Проаналізовано концептуальні, доктринальні та нормативно-правові засади зовнішньої політики України в контексті їх взаємозв'язку та як суттєвої частини зовнішньополітичного механізму. Виявлено роль і функціональні особливості конституційних органів: Верховної Ради України, Президента України (та підпорядкованих йому структур), а також Кабінету Міністрів України - в контексті зовнішньополітичного механізму України. Показано роль центральних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію зовнішньої політики, за допомогою дипломатичних, військових, економічних та інших засобів. Досліджено особливості трансформації зовнішньополітичного механізму України в процесі еволюції зовнішньої політики держави. Охарактеризовано основні проблеми міжінституційної взаємодії, що виникають у процесі прийняття та реалізації зовнішньополітичного курсу Української держави та виявлено умови для формування оптимальної моделі зовнішньополітичного механізму України.