Проаналізовано методи лікування непаразитарних кіст селезінки у 21-го пацієнта. Опрацьовано покази, тактику та хірургічну техніку чотирьох типів органозберігальних операцій на селезінці: енуклеація кісти, резекція (фенестрація) кісти селезінки відкритим або лапароскопічним способами, резекція селезінки, спленектомія з автотрансплантацією селезінкової тканини.

Проведен анализ методов лечения непаразитарных кист селезенки у 21-го пациента. Отработаны показания, тактика и хирургическая тактика четырех типов органосохраняющих операций на селезенке: энуклеация кисты, резекция кисты селезенки открытым или лапароскопическим способом, резекция селезенки, спленэктомия с аутотрансплантацией селезеночной ткани.

Ключ. слова: закреп, діти, проносні засоби
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.302.2-52

Рубрики:

Розлади рухової функції кишечника у дітей

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані літератури про частоту виявлення абсцесів печінки у дітей, їх діагностику та вибір методу лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.305.0-5

Рубрики:

Вади розвитку кишок і пупково-кишкового ходу у дітей

Шифр НБУВ: Ж24339 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено культури стафілококу, кишкової та синьогнійної паличок, виділених від хворих на гнійні захворювання черевної порожнини. Бульйонні завісини бактерій піддавалися дії вуглекислоти на протязі 30 хв та двох годин за тиску 15 Па. Встановлено зниження показника оптичної густини завісини досліджуваних бактерій у порівнянні з мікроорганізмами, що інкубувалися за звичайних умов. Результати досліду доводять, що умови карбоксиперитонеуму більш сприятливі для попередження розвитку гнійних ускладнень у випадку операцій на черевній порожнині.

Розглянуто результати лікування 159 дітей з апендикулярним перитонітом різного ступеня тяжкості, проаналізовано причини розвитку ускладнень в до- та післяопераційному періодах, розроблено профілактичні заходи щодо зниження останніх. Покращання результатів лікування апендикулярного перитоніту у дітей можливе за умов вчасної діагностики та госпіталізації хворих у відділення дитячої хірургії, зменшення кількості діагностичних помилок, оптимізації оперативної тактики та техніки, а також використання сучасних методів діагностики та лікування цієї патології.