Сформульовано основні вимоги до засобів індивідуального захисту шкіри з урахуванням показників надійності. Виконано експериментальні дослідження фізико-механічних, гігієнічних і захисних характеристик нових полімерних матеріалів. Показано, що дані матеріали можуть використовуватися при виготовленні спеціального одягу, призначеного для захисту персоналу при виконанні робіт у промисловому агресивному середовищі. Обгрунтовано інтервальні оцінки фізико-механічних показників матеріалів для виготовлення захисного одягу з різним терміном експлуатації.

Наведено результати досліджень впливу температури на фізико-механічні й діелектричні характеристики полімерних матеріалів, які використовують під час виготовлення ізолювального одягу. Показано, що зміна базових характеристик матеріалів призводить до зниження рівня надійності захисного одягу, який використовується під час проведення робіт за умов дії іонізуючих випромінювань на атомних електричних станціях України.

Запропоновано математичну модель, призначену для оцінки економічної ефективності у разі підвищення надійності засобів індивідуального захисту, які не ремонтуються. Наведено експериментальні дані про рівні надійності ізоляційного одягу, що використовується під час проведення регламентних робіт на атомних електричних станціях. Визначено оптимальні рівні надійності захисного одягу та запропоновано заходи щодо їх реалізації.

Дисертація присвячена питанням виробничої діяльності промислових підприємств в умовах їх ринкової орієнтації. Встановлено необхідність і доцільність інтеграції концепцій маркетингу з теорією сучасного менеджменту в напрямі структуризації комплексу маркетингу до внутрішньовиробничих ієрархічних рівнів. Обгрунтовані основні напрями структуризації складових комплексу маркетингу, реалізація яких передбачає формування інформаційного забезпечення на основі внутрішньовиробничого моніторингу та методичного забезпечення прогнозування синтезованих техніко-економічних показників.

Розкрито правові та організаційні засади охорони праці (ОП) та промислової безпеки, виробничої санітарії (ВС) та безпеки, пожежної безпеки (ПБ) на виробництві. Висвітлено історію ОП, її нормативно-правову базу в Україні, питання державного управління та організації ОП на виробництві, розслідування, реєстрації, обліку та аналізу нещасних випадків і професійних захворювань, економічні аспекти ОП. Наведено загальні санітарно-гігієнічні вимоги до промислових підприємств, виробничих приміщень та ОП на робочому місці, виробничої та промислової безпеки, щодо гігієни праці та ВС під час застосування комп'ютерних технологій, а також загальну схему забезпечення ПБ.

Раскрыты правовые и организационные основы охраны труда (ОТ) и промышленной безопасности, производственной санитарии (ПС) и безопасности, пожарной безопасности (ПБ) на производстве. Освещены история ОТ, её нормативно-правовая база в Украине, вопросы государственного управления и организации ОТ на производстве, расследования, регистрации, учёта и анализа несчастных случаев и профессиональных заболеваний, экономические аспекты ОТ. Приведены общие санитарно-гигиенические требования к промышленным предприятиям, производственным помещениям и ОТ на рабочем месте, производственной и промышленной безопасности, по гигиене труда и ПС при применении компьютерных технологий, а также общая схема обеспечения ПБ.

Наведено результати експериментальних досліджень матеріалів, призначених для поглинання випромінювань. Запропоновано конструкцію ізолювального захисного одягу, використання якого дає змогу знизити рівень опромінювання працівників атомних електричних станцій під час ремонтних і післяаварійних робіт.

Розглянуто питання організації та раціоналізації системи складування й управління запасами допоміжних матеріалів і запасних частин устаткування промислових підприємств, що орієнтуються на логістичну концепцію мінімізації втрат.

Розглянуто вибір технічних заходів підвищення надійності засобів індивідуального захисту. Запропоновано їх здійснення під час проектування і конструкторського розроблення моделі вибору. На прикладі ізолювального захисного одягу показано варіант побудови структурно-логічної схеми та алгоритм оптимізаційного розрахунку з застосуванням методу динамічного програмування.

Розглянуто пріоритетні напрями енергетичної стратегії та політики енергозбереження промислових підприємств. Досліджено першочергові завдання щодо підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів проведенням енергетичного аудиту, представлено інструментарій і порядок проведення енергоаудиту.

Висвітлено наукові засади створення захисного одягу для працівників атомних електричних станцій з урахуванням небезпечних і шкідливих виробничих чинників, релевантних характеристик матеріалів і елементів конструкцій, додаткових ризиків від теплових і електростатичних полів. Розроблено нові рецептури і впроваджено у виробництво матеріали на основі полівінілхлориду, які не містять свинець, забезпечують захист від зовнішніх іонізуючих випромінювань, хімічних речовин, сухих і рідких радіоактивних відходів, пилу й аерозолів з радіонуклідами. Запропоновано параметричний метод оцінювання надійності засобів індивідуального захисту за узагальненими показниками. Розроблено зонально-модульну модель побудови конструкції захисного одягу, яка враховує вимоги до диференційного захисту окремих зон тіла працівника. Розв'язано комплекс задач комп'ютерного моделювання теплового й електростатичного полів у пакетах ізолювального одягу та визначено інформаційні критерії додаткових ризиків. Сформульовано і вирішено проблеми структурної та параметричної оптимізацїї, що дозволило практично реалізувати проектно-технологічну розробку ізолювального, радіаційнозахисного та фільтрувального захисного одягу для працівників атомних електричних станцій.

Досліджено сукупний вплив точності апроксимації ресурсної характеристики (РХ) і точності вимірювань миттєвих значень та розрахунку діючого значення струму вимкнення (СВ) високовольтного вимикача (ВВ) на точність визначення його комутаційного ресурсу (КР) у процесі експлуатації. Грунтуючись на результатах проведеної кількома способами апроксимації РХ вимикача за різної кількості заданих виробником її точкових значень, визначено умови, дотримання яких забезпечує задовільну з точки зору поставленої задачі, апроксимацію такої характеристики. На прикладі вимикача фірми АВВ типу HPL 362 B1 показано, що одним із можливих шляхів підвищення точності і вдосконалення методики визначення КР ВВ є апроксимація його РХ кубічним сплайном та підвищення точності вимірювання миттєвих значень струмів КЗ у циклі вимкнення.

Висвітлено проблеми створення сучасних засобів індивідуалного захисту (ЗІЗ) працівників АЕС. Обгрунтовано методологічні принципи вирішення задач математичного моделювання й оптимізації параметрів, конструкцій і режимів використання захисних комплектів. Розроблено рецептури полімерних матеріалів з прогнозованими властивостями, призначені для створення ЗІЗ визначеної функціональної спрямованості. Встановлено закономірності впливу характеристик якості нових полімерних матеріалів на показники захисту, надійності та безпеки використання захисного одягу за умов виробничого середовища АЕС. Наведено математичну модель і метод структурної оптимізації для обгрунтування способів підвищення ефективності захисних комплектів. Увагу приділено розробці конструктивно-технологічних рішень та впровадженню у виробництво ізолювальних, фільтрувальних, радіаційнозахисних комплектів для працівників АЕС.

Розглянуто питання розрахунку та оцінки розрядів статичної електрики з поверхні засобів індивідуального захисту працівників, які спостерігають за промислових умов. Проаналізовано діелектричні властивості, визначено електричні характеристики захисного одягу і запропоновано методику розрахунку довільних розрядів.

Наведено результати розробки структури і технології виготовлення багатошарових композиційних текстильних матеріалів для створення фільтрувальних засобів індивідуального захисту. Визначено сферу застосування розроблених матеріалів: двошарові матеріали використано для виготовлення фільтрувального захисного одягу; тришарові - для рукавиць і внутрішніх підмасок у протигазах.

Запропоновано показники ризику використати як інтегральний критерій оцінки ефективності використання засобів індивідуального захисту. Кількісна оцінка ризиків охоплює аналіз імовірності їх настання, показники надійності, аналіз можливих наслідків та їх поєднання. На прикладі для восьми видів захисного одягу визначено чисельні характеристики імовірних значень ризику, які призначено до використання під час проектування базових конструкцій з подальшим впровадженням додаткових елементів у ході проектно-конструкторської розробки.

При виконанні робіт на активних електроустановках працівники електротехнічної промисловості стикаються з несприятливими умовами, наслідки яких можуть являти загрозу для життя і здоров'я. Найбільш небезпечні роботи під напругою та поблизу діючих електричних установок. Запропоновано вдосконалення методів оцінки ризиків робочого середовища для працівників електротехнічної промисловості на основі систематичного аналізу умов праці, нормативних показників та доступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Пропонований ризик-орієнтований підхід, крім зазначення причин травматизму, дає можливість визначити ефективні заходи, спрямовані на запобігання нещасних випадків: виконання Директив Європейського союзу про експлуатаційну безпеку електроустановок; реконструкцію повітряних ліній; вдосконалення електричних засобів індивідуального захисту; впровадження новітніх методів навчання.

Запропоновано систему рейтингування однотипних електроенергетичних підприємств для оцінювання ефективності системи управління охороною праці. Наведено статистичну інформацію стосовно частоти виникнення нещасних випадків та їх наслідки для здоров'я працівників. Розглянуто новітні програми профілактики та усунення потенційних небезпек, які показують доцільність впровадження системи рейтингування. Розроблено методологію оцінки потенційних небезпек на підставі аналізу небезпечних і шкідливих професійних факторів. Розроблено алгоритм рейтингування на основі формальних показників безпеки за узагальненим за методом Копленда. Проаналізовано основні причини виникнення нещасних випадків, які призводять до травмування та виникнення професійних захворювань серед працівників атомних електричних станцій. Виконано порівняльну оцінку небезпечних і шкідливих професійних факторів на робочих місцях працівників чотирьох атомних електричних станціях. Наведено результати розрахунків на кожній АЕС показників безпеки: коефіцієнтів виробничого травматизму, профзахворювань, умов праці, небезпечності технологічних процесів та будівель, забезпечення засобами індивідуального захисту, витрат на охорону праці та ризиків наставання нещасних випадків. Представлено результати рейтингування 4-х АЕС.

Розглянуто питання щодо термінологічних аспектів засобів індивідуального захисту, зокрема виробів спеціального і військового призначення, охарактеризовано їх класифікаційні угруповування, представлено особливості проєктування. Наведено теоретичні відомості щодо асортименту спеціальною одягу, деталей і матеріалів для його виготовлення. Систематизовано різновиди захисних виробів та їх елементи за різними ознаками, надано їх характеристику, описано їх конструктивно-технологічні, художньо-естетичні особливості. Викладено основні вимоги нормативних документів до виробів спеціального призначення.

Наведено вимоги законодавства України до управління професій¬ними ризиками та до споживачів і виробників засобів індивідуального за¬хисту органів дихання. Розглянуто питання вибору засобів індивідуального захисту органів дихання та оцінки професійних ризиків при їх викорис¬танні. Для наукових працівників, фахівців, управлінців промислових підп¬риємств, викладачів, аспірантів та студентів технічних спеціальностей.

Мета роботи - вибір оптимальної довжини вставки у стрічку кріплення наголів'я протипилового фільтрувального респіратора Дизайн/методологія/підхід. Метод планування експерименту застосовано до встановлення інтерполяційних (регресійних) залежностей процесу використання фільтрувального респіратора. У математичній моделі вхідними керованими змінними є довжина вставки стрічки наголів'я та зусилля натягу наголів'я, вихідним параметром - об'єм підсмоктування повітря в підмасковий простір за смугою обтюрації лицьової маски. Встановлено регресійну степеневу залежність між вихідним і двома вхідними параметрами. Функцію відгуку апроксимовано нелінійною математичною моделлю другого порядку. Під час визначення коефіцієнтів при змінних керування застосовано метод найменших квадратів. Визначену регресійну залежність використано в оптимізаційних розрахунках. Висновки: вирішення поставлених завдань дало такі результати: нелінійна математична модель порівняно з лінійною моделлю більш адекватно характеризує процес використання фільтрувального респіратора, відносна похибка не перевищує 0,6 %. На підставі отриманої регресійної моделі сформульовано оптимізаційне завдання, яке містить цільову функцію та додаткові обмеження за захисними та ергономічними вимогами. Цільова функція не має екстремуму в межах встановлених обмежень. Інтервальну оцінку оптимальних значень визначено графічно, як точку перетину графіків зміни довжини, зусиль натягу наголів'я, об'єму підсмоктування за смугою обтюрації та обмежень. Респіратор не перевищує об'єм підсмоктаного повітря на рівні 0,5 % за спокійного режиму роботи придовжині вставки у стрічці наголів'я в інтервалі 2 - 3,2 см. За таких параметрів зусилля натягу наголів'я не перевищує гігієнічного нормативу 5 II. Обмеження/наслідки досліджень. Адаптований до розробки та визначення оптимальних параметрів метод планування експерименту є універсальним для всіх видів засобів індивідуального захисту. Практичні наслідки. Використання активного експерименту за різних конструкцій лицьової маски та комплекту наголів'я дає можливість обгрунтувати вибір матеріалу, площі та довжини вставки у стрічку наголів'я. Оригінальність/цінність. Запропонований спосіб визначення оптимальних параметрів засобів індивідуального захисту дає можливість, порівняно з наявними підходами, відійти від евристичних методів проектування, формалізувати та поєднати аналітичними залежностями основні нормативні, захисні, ергономічні, технологічні вимоги до захисних виробів та їх окремих елементів.