалено категорійно-понятійний апарат теорії стратегічного управління інноваційним розвитком регіону. Розглянуто сутність розвитку вітчизняного регіонального промислового комплексу у межах державної інноваційної політики. Визначено етапи і процедури формування стратегії інноваційного розвитку промисловості регіону з урахуванням вимог сучасного економічного росту. На підставі проведеного статистичного дослідження практичних аспектів сучасного стану промисловості в українських регіонах обгрунтовано, що інновації мають суттєвий вплив на стійкий соціально-економічний розвиток кожного регіону. Обгрунтовано методичний підхід до формування регіональних стратегій інноваційного розвитку промисловості регіону на основі побудови ієрархічно взаємопов'язаної системи рішення цілей і завдань. Модернізовано концептуальний підхід до формування теоретико-методичних основ інноваційного розвитку РПК на засадах стратегічного управління, запропоновано організаційно-економічний механізм впливу на стійкий інноваційний розвиток регіонального промислового комплексу та розробки його стратегії в системі державної макроекономічної політики. Запропоновано методичне забезпечення стратегії інноваційного розвитку промислового комплексу регіону і методичний підхід щодо формування системи його інноваційної безпеки. Удосконалено комплексну статистичну оцінку інноваційної привабливості галузей промисловості регіону. Систематизовано цілі розвитку регіонального господарського комплексу, критерії управління розвитком регіону, джерела фінансування інноваційного розвитку регіону, показники привабливості галузей промисловості регіону, підходи під час моделювання розвитку промислового комплексу, показники інноваційної безпеки регіону.

Увагу приділено теоретико-методологічним засадам досліджень логістики товарних ринків. Уведено новий понятійно-категоріальний апарат визначення ринкової логістики. Розглянуто товар як основу формування ринку та логістики товарних потоків на ринку. Запропоновано механізми дослідження та регулювання товарних ринків на логістичних принципах. Визначено та класифіковано типи логістичних ланцюгів різних товарних ринків. Обгрунтовано перспективні форми організації логістики національних ринків у контексті теорії глобальних ланцюгів вартості (ГЛВ). Запропоновано механізми регулювання логістичних ланцюгів товарних ринків.

Висвітлено місце та роль соціально-гуманітарних наук у створенні розвинутого суспільства. Проаналізовано особливості організації науково-освітньої діяльності вихованців Києво-Могилянської академії (ХVІІ - ХVІІІ ст.). Розкрито зміст конституційного принципу відокремлення церкви від держави. Висвітлено проблемні аспекти розвитку лізингу в Україні. Подано інформацію про циклічну альтернативну мережеву модель оптимізації персоналу організацій на платформі імітаційного моделювання. Проаналізовано ризики присутності іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі. Вивчено світовий досвід реформування ринків електроенергії. Розрито особливості логістичного розвитку вітчизняного ринку плодово-ягідної продукції. Увагу приділено дослідженню конфліктів у підлітковому віці.

Висвітлено вектори інноваційного розвитку, питання маркетингу, використання ресурсів та управління проектами. Обговорено проблеми конкурентоспроможності та інформаційного суспільства. Досліджено політико-правові, історичні та культурні аспекти сучасного управління, проблеми запобігання корупції. Окреслено участь України в миротворчій діяльності ООН, питання вдосконалення державної служби та інші. Увагу приділено питанням розвитку української освіти і психологічним аспектам управління. Розкрито деякі аспекти історії козацтва Одещини, охарактеризовано особливості державного устрою на українських землях у складі Речі Посполитої. Подано інформацію про реформу прокуратури, правове регулюванню діяльності профспілок України та визначено роль емоційного менеджменту.

Висвітлено теоретико-методологічні основи формування та впровадження інтеграційних механізмів розвитку товарних ринків України. Обгрунтовано теоретичні засади економічної інтеграції товарних ринків, типологію ринкових інтеграційних механізмів і їх сутність, розроблено відтворювальний методичний підхід до оцінки ефективності інтегрованих товарних ринків. Досліджено інтеграційні тенденції та проблеми розвитку вітчизняних товарних ринків, зокрема зерна, борошномельно-круп'яної продукції, хліба та хлібобулочних виробів, цукру, молока та молочних продуктів, плодоовочевої продукції та винограду, обгрунтовано інтеграційні механізми їх відтворювального розвитку в умовах сучасних інституційних трансформацій. Досліджено тенденції розвитку енергоринку України в умовах європейської інтеграції. Розроблено методологічні засади інституційного забезпечення реалізації ринкових інтеграційних механізмів, прикладні інструменти інституціоналізації інтеграційних механізмів розвитку агропродовольчих ринків України.

Розкрито сутність людського потенціалу як складної категорії, яка відображає властивості та можливості людей і вважається головним чинником соціально-економічного розвитку та головною конкурентною перевагою підприємства. Детально проаналізовано демографічний розвиток України, захворюваність населення та його здоров'я як основну складову людського потенціалу. Підкреслено недоліки державної політики в забезпеченні здоров'я громадян. Розглянуто вплив стану здоров'я населення на розвиток економіки.

Розвинено понятійно-категоріальний апарат теорії ринкової логістики на основі контент-аналізу категорії "Логістичний ланцюг". Розроблено дві робочі гіпотези до формування логістичних ланцюгів (ЛЛ) регіональних товарних ринків, наведено припущення до них. Визначено передумови формування ринкових ЛЛ на базі системно-комплексного підходу. Розроблено класифікацію принципів формування ЛЛ регіональних товарних ринків. Розглянуто рівні планування ринкових ЛЛ, їх завдання, методи й очікуваний результат упровадження.

Досліджено шляхи впровадження економіки знань у регіональну економіку на основі логістизації. Визначено актуальність ролі регіональної логістики на засадах економіки знань. Відповідно до мети та визначених завдань дослідження розглянуто питання необхідності впровадження економіки знань у регіональну економіку з метою саморозвитку та самозабезпечення регіонів. Важлива роль при цьому відводиться формуванню логістичних ланцюгів на основі економіки знань, що дозволяє розширювати регіональне та міжрегіональне співробітництво. Причому, економічний результат логістики як процесу полягає у створенні доданої вартості. Визначено основні інструменти, на яких базуються сучасні бізнес-процеси з урахуванням економіки знань. Окреслено відмінні риси економіки знань (роль нематеріальних та інтелектуальних ресурсів, знання виступають як продукт, знання формують інноваційний продукт, поширене використання інформаційно-комунікаційних технологій). Економіка знань формує продукт у вигляді створення нового знання, причому особливо важливим процесом є саме його впровадження у соціально-економічну систему (регіон). Розглянуто вплив регіональних і міжрегіональних економічних зв'язків на здійснення бізнес-процесів, а саме: формування ресурсів, які беруть участь у товарному обміні; відтворювальний процес; виробництво частини національного доходу країни (ВРП); самозабезпечення, самоорганізація, саморозвиток і самовідтворення регіонів як соціально-економічних систем). Визначено функції Е-логістики на регіональному рівні, сформовано заходи з впровадження нових знань як ресурсу в економіку регіону.

Мета роботи - обгрунтування етапів побудови організаційно-економічного механізму формування ланцюгів ресурсного забезпечення саморозвитку регіону. Для досягнення поставленої мети було сформульовано та вирішено такі завдання: обгрунтувати основи формування ланцюгів ресурсного забезпечення регіональних товарних ринків; запропонувати методичний підхід до визначення етапів побудови даного механізму; побудувати структурно-логічну схему організаційно-економічного механізму формування ланцюгів ресурсного забезпечення саморозвитку регіону. Надано та охарактеризовано структуру організаційно-економічного механізму формування ланцюгів ресурсного забезпечення на регіональних ринках, в якій визначено: економічну складову (формування ринкових цін, взаємодія суб'єктів ланцюга щодо обсягу продукції) та організаційну складову (гнучка координація суб'єктів ланцюгів ресурсного забезпечення на регіональних товарних ринках) на засадах об'єктно-суб'єктного підходу. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат регіональної економіки шляхом введення таких понять, як: "організаційно-економічний механізм формування ланцюгів ресурсного забезпечення саморозвитку регіону" та "ресурсна інфраструктура регіону". Розроблено методичний підхід до побудови вищезазначеного механізму за етапами його розробки та з урахуванням моделі "регіональні органи влади - наука - бізнес", що дозволить ланцюгам ресурсного забезпечення регіону брати участь у формуванні національного доходу країни в цілому і досягти рівня самозабезпечення та саморозвитку регіону з метою підвищення рівня життя населення.

Обгрунтовано необхідність розроблення та подальшого вдосконалення методології формування та планування ланцюгів ресурсного забезпечення регіональних товарних ринків. Здійснено декомпозицію поняття "методологія" за різними підходами наукового пізнання. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат регіональної економіки введенням поняття "методологія формування та планування ланцюгів ресурсного забезпечення регіональних товарних ринків". Визначено вимоги до методології формування та планування вищеозначених ланцюгів через певну структуру. Охарактеризовано види планування, які є базовими під час формування ланцюгів ресурсного забезпечення, відповідно до горизонтів та ступеню деталізації. Обгрунтовано часові, просторові та товарні характеристики рівнів планування. Визначено особливості планування ланцюгів ресурсного забезпечення за принципами діагностики діяльності та мотивації їх учасників.

Досліджено актуальні проблеми управління й адміністрування, економічні, логічні і технічні проблеми управлінської діяльності. Розглянуто актуалізацію проблеми самореалізації особистості в сучасній Україні. Охарактеризовано важливий елемент ефективного розвитку держави в оновленому стандарті вищої освіти в Україні. Проаналізовано використання сучасних інноваційних підходів у закладах вищої освіти. Висвітлено роль профспілок у правовому регулюванні трудових відносин. Досліджено актуальні проблеми запобігання та протидії корупції в Україні. Увагу приділено митному режиму тимчасового вивезення як адміністративно-правовий режим та його переваги.

Cучасні економічні умови диктують дедалі жорсткіші умови функціонування суб'єктів (учасників) ринку, які пов'язані насамперед із глобалізацією економіки, впровадженням цифрових норм бізнес-процесів, посиленням конкуренції в усіх сферах соціально-економічного життя та коронакризою. Ось чому виникають питання адаптації економічних суб'єктів до певних змін і розвитку їх навичок у досить складних економічних умовах і під впливом зовнішніх факторів, які часом навіть неможливо виміряти. Автори вважають необхідним розглянути подальші зміни в зовнішньому середовищі та місце в них економічних суб'єктів регіональної економічної системи з позицій їх адаптивного розвитку в контексті цифровізації, що і стало метою даної наукової статті. Ця мета дозволила сформувати такі завдання: дослідити суть адаптивного розвитку; визначити підходи до адаптивного розвитку суб'єктів господарювання регіональної економічної системи, а саме: системно-комплексний, ефективно-процесовий, паводково-психологічний; навести структуру адаптивного розвитку економічних суб'єктів регіональної економічної системи з позицій синергетичного підходу; вдосконалити концептуально-категоріальний апарат регіональної економіки шляхом введення поняття "адаптивний розвиток економічних суб'єктів регіональної економічної системи" (що в даному дослідженні розуміється як безперервний процес трансформації в системі управління економічними суб'єктами, що базується на переході системи із одного якісного стану в інший за умов встановлених суперечностей зовнішнього середовища та довгострокової (стратегічної) програми формування та збільшення внутрішнього потенціалу з метою підвищення ефективності функціонування суб'єктів управління регіональною економічною системою); розглянути якісні зміни у здійсненні цифрової трансформації регіональної економіки. Отже, адаптивний розвиток системи управління суб'єктами господарювання регіональної економічної системи за умов впливу навколишнього середовища в умовах цифровізації є досить складним і багатогранним процесом, що вимагає організаційних змін у системі управління та скоординованих дій персоналу та керівництва. Крім того, адаптивний розвиток вимагає нових компетенцій персоналу, що дозволяє перейти до більш глибокого занурення в інформаційно-комунікаційний простір за допомогою цифрових перетворень.

Висвітлено теоретико-методологічні основи формування ефективних логістичних ланцюгів товарних ринків. Визначено понятійно-категоріальний апарат ринкової логістики, логістичну структуру товарного ринку, розроблено класифікацію ринкових логістичних ланцюгів. Досліджено вплив логістики на трансформацію положень теорії ринкової рівноваги та теорії конкуренції. Розроблено методологічні засади визначення та подолання логістичних «розривів» потокових процесів товарного ринку. Обгрунтовано систему принципів формування ефективних логістичних ланцюгів товарних ринків та міжланкових зв’язків. Встановлено просторово-часові параметри ринкової логістики, запропоновано теоретичні основи формування регіональних логістичних систем. Розроблено теоретико-методичні засади формування, взаємодії та гармонізації економічних інтересів суб’єктів логістичних ланцюгів товарних ринків. Проведено емпіричні дослідження особливостей функціонування логістичних ланцюгів агропродовольчих ринків України.