Здійснено комплексний аналіз речень з предикатами дебітивності, їх структурних і семантичних особливостей. Визначено специфіку дебітивності, її місце в системі інших модальних значень, показано взаємозв'язок категорії дебітивності з категорією граматичного способу. З'ясовано вплив каузації на формування семантики дебітивних конструкцій. Проаналізовано структурно-семантичні моделі речень із предикатами дебітивності в сучасній українській мові. Порівняно засоби вираження різних концептів дебітивності в українській та англійській мовах.

Диспропорції в структурі виробництва, моральна та фізична застарілість і зношеність основних фондів у галузях економіки, низькоефективне використання паливно-енергетичних ресурсів і води спричиняють надмірне використання енергоресурсів, що вимагає значного їх імпорту (понад 50 % потреби). У результаті створюється залежність базових галузей економіки України, насамперед паливно-енергетичного комплексу, від країн - експортерів паливних ресурсів і, відповідно, посилюється загроза енергетичній безпеці держави. Крім того, це суперечить принципам збалансованого розвитку, проголошеного на конференції ООН у Ріо-де-Жанейро в 1992 р. Україна потребує активнішого впровадження заходів щодо докорінного підвищення енергоефективності її економіки.

Проаналізовано стан функціонування сфери використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), акцентовано на дієвості та основних недоліках її державного регулювання, зосереджено увагу на проблемних питаннях, які існують у цій сфері та на які необхідно звернути увагу у процесі її реформування за умов розвитку ринкових механізмів, визначено основні завдання, що необхідно досягти за удосконалення системи державного регулювання сфери. Визначено шляхи удосконалення системи державного регулювання сфери та сформовано основні індикатори ефективності, досягнувши яких, можна створити конкурентне середовище у сфері використання ПЕР. Напрацьовано пропозиції щодо можливих напрямів подальшого удосконалення функціонування сфери за умов ринкових відносин з урахуванням необхідності підвищення ефективності використання палива й енергії.

Вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні державного регулювання сфери використання паливно-енергетичних ресурсів України та розробленні практичних рекомендацій щодо його вдосконалення. Розкрито сутність сфери використання паливно-енергетичних ресурсів як об'єкта регуляторного впливу держави. Проведено аналіз наявної законодавчої бази. Виявлено та систематизовано її основні недоліки, акцентовано увагу на причинах їх виникнення. Узагальнено зарубіжні практики державного регулювання зазначеної сфери й обґрунтовано доцільність і можливість використання кращих надбань такого досвіду в українських реаліях.