Якісно та кількісно оцінено обсяги податкових пільг для інноваційно активних підприємств та їх вплив на доходи державного бюджету України. Одержані результати порівняно з аналогічними показниками розвинених країн. На цій підставі розроблено пропозиції щодо удосконалення інституційних засад стимулювання інноваційної діяльності вітчизняних підприємств.

Досліджено проблему доцільності й ефективності застосування податкових пільг як інструменту державної регуляторної політики, науково-практичних основ їх використання для активізації інноваційної діяльності з метою забезпечення тривалого економічного зростання. Проаналізовано загальні підходи до визначення поняття ''податкова пільга'', розкрито механізм стимулювальної дії пільг інноваційного спрямування у розрізі окремих податків. За результатами вивчення і систематизації світової практики використання податкових пільг у ролі інструменту державного регулювання інноваційного розвитку, яка здійснена за етапами інноваційного процесу, виділено найбільш вживані в світовій практиці види таких податкових пільг. Досліджено основні теоретичні та практичні підходи до оцінювання ефективності податкових пільг у контексті стимулювання інноваційного розвитку, що застосовуються в світовій практиці, та визначено послідовність здійснення такої оцінки в Україні. На основі дослідження процесу розвитку і становлення нормативної бази щодо пільгового оподаткування інноваційної діяльності й основних тенденцій щодо надання податкових пільг в Україні обгрунтовано концептуальні засади та практичні напрями вдосконалення системи податкових пільг в контексті стимулювання інноваційного розвитку економіки України.

Проаналізовано поточний стан розвитку системи податкового ризик-менеджменту (зокрема, підходів до здійснення контрольно-перевірочної роботи) з точи зору впливу на діяльність суб'єктів малого та середнього підприємництва. Визначено, що шляхами вдосконалення системи управління податковими ризиками в Україні є оптимізація та автоматизація перед-перевірочного аналізу, що сприятиме усуненню суб'єктивного фактора під час планування контрольно-перевірочної роботи, а також мінімізації контактів підрозділів контролю з законослухняними платниками податків.

Досліджено роль податкових пільг у фінансовому забезпеченні сфери вищої освіти. Проаналізовано практики застосування освітніх податкових пільг в Україні та світі, пошук взаємозв'язку між обсягами надання таких пільг і витратами на оплату послуг освітніх установ від приватних джерел. Наведено досвід застосування таких пільг в Україні, зокрема проаналізовано динаміку надання освітніх податкових пільг з ПДВ і ПДФО. Встановлено проблемні моменти, пов'язані з оцінюванням ефективності та стимулюючого впливу даного інструменту в Україні. Оскільки наслідком застосування податкових пільг є втрата доходів державного бюджету, у світовій практиці вони кваліфікуються як податкові витрати та прирівнюються до альтернативної форми прямих бюджетних витрат. На основі аналізу обсягів податкових витрат у сфері освіти в США, Канаді, Кореї, Великобританії, Іспанії та Німеччині доведено наявність взаємозв'язку між наданням освітніх податкових пільг і приватними витратами у сфері вищої освіти.

Одним із основних пріоритетів податкової реформи в Україні визначено реформування органів Державної фіскальної служби, адже саме вони мають справу зі значними обсягами коштів, що і складають суттєву частку ВВП країни. І саме фіскальна служба є однією з найбільших організацій державного сектора, яка найчастіше контактує з бізнесом і, відповідно, найчастіше стає об'єктом його нарікань. Структура та підпорядкованість податкових служб може суттєво відрізнятися залежно від державного устрою, рівня розвитку країни та інших факторів. Відповідно інструменти для оцінювання та порівняння ефективності їх роботи є різноманітними. Здійснено порівняльний аналіз інструментів, що застосовуються для діагностики стану та тенденцій розвитку податкового адміністрування в Україні та світі, а також системи показників, яка використовується ДФС для планування та оцінювання ефективності своєї роботи. Здійснено порівняння із системою показників діагностичного інструменту TADAT (Tax Administration Diagnostic Assessment Tool) та з показниками, які використовуються в інформаційних аналітичних матеріалах Організації економічного співробітництва і розвитку. Виділено ключові відмінності вітчизняної практики оцінювання від світових аналогів.

Висвітлено проблеми розвитку та управління змінами державних фінансів України в умовах їх реформування. Розглянуто механізми забезпечення стійкості державних фінансів і підтримки економічного зростання, розвиток національного фінансового сектору в умовах євроінтеграції, удосконалення адміністрування податків та зборів унаслідок реформування податкової системи, підвищення рівня транспарентності фінансів держпідприємств і впровадження концепції корпоративної соціальної відповідальності. Наголошено на гарантуванні економічної безпеки державних фінансів в умовах глобальних і внутрішніх викликів і загроз.

Розкрито нагальні проблеми фінансового управління в контексті світових тенденцій і розвитку національної економіки. Розглянуто напрями постіндустріальної фінансової глобалізації, посилення ризиків за умов інтернаціоналізації, досвід застосування фіскальних правил у межах ЄС. Висвітлено напрями використання фінансово-кредитного інструментарію міжнародних інституцій, діяльність державних банків, спрямовану на сприяння розвитку реального сектору. Наголос зроблено на науково-методичних засадах порівняльного аналізу системи показників досліджень і розробок (ДіР) в Україні та за кордоном, теоретико-методологічних підходах до нормування науково-дослідної праці. Окрему увагу приділено удосконаленню складання фінансової та нефінансової звітності в контексті наближення національного законодавства до вимог ЄС.

Розкрито актуальні питання управління державними фінансами з урахуванням тенденцій глобалізації і специфіки національної економіки. Проаналізовано різні аспекти розробки фіскальних правил та особливості їх інституціональної і нормативної імплементації в систему середньострокового бюджетного планування в Україні. Висвітлено закономірності функціонування інноваційної економіки, розвиток міжнародної фінансової співпраці. Проаналізовано стан і перспективи вітчизняної банківської системи в умовах удосконалення стратегічного планування, трансформацію спрощеної системи оподаткування в контексті європейського досвіду підтримки малого бізнесу. Розглянуто сучасні підходи до оцінювання результатів науково-дослідної праці та її стимулювання, методологічні засади бухгалтерського обліку капіталу та формування фінансової звітності закладами вищої освіти відповідно до НП(С)БОДС, гармонізованих із міжнародними стандартами. Окрему увагу приділено інституціональним засадам запровадження звітності в розрізі країн (country-by-country report) в Україні, зокрема щодо уникнення подвійного оподаткування між країнами.