Розглянуто та проаналізовано явища, що стали етапними на початку заснування філософії Відродження у галузях етнофілософії, політико-правових вчень (витоки української національної ідеї, діяльність Кирило-Мефодіївського товариства, філософська та політико-правова думка у Галичині) та музичної культури (етнічна спрямованість музичних творів першої половини ХІХ ст., ідеї народництва у творчості композиторів).

Розглянуто проблеми збагачення методологічної культури майбутнього педагога світоглядним компонентом, назвою якого є "ціннісне ставлення людини до природи".

Статья посвящена рассмотрению проблемы обогащения методологической культуры будущего педагога мировоззренческим компонентом, названием которого является "ценностная позиция человека по отношению к природе".

The article is devoted to consideration of problem of filling of methodological culture of future teacher by a world view component the name of which the "valued position of man in relation to nature" is.

Викладено проблеми філософського методологічного запезпечення процесу модернізації професійної педагогічної освіти. У методологічному аспекті проаналізовано українську філософсько-антропологічну думку, висвітлено місце української антропологічної філософії у методологічній готовності педагога до саморозвитку та творчості. Розглянуто процес вивчення філософії як фактор методологічного зростання педагога.

Изложены проблемы философского методологического обеспечения процесса модернизации профессионального педагогического образования. В методологическом аспекте проанализирована украинская философско-антропологическая мысль, освещено место украинской антропологической философии в методологической готовности педагога к саморазвитию и творчеству. Рассмотрен процесс изучения философии как показатель методологического роста педагога.

Створено філософську концепцію модернізації професійної підготовки педагога на підставі антропологічної реконструкції української філософської думки як освітньо-культурної матриці педагогічної освіти. Розкрито сутність філософської методології як сукупності принципів цільової причинності, єдності, зв'язності, модульної побудови, ієрархії, функціональності, розвитку, що уможливлюють системність дослідження та практичної діяльності. Доведено, що методологія сучасних педагогічних пізнавальних і перетворювальних конструкцій є багаторівневою, поліфункціональною, складноструктурною та багатовимірною. З'ясовано, що методологія як системотвірний чинник діяльності орієнтує суб'єктів науково-освітнього процесу на поглиблення його філософсько-світоглядного осягнення. Проаналізовано зміст української філософської думки як сукупності антропологем світоглядного, метатеоретичного та праксеологічного рівнів забезпечення професійної педагогічної освіти. На підставі вивчення гуманістичного змісту "філософії серця", яку практикували Г.Сковорода, П.Юркевич, М.Гоголь розкрито сутність антропологеми світоглядного рівня, що полягає у визнанні як родової ознаки Homo sapiens природного прагнення людини до гармонії з природою, соціальності, культурності та духовності. З'ясовано, що розвиток особистості є результатом дії зовнішніх впливів (навіть цілеспрямованих) та розкриття внутрішніх механізмів мотивації та цілепокладання.

На підставі аналізу організаційних, навчально-методичних і психологічних факторів учнівської науково-дослідної діяльності у позашкільному закладі освіти обгрунтовано потребу у психологічному супроводі нестандартної навчальної та наукової діяльності. Запропоновано концепцію ефективного управління науково-дослідною роботою учнів, впроваджену в Миколаївському ОЕНЦУМ, що дає змогу забезпечити всебічну творчу самореалізацію обдарованої молоді.

Індекс рубрикатора НБУВ: П278.89-26 + Е522.912.12 Iri*69 + Е50*696.214

Рубрики:

Інші декоративні рослини

Liliales

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4Укр)508

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано роль філософської антропології в концептуально-образних пошуках осягнення толерантності. Вказано, що освітнє мислення останнім часом поєднане як з персоналістською формулою інтолерантності "Я - не Я", так і з її розумінням як "суверенізації" іншого. Антропологічні розміркування з залученням етнокультурних компонентів створюють умови для продуктивного діалогу й полілогу культур.

Выяснена роль философской антропологии в концептуально-образных поисках постижения толерантности. Образовательное мышление последнее время сталкивается как с персоналистской формулой интолерантности "Я - не Я", так и с пониманием ее как "суверенизации" другого. Антропологические размышления с приобщением этнокультурных компонентов создают условия для продуктивного диалога и полилога культур.

The article clarifies the role of philosophic anthropology in conceptional-figurative search of tolerance comprehension. Lately educational thinking collides with personalist intolerance formula "the I - not the I" and with its comprehension as "sovereignty acquisition" of the other. Anthropological speculations with ethno-cultural components create the conditions for efficient dialogue and polilogue of the cultures.

Проаналізовано основні етапи філософського осмислення буття людини у світі природи, зокрема, у часи античності, період середньовіччя, епоху Відродження, Новий час. Виявлено, що в епоху Відродження відбулася трансформація самовизначення людини як співтворця природи у бажання перетворити її на поле власної діяльності. Доведено, що даний процес обумовив аксіологічне віддалення людини від природи. Розглянуто теорію В.Вернадського про ноосферу та філософський трактат В.Винниченка про людське щастя "Конкордизм" як антрополого-методичні концепції, основними принципами яких є узгодження всіх елементів буття кожної людини, її злагода і рівність з усіма живими істотами на землі, зі світом природи та розумовий контроль над процесами біосфери. Обгрунтовано необхідність розробки філософської антропології як методології створення нових форм співіснування системи природа - людина. Наведено рекомендації щодо впровадження антропоекологічного підходу в освіті з метою посилення впливу аксіологічних домінант на відношення людини до природи та переходу до продуктивної ноосферної діяльності.

Проанализированы основные этапы философского осмысления человеческого бытия в мире природы, в частности, во времена античности, период Средневековья, эпоху Возрождения, новое время. Выявлено, что в эпоху Возрождения произошла трансформация самоопределения человека как сотворца природы в желание преобразовать ее на поле собственной деятельности. Доказано, что данный процесс обусловил аксиологическое отдаление человека от природы. Рассмотрена теория В.Вернадского о ноосфере и философский трактат В.Винниченка о человеческом счастье "Конкордизм" как антрополого-методические концепции, основными принципами которых являются согласование всех элементов бытия каждого человека, его мирное сосуществование и равенство со всеми живыми существами на земле, с природой и умственный контроль над процессами биосферы. Обоснована необходимость разработки философской антропологии как методологии создания новых форм сосуществования системы природа - человек. Приведены рекомендации по внедрению антропоэкологического подхода в образовании с целью усиления влияния аксиологических доминант на отношение человека к природе и перехода к продуктивной ноосферной деятельности.

Мета роботи - проаналізувати та узагальнити дані літературних джерел щодо стану класифікації та систематики рослин роду Iris родини Iridaceae. Рід Iris L. - один із найбільших за кількістю видів рід із родини Iridaceae Juss, яка об'єднує 1800 видів 80 родів. Попри те, що ці рослини дуже поширені як декоративні, наразі не існує єдиної класифікації як для садових, так і для дикорослих видів роду Iris. Запропоновано різні класифікації та системи ірисів, основна відмінність між якими пов'язана з розумінням обсягу роду. Таксономія роду зазнала різких змін у минулому столітті, особливо в останні десятиліття після початку застосування молекулярних методів. Проаналізовано сучасні дані літератури щодо наявних класифікацій рослин роду Iris, відповідності між таксономічними дослідженнями та результатами останніх молекулярних досліджень. Викладені дані узагальнюють традиційні класифікації за Г. І. Родіоненком і B. Mathew, а також описують сучасні досягнення у вивченні цього роду з використанням функціональних геномних досліджень, із залученням молекулярних маркерів в ірисах. Зроблено висновок, що проаналізовані та узагальнені дані можуть бути корисними для розв'язання питань систематики, філогенії, генетики та практичних завдань селекції рослин роду Iris і, крім того, сприятимуть більш належному використанню сировини ірисів у практичній фармації.