Зазначено, що даними біостратиграфічного аналізу типових розрізів неогенових відкладів Солотвинської западини Закарпатського прогину породи буркалівської світи віднесені до нижньобаденського під'ярусу середньоміоценового віку, тереблянської світи - до верхньобаденського під'ярусу, тересвинської світи - до низів сарматського ярусу середнього міоцену. Нижня вікова межа утворення галогенної товщі - пізній баденій.

С учетом данных биостратиграфического анализа типов разрезов неогеновых отложений Солотвинской впадины Закарпатского прогиба породы буркаловской свиты отнесены к нижнебаденскому подъярусу среднемиоценового возраста, тереблянской свиты - к верхнебаденскому подъярусу, тересвинской свиты - к низам сарматского яруса среднего миоцена. Нижняя возрастная граница образования галогенной толщи - поздний бадений.

Data of biostratigraphyc analysis of typical sequences of neogene deposits of the Solotvino deep from the Transcarpathian is show that deposits of the Burkalo unit attributed to the Lower Badenian stage, deposits of the Tereblia unit- Upper Badenian stage, deposits of the Teresva unit - Lower Sarmatian stage. Low age-old boundary of formation of salt unit is Late Badenian.

За результатами літологічних і біостратиграфічних досліджень неогенових відкладів Закарпатського прогину встановлено послідовність зміни літостратиграфічних одиниць і виявлено корелятивні рівні за фауною форамініфер.

На основании данных литологических и биостратиграфических исследований неогеновых отложений Закарпатского прогиба установлена действительная последовательность литостратиграфических единиц и выявлены корреляционные уровни по фауне фораминифер.

On a basis litologycal and biostratigraphical researches neogene deposits of the Transcarpathian basin by authors the valid sequence of litostratigraphical units. Established and correlation levels on foraminifers are revealed.

Проаналізовано газоносність Комарівської площі та наведено результати геохімічного супроводу буріння свердловини Комарівська-11. Комплексний аналіз газометричних, петрофізичних і мікрофауністичних досліджень, а також залучення до роботи геолого-сейсмічних матеріалів дали змогу віднести до перспективних фалдоподібні структури у відкладах ранньосарматського віку. Застосований комплекс досліджень дає підставу рекомендувати нижні горизонти дашавської світи на пошуки нових нафтогазоносних пасток у Більче-Волицькій зоні вздовж Стебницького насуву.

Проанализирована газоносность Комаровской площади и приведены результаты геохимического сопровождения бурения скважины Комаровская-11. Комплексный анализ газометрических, петрофизических и микрофаунистических исследований, а также приобщение к работе геолого-сейсмических материалов позволили отнести к перспективным фалдообразные структуры в отложениях раннесарматского возраста. Использованный комплекс исследований дает основание рекомендовать нижние горизонты дашавской свиты на поиск новых нефтегазоносных ловушек в Бильче-Волицкой зоне вдоль Стебницкого надвига.

Gas bearingness of the Komarivtsi field has been studied and the results of geochemical investigations while boring Komarivtsi -11 well have been shown. Complex analysis of gasometric, petrophysical and microfauna investigations and the use of geo-seismic materials in this work gave us possibility to define the lap-like structures in Early Sarmathian deposits to be really perspective. The already used complex of investigations gives us the ground to recommend the lower horizons of the Dashava suite for searching new oil and gas bearing traps in Bilche-Volytsa zone along Stebnytskyi thrust.

До схеми стратиграфії міоцену Передкарпаття внесено корективи. 1. Баденський ярус у розрізі Передкарпатського прогину поділено (на біостратиграфічній основі) на дві частини. 2. Товщу грубоуламкових порід антикліналі Слободи Рунгурської поділено на три горизонти конгломератів: рушорський - базальні відклади поляницької світи, трускавецький - елемент соленосної воротищенської світи, слобідський - базальний горизонт міоцену Самбірської зони. 3. Більшу частину розрізу Самбірської зони (верхній егенбургій - верхній баденій) представлено піщано-глинистою засолоненою та загіпсованою товщею, фаціальними складовими якої є стебницькі строкаті та балицькі сіроколірні відклади. Цю товщу запропоновано назвати калуською світою.