Подано математичну модель тепло- та масопереносу на сітчастій поверхні насадки в протитечійному контактному випарнику. Аналітичне рішення даної моделі за умов ізотермічного руху рідини дозволило одержати залежності для розрахунку кінцевих параметрів газу. Модель враховує зменшення поверхні контакту під час розриву плівки й особливості тепломасопереносу в разі випаровування тонких плівок з сітчастих структур.

Розв'язано задачу тепломасопереносу в контактному апараті з сітчастою насадкою з використанням програмного пакету Maple.

Наведено результати теоретичного дослідження процесу конденсації водяної пари на початковій температурній ділянці гравітаційно стікаючої плівки охолоджувача. Одержано залежності для локального коефіцієнта тепловіддачі та довжини початкової температурної ділянки, які задовільно узгоджуються з даними експерименту.

Наведено результати дослідження тепло- та масообміну під час конденсації пари аміаку з повітро-аміачної суміші на профільованих дротом трубах з оптимальними параметрами оребрення. Запропоновано узагальнювальні залежності, які дозволяють проводити тепловий розрахунок трубних пучків аміачних конденсаторів із гладкими трубами та трубами зі спірально-дротовим оребренням у діапазоні концентрації повітря від 0 до 30 %.

Обгрунтовано актуальність вивчення основних закономірностей гідродинаміки плівки та теплообміну у разі плівкової конденсації в області менісків, що утворюються в основі ребер на профільованих трубах. Представлено методику експериментального вивчення локального теплообміну в області менісків із урахуванням термічних властивостей теплопередавальної стінки та умов її охолоджування. Наведені експериментальні дані свідчать про неізотермічність поверхні теплообміну, а також інтенсифікації процесу конденсації в області менісків на 50 - 100 відсотків у порівнянні з незбуреною плівкою, а також якісно підтверджено теоретичними розрахунками. Встановлено, що інтегральні значення теплових потоків на ділянках переходу плівки в меніск на 10 - 20 відсотків є нижчими за розраховані теоретично для конденсації в зоні переходу плівки в меніск на ізотермічній стінці.

В теплоутилизационный теплообменный аппарат парового котла, работающего на природном газе, поступает смесь продуктов сгорания топлива и пара. Конденсацию водяных паров предложено осуществлять на пленке охлаждающей воды в отдельной части аппарата. Важным условием эффективности работы контактного аппарата является учёт особенностей взаимодействия потоков и диапазон изменения рабочих параметров. Область устойчивого течения плёнки по стенкам вертикального канала с сеточным покрытием значительно шире по сравнению с каналами, имеющими гладкие стенки при условии течения пленки в пределах сеточного покрытия. В литературе практически отсутствуют сведения о закономерностях теплоотдачи при контактной конденсации парогазовых смесей на поверхностях с сеточным покрытием стенок каналов. Представлены результаты исследования гидродинамики плёнки жидкости и потока газа в каналах с сетчатым покрытием и процессов теплоотдачи при конденсации на гравитационно стекающей пленке охладителя. Установлено существенное влияние режимных параметров контактирующих сред на интенсивность протекающих процессов. Показано, что при расчёте процесса конденсации в аппаратах контактного типа необходимо учитывать значительное снижение интенсивности теплоотдачи вследствие наличия в зоне конденсации неконденсирующихся газов. Расчет аппарата рекомендовано выполнять по полученным в данной работе зависимостям.

зазначено, що перспективним напрямком енергозбереження в енергетиці є підвищення ефективності використання вуглеводневого палива в котельних агрегатах за рахунок глибокої утилізації теплоти, тобто за допомогою теплоти конденсації водяної пари. Найбільш оптимальною утилізаційною системою є система, яка поєднує в собі теплообмінні апарати двох типів: поверхневі й контактні. Можливість такої комбінації визначається шляхом аналізу схем теплопостачання у кожному конкретному випадку. Охолодження відхідних газів до температури, яка має бути більше температури точки роси, доцільно проводити у теплообмінному апараті рекуперативного типу. Подальшу утилізацію теплоти проводити у контактному апараті, в якому спочатку відбувається процес конвективного тепломасообміну (охолодження газів до температури рідини), а за продовження контакту цей процес ускладнюється конденсацією водяної пари. Розглянуто систему глибокої утилізації теплоти відпрацьованих газів, яка поєднує у собі поверхневі й контактні теплообмінні апарати. Наведено результати експериментальних досліджень впливу основних параметрів теплоносіїв на процес охолодження газового потоку ізотермічною плівкою рідини в регулярній насадці (канал з сітчастим покриттям) контактного апарата. Емпіричні залежності, які одержані на базі експериментальних досліджень, використовуються для розрахунку апаратів контактного типу.