Розглянуто теоретичні засади податкової системи України. Висвітлено сутність і види податків, проблеми ухилення від їх сплати, організацію податкової роботи. Охарактеризовано податок на додану вартість, акцизний збір, державне мито, плату за ресурси та землю, місцеві податки та збори. Розкрито методику й особливості розрахунку податкового платежу згідно з вимогами чинного законодавства.

Рассмотрены теоретические основы налоговой системы Украины. Освещены сущность и виды налогов, проблемы уклонения от их уплаты, организация налоговой работы. Охарактеризованы налог на добавленную стоимость, акцизный сбор, государственная пошлина, плата за ресурсы и землю, местные налоги и сборы. Раскрыта методика и особенности расчета налогового платежа согласно требований действующего законодательства.

Викладено теоретичні засади та принципи оподаткування. Запропоновано класифікацію податків за різними ознаками. Розкрито засади податкової політики держави, описано структуру податкової системи. Розглянуто особливості основних видів податків. Наведено методи розрахунку податкових платежів, порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб в Україні. Визначено функції та завдання державної податкової служби. Особливу увагу приділено відповідальності за порушення податкового законодавства, організації податкового контролю. Проаналізовано вплив оподаткування на результати фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Изложены теоретические основы и принципы налогообложения. Предложена классификация налогов по разным признакам. Раскрыты основы налоговой политики государства, описана структура налоговой системы. Рассмотрены особенности основных видов налогов. Приведены методы расчета налоговых платежей, порядок налогообложения юридических и физических лиц в Украине. Определены функции и задачи государственной налоговой службы. Особое внимание уделено ответственности за нарушения налогового законодательства, организации налогового контроля. Проанализировано влияние налогообложения на результаты финансово-хозяйственной деятельности субъектов хозяйствования.

Висвітлено теоретичні засади фіскального регулювання соціальних процесів у суспільстві. Визначено соціальні пріоритети фіскальної політики в Україні. Розглянуто стан і структуру фіскальних інструментів державного регулювання процесів життєдіяльності соціуму (бюджетну та податкову системи, міжбюджетні відносини та державні позабюджзетні цільові фонди) в аспекті їх впливу на соціальні процеси в Україні та адекватності потребам соціальної політики держави за умов трансформації суспільних відносин. Визначено пріоритетні напрями підвищення ефективності системи фіскального забезпечення реалізації соціальної функції держави в Україні.

Освещены теоретические основы фискального регулирования социальных процессов в обществе. Определены социальные приоритеты фискальной политики в Украине. Рассмотрены состояние и структура фискальных инструментов государственного регулирования процессов жизнедеятельности социума (бюджетная и налоговая системы, межбюджетные отношения и государственные внебюджетные целевые фонды) в аспекте их влияния на социальные процессы в Украине и адекватности потребностям социальной политики государства в условиях трансформации общественных отношений. Определены приоритетные направления повышения эффективности системы фискального обеспечения реализации социальной функции государства в Украине.

Проведено комплексе дослідження теоретико-методологічних засад фіскального регулювання соціального розвитку суспільства. На підставі методології складних систем визначено суть соціальної функції держави. Розглянуто зміст і структуру фіскального забезпечення державного регулювання життєдіяльності соціуму - бюджетну та податкову системи та державні позабюджетні цільові фонди - у аспекті їх впливу на соціальні процеси в Україні й адекватності потребам соціальної політики держави за умов трансформації суспільних відносин. Визначено пріоритетні напрями та розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності системи фіскального забезпечення реалізації соціальної функції держави в Україні.

Висвітлено науково-практичні питання розвитку фінансової системи України. Розкрито теоретико-методологічні засади фінансово-бюджетної політики регулювання економіки та механізми координації фінансово-бюджетної та грошово-кредитної політики у системі економічного розвитку. Обгрунтовано основні напрями розвитку податкової системи з урахуванням проведення відповідної збалансованої бюджетної та соціальної політики. Розкрито сутність інституційних засад розвитку системи фінансово-бюджетного регулювання, програмно-цільового методу планування бюджету, внутрішнього аудиту як складової системи управління державними видатками. Визначено шляхи підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів, забезпечення прозорості процесу формування та виконання місцевих бюджетів, напрями розвитку системи управління фінансами державного сектора економіки.

Освещены научно-практические вопросы развития финансовой системы Украины. Раскрыты теоретико-методологические основы финансово-бюджетной политики регулирования экономики и механизмы координации финансово-бюджетной и денежно-кредитной политики в системе экономического развития. Определены сновные направления развития налоговой системы с учетом проведения соответствующей сбалансированной бюджетной и социальной политики. Раскрыта сущность институционных основ развития системы финансово-бюджетного регулирования, программно-целевого метода планирования бюджета, внутреннего аудита как слагаемой системы управления государственными расходами. Определены пути повышения эффективности управления средствами местных бюджетов, обеспечения прозрачности процесса формирования и выполнения местных бюджетов, направления развития системы управления финансами государственного сектора экономики.

Здійснено аналіз існуючих у наукових публікаціях та нормативно-правових документах підходів до визначення сутності платоспроможності підприємств, здійснено класифікацію податкових факторів фінансового стану суб'єктів господарювання з розробкою пропозицій щодо підвищення платоспроможності вітчизняних підприємств з урахуванням змін, що відбуваються в системі оподаткування.

На підставі критичного аналізу теоретичних підходів до визначення сутності категорії "економічна безпека" значної кількості провідних вчених-економістів, сформульовано авторське її трактування. Визначено основні структурні елементи економічної безпеки держави, ієрархічна декомпозиція її рівнів. Розглянуто систему понять, що характеризують дану категорію, та виокремлено чинники, які впливають на стан економічної безпеки. Доведено необхідність подальшого розвитку у вітчизняній науці теоретико-методологічних засад забезпечення економічної безпеки країни.

Розглянуто теоретичні аспекти боргової політики. Визначено переваги здійснення зовнішніх та внутрішніх запозичень. Розкрито основні чинники, які визначають характер і напрями боргової політики в Україні. Здійснено аналіз динаміки і структури державного та гарантованого державного боргу України. Обгрунтовано необхідність внесення відповідних інституційних змін у систему регулювання державного боргу. Досліджено сучасні світові тенденції і пріоритети у виборі джерел залучення позичкових капіталів. Обгрунтовано основні напрями боргової політики України як інструменту соціально-економічного розвитку.

Проаналізовано практику транскордонного співробітництва за участі України та зіясовано наявні проблеми у цій сфері. Обгрунтовано необхідність та напрями змін щодо політики фінансового забезпечення діяльності єврорегіонів в Україні в контексті формування нової регіональної політики держави.

Визначено необхідність дослідження особливостей функціонування та проблем регулювання бюджетно-податкового сектору фінансової системи України за умов економічної кризи в контексті завдань щодо підвищення ефективності антикризової фінансової політики держави.

Визначено сутність та складові системи бюджетного забезпечення інноваційного розвитку країни. Проведено аналіз сучасного стану державної фінансової підтримки інноваційних процесів в Україні. Обгрунтовано пропозиції щодо оптимізації системи бюджетного фінансування державних інноваційних програм з метою реалізації інноваційної моделі розвитку країни.

Досліджено теоретичні та практичні питання, пов'язані з об'єктивною необхідністю посилення соціальної спрямованості державної політики формування та використання суспільних фінансів в Україні як умови та фактора економічного зростання й успішної трансформації суспільних відносин. На основі аналізу проблем у фіскальному регулюванні соціальних процесів запропоновано основні напрями їх розв'язання.

Досліджено проблемні аспекти фінансування сфери культури в Україні. Проаналізовано сучасний стан бюджетного фінансування цієї галузі та визначено напрями реформування існуючої моделі фінансового забезпечення розвитку української культури, основним з яких визначено налагодження партнерської співпраці держави з комерційними і громадськими установами і організаціями.

Предмет дослідження - пенсійні системи зарубіжних країн. Мета дослідження - виявлення закономірностей у процесі змін сучасних зарубіжних пенсійних моделей. У роботі застосовано сукупність наукових методів наукового дослідження, у тому числі аналізу та порівняння - під час вивчення зарубіжного досвіду управління пенсійним забезпеченням; теоретичного узагальнення, системний та структурний методи - під час визначення сучасних закономірностей у процесах реформування пенсійних систем. На основі аналізу пенсійних моделей, які використовуються західними країнами на сучасному етапі цивілізаційного розвитку визначено загальні тенденції у процесах реформування пенсійних систем, що зумовлені демографічними, економічними та політичними чинниками. Це, зокрема, здійснення індексації пенсій співвідносно з можливостями бюджету країни; планомірне підвищення пенсійного віку з урахуванням параметрів здоров'я сучасних пенсіонерів за результатами відповідних досліджень, а також з урахуванням параметрів зростаючих значень тривалості життя в країні, гнучке визначення періоду дожиття; фінансування гарантованих державою пенсій за рахунок загальних податків; підвищення ролі та участі самого працівника у формуванні майбутньої пенсії, закріплення прав власності на сформовані нагромадження за працівником; формування культури пенсійних нагромаджень як передумова для розвитку добровільних форм накопичення; прив'язка трудового стажу до розміру гарантованих державою виплат та ін. Досліджено досвід країн, які займають провідне місце у рейтингу за індексом стійкості пенсійних систем. Встановлено, що пенсійні моделі, які поєднують державну пенсію (забезпечує мінімально необхідний рівень життя) і сильну нагромаджувальну складову є найбільш стійкими у протидії факторам ризику у сфері пенсійного забезпечення. Результати цього дослідження можуть бути застосовані у практиці реформування вітчизняної моделі пенсійної системи. Висновки: аналіз пенсійних систем зарубіжних країн та тенденцій їх розвитку підтверджує необхідність реформування національних моделей пенсійного забезпечення населення з урахуванням ступеню розвитку економіки, пенсійної системи та стану її інститутів, але загальними закономірностями проведення таких реформ є реструктуризація державного пенсійного забезпечення у напрямі скорочення витрат держави на пенсійну систему (зокрема, виплата мінімального розміру пенсій державою з бюджету за рахунок податкових надходжень); розвиток накопичувальної пенсійної системи і недержавних пенсійних фондів; приватизація, за необхідності, окремих частин пенсійних програм, надання можливості диверсифікованого інвестування існуючих цільових фондів або створення нових; зміна бази для нарахування розміру пенсій, враховуючи тенденцію до зменшення зайнятих у автоматизованому виробництві.

Стратегія соціально-економічного розвитку України декларує європейський вибір держави. Відповідно, актуальними є дослідження процесів інтеграції України до світового фінансового простору та його регіональних підсистем з метою визначення стратегічних напрямів економічної політики країни з урахуванням новітніх тенденцій розвитку світової фінансової системи. З прискоренням фінансової глобалізації її вплив на економіку країн та її фінансову складову суттєво змінюється та посилюється, процеси інтеграції до світового фінансового простору стають незворотними, а їх вплив на національні економіки - суперечливим, що потребує подальших наукових досліджень теоретичних та прикладних аспектів інтеграції України до міжнародної фінансової системи та її регіональної європейської підсистеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика впливу глобалізації на фінансові системи країн, наслідки інтеграції економіки України та її фінансової складової до глобального економічного простору та його регіональних підсистем є на сьогодні доволі поширеною в наукових дослідженнях. Це роботи відомих вітчизняних та зарубіжних науковців: Рагхурама Г. Раджана, Д. Лук'яненка, З. Луцишин, О. Мозгового, Л. Петкової, О. Рогача, К. Рогоффа, Я. Столярчук, Н. Стукало та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Зазначені вище питання актуалізуються у зв'язку з прискоренням фінансової глобалізації та європейським вибором України, який вимагає розв'язання низки конкретних завдань, пов'язаних з інтеграцією України до світового фінансового простору. Завданням дослідження є аналіз новітніх тенденцій розвитку світової фінансової системи для обгрунтування умов і основних напрямів інтеграції країни до європейського фінансового простору. Мета роботи - визначення основних напрямів фінансової євроінтеграційної політики України. Метод або методологія проведення дослідження. У роботи застосовано сукупність методів наукового дослідження: системного підходу, статистичного аналізу, структурування, аналізу та синтезу та ін. Визначено вплив фінансової глобалізації на розвиток фінансової системи України та обгрунтовано умови і основні напрями інтеграції країни до європейського фінансового простору. Доведено переваги секторальної інтеграції України у фінансовій сфері. Галузь застосування результатів. Результати цього дослідження можуть бути застосовані в процесі формування та реалізації фінансової євроінтеграційної політики України. З прискоренням фінансової глобалізації її вплив на економіку країн та її фінансову складову суттєво змінюється та посилюється. Відповідно, для України актуальним є моніторинг новітніх тенденцій розвитку глобальної економіки, світової фінансової системи та її регіональних підсистем у контексті завдань щодо поглиблення інтеграції країни до європейського фінансового простору. У роботи визначено стратегічні пріоритети реформування фінансової системи України та ефективного коригування фінансової євроінтеграційної політики держави.

Досліджено теоретичні та прикладні аспекти реформування державних фінансів України в умовах формування глобального фінансового простору та його регіональних підсистем. Проаналізовано здобутки та проблеми євроінтеграційних зрушень у сфері публічних фінансів України. Виявлено проблеми фінансової безпеки країни та визначено напрями їх вирішення. Розкрито європейський та національний аспекти фіскальної політики держави за умов євроінтеграції. Досліджено сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку фінансового забезпечення соціальної сфери України в умовах євроінтеграційних процесів. Увагу приділено перевагам і ризикам фінансової децентралізації, управлінню зовнішнім державним боргом, сучасному стану та напрямам покращання боргової безпеки України.

Прийняття нового Порядку денного у сфері сталого розвитку та його імплементація, а також кризовий стан практично усіх сфер суспільного життя в Україні потребують поглиблення наукових досліджень питань, пов'язаних з формуванням та ефективною реалізацією фінансової політики, спрямованої на створення сприятливих умов для сталого розвитку країни. Враховуючи велику кількість і масштабність цілей та завдань сталого розвитку, вирішення яких потребує колосальних обсягів фінансових ресурсів, важливим є визначення пріоритетних напрямів фінансової політики сталого розвитку країни як ключових завдань для досягнення цілей сталого розвитку (ЦСР). Проблеми фінансової політики сталого розвитку знаходяться у центрі досліджень провідних учених як зарубіжних, так і вітчизняних наукових шкіл. Водночас новизна проблем, пов'язаних з практичною реалізацією концепції сталого розвитку, потребує подальших досліджень щодо обгрунтування теоретичних засад формування та визначення напрямів ефективної реалізації фінансової політики переходу на принципи сталого розвитку Завданням дослідження є розкриття сутності та специфіки фінансової політики сталого розвитку. Мета роботи - обгрунтування пріоритетних напрямів фінансової політики України у контексті цілей і задач Порядку денного 2030. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу і синтезу, метод порівняння, узагальнення, статистичні тощо. Визначено пріоритетні напрями фінансової політики України у контексті цілей і задач, визначених Порядком денним у сфері сталого розвитку на період до 2030 р. Досліджено специфічні риси фінансової політики сталого розвитку, особливості її розробки та реалізації. Акцентовано увагу на проблемі соціально-економічної нерівності в країні та запропоновано напрями її подолання, що є однією з необхідних умов розвитку України на принципах сталого розвитку. Результати цього дослідження можуть бути застосовані в процесі формування та реалізації фінансової політики сталого розвитку країни. Концепція сталого розвитку зумовлює необхідність узгодження стратегічних цілей фінансового розвитку національної соціально-економічної системи. Важливим є виявлення особливостей і факторів, що впливають на формування та реалізацію фінансової політики в контексті цілей і задач сталого розвитку та визначення її пріоритетних напрямів.

Питання фіскальної децентралізації та пошук напрямів підвищення рівня фінансової спроможності територіальних громад мають надзвичайно важливе значення для соціально-економічного розвитку України. Бюджет є основним інструментом, використання якого забезпечує виконання територіальними громадами своїх функцій. Саме тому питанням та проблемам, пов'язаним з формуванням дохідної частини бюджету місцевого самоврядування, розширенням бази оподаткування приділяється велика увага в наукових працях учених як зарубіжних, так і вітчизняних наукових шкіл. Водночас новизна проблем, пов'язаних з фіскальною децентралізацією, потребує подальших досліджень, зокрема, щодо обгрунтування напрямів підвищення ролі податків у формуванні фінансових ресурсів територіальних громад Завданням дослідження є аналіз формування доходів місцевих бюджетів в Україні за рахунок податкових надходжень та порівняльний аналіз податкових джерел формування фінансових ресурсів територіальних громад в Україні та в окремих країнах ЄС. Мета роботи - обгрунтування напрямів підвищення ролі податків у забезпеченні фінансової спроможності територіальних громад. У процесі дослідження використовувались загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу і синтезу, метод порівняння, узагальнення, статистичні тощо. Здійснено аналіз формування доходів місцевих бюджетів в Україні за рахунок податкових надходжень. Доведено, що фінансова децентралізація та податкова і бюджетна реформа мають досить позитивні тенденції та сприяють зростанню доходів місцевих бюджетів ї нарощенню їх фіскального потенціалу. Однак місцеві податки не стали регулюючим інструментом, а є другорядними відносно державного оподаткування. Тому система місцевого оподаткування в Україні потребує подальшого реформування. Діюча на сьогодні в країні система місцевих податків і зборів потребує подальшого розвитку оскільки вона має забезпечити достатні обсяги власних доходів місцевих бюджетів, а також бути інструментом місцевої соціально-економічної політики. Шляхами збільшення обсягу місцевих податків і зборів повинно бути встановлення таких податків, які б забезпечували достатній обсяг надходжень, що в свою чергу дасть можливість створити надійне джерело дохідної частини місцевих бюджетів. Розширення самостійності органів місцевої влади має надати їм можливість відігравати важливу роль у соціально-економічному розвитку громади та країни в цілому. Оскільки місцеві податки і збори повинні складати основу доходів місцевих бюджетів, необхідно розширити права місцевих територіальних громад щодо їх встановлення і затвердження ставок та надання пільг, а також, враховуючи позитивний досвід країн ЄС, щодо диверсифікації податкових надходжень зокрема, за рахунок оподаткування нерухомості. Результати дослідження можна застосовувати в процесі реформування системи місцевого оподаткування з метою підвищення рівня фінансової спроможності територіальних громад.

Характерною ознакою сучасного етапу розвитку суспільства є соціалізація економічних систем і підпорядкування економічної функції держави соціальним цілям. Важлива роль щодо їх досягнення належить державним соціальним програмам. існуючий стан їх виконання в Україні суттєво актуалізує питання, пов'язані з формуванням ефективної системи фінансового забезпечення державних цільових програм соціальної спрямованості Обмеженість традиційних джерел фінансування державних цільових програм актуалізує пошук альтернативних форм і способів їх фінансового забезпечення. Серед дослідників увага даному питанню приділялась в роботах: Л. Алексеєнко, Л. Баранник, А. Баррієнтоса, А. Бойка, В. Данилишина, О. Данилюк, І. Євдокимової, В. Заяць, В. Зюзіна, Л. Лисяк, Е. Лібанової, О. Лютої, О. Маліновської, Н. Мореля, Й. Пальме, Н. Пігуль, О. Пономаренко, І. Пріхно, О. Стафанків, О. Тулай, Б. Шулюк та ін. Реалії сьогодення потребують нових підходів до вирішення проблем фінансового забезпечення державних цільових програм соціальної спрямованості. Завдання даного дослідження - розвиток теоретико-методологічних засад формування та використання державних соціальних програм, виявлення проблемних питань у фінансуванні програм соціального спрямування в Україні та розробка рекомендацій щодо їх вирішення. Запропоновано напрями модернізації фінансової системи реалізації зазначених програм з використанням новітніх підходів та інструментів. Серед широкого спектру нових форм та методів фінансування державних програм соціальної спрямованості рекомендовано зосередити увагу на публічно-приватному партнерстві, державних соціальних замовленнях; фінансовому інвестуванні у соціальні проекти; фінансових інструментах соціального спрямування, фіскальному стимулюванні.