Визначено місце підприємств регіональної системи газопостачання у структурі народного господарства України, виявлено особливості та чинники підвищення ефективності їх функціонування. Наведено результати аналізу сучасного стану й обгрунтовано шляхи удосконалення методичного забезпечення планування запобіжно-відновних заходів у регіональній системі газопостачання. Запропоновано методику розрахунку оптимальної кількості засобів захисту газопроводу від корозії. Розроблено економіко-математичну модель зниження витрат регіональної системи газопостачання на ремонт газопроводу за рахунок оптимізації професійно-кількісного складу ремонтних бригад. Наведено методику оптимального планування ремонту газопроводу. Розроблено пропозиції щодо удосокналення обліково-аналітичного забезпечення планування запобіжно-відновних заходів у регіональній системі газопостачання. Висвітлено досвід апробації запропонованих заходів за умов ВАТ "Дніпропетровськгаз".

Определено место предприятий региональной системы газообеспечения в структуре народного хозяйства Украины, установлены особенности и факторы повышения эффективности их функционирования. Приведены результаты анализа современного состояния и обоснованы пути усовершенствования методического обеспечения планирования предохранительно-возобновительных мероприятий в региональной системе газообеспечения. Разработаны методика расчета оптимального количества средств защиты газопровода от коррозии. Приведена экономико-математическая модель снижения затрат региональной ситемы газообеспечения на ремонт газопровода за счет оптимизации профессионально-количественного состава ремонтных бригад. Разработана методика оптимального планирования ремонта газопровода. Сформулированы рекомендации по усовершенствованию учетно-аналитического обеспечения планирования предохранительно-восстанавливающих мероприятий в региональной системе газообеспечения. Освещен опыт апробации разработанного методического обеспечения в условиях ВАТ "Днепропетровскгаз".

Індекс рубрикатора НБУВ: Г121.316-1 + Г271.31-1

Рубрики:

Комплексні сполуки міді

Мідьорганічні сполуки

Шифр НБУВ: Ж70795/Биол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г121.316-1 + Г271.31-1

Рубрики:

Комплексні сполуки міді

Мідьорганічні сполуки

Шифр НБУВ: Ж70795/Биол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання удосконалення методичного забезпечення планування в системі обслуговування та ремонту основних засобів підприємств газопостачання. Розроблено економіко-математичні моделі та методики зниження витрат даних підприємств для підтримки працездатності газопостачальної мережі шляхом оптимізації планування кількості станцій захисту від корозії та ремонту газопроводу, а також середньо- та довгострокового планування складу персоналу підприємства. Запропоновано новий підхід щодо поділу газопроводу на ремонтні одиниці, класифіковано фактори, що впливають на склад персоналу.

Досліджено оцінку ефективності напрямів з підвищення якості продукції для удосконалення процесу управління якістю на підприємствах хлібопекарної галузі. Розглянуто основні показники економічної ефективності якості продукції, а також внутрішні фактори, що впливають на формування та динаміку її зміни.

Розглянуто основні питання управління продукцією, яка не відповідає вимогам стандартів в системі менеджменту якості. Проаналізовано основні етапи управління такою продукцією.

Досліджено погляди як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, щодо сутності та змісту поняття якості продукції та запропоновано авторське визначення даного поняття.

Організаційно-економічні засади в менеджменті якості хлібобулочної продукції посідають чинне місце під час здійснення управління та мають сенс на всіх стадіях його реалізації. Їх удосконалення є актуальним і потребує постійної уваги через стабільний вплив основних факторів на якість хлібобулочної продукції.

Обгрунтовано доцільність підвищення кваліфікації кадрів та якості праці робітників на підприємствах хлібопекарської галузі з метою вдосконалення управління якістю продукції та запропоновано шляхи вирішення виявлених проблем у контексті реальних умов функціонування підприємств галузі.

Удосконалено мотиваційні та стимулювальні інструменти з метою підвищення ефективності управління якістю продукції на підприємстві. Доведено, що внаслідок запропонованих мотивів задоволення потреб залежно від віку працівників і методів управління персоналом можна вдосконалити систему управління якістю продукції на підприємстві в розрізі класифікаційних ознак. Запропоновані заходи в системі управління якістю нададуть змогу вдосконалити процес управління якістю продукції.

Розкрито особливості формування власного капіталу та викладено основи ведення фінансового обліку різних його видів. Подано інформацію про облік забезпечення зобов'язань і цільового фінансування. Приділено увагу обліку зобов'язань підприємства. Надано відомості про орендні операції, що здійснюють підприємства та їх облік. Обгрунтовано методичні засади формування інформації про податок на прибуток для цілей фінансового обліку.

Запропоновано на основі накопиченого досвіду дослідити і сформувати власну систематизацію теоретичних постулатів в історії розвитку теорії та практики управління якістю у вітчизняних та зарубіжних країнах. Мета роботи - дослідження і формування власної систематизації теоретичних постулатів в історії розвитку теорії та практики управління якістю у вітчизняних та зарубіжних країнах. Висновки: дослідження поняття "управління якістю продукції" з позиції різних учених дозволило стверджувати, що цей процес відображає взаємозв'язок всіх елементів, етапів, факторів та умов, що забезпечують управління якістю продукції, а узагальнення різних точок зору вчених, стосовно сутності поняття "управління якістю", та дослідження хронології розвитку поняття "quality management" та "quality control", дозволило систематизувати основні постулати в рамках управління якістю.

Якість продукції - це найважливіший показник діяльності підприємства. Підвищення якості продукції значною мірою визначає роль підприємства за умов ринку, темпи науково-технічного прогресу, зростання ефективності виробництва, економію всіх видів ресурсів, що використовуються на підприємстві. Зростання якості продукції - характерна тенденція роботи всіх провідних підприємств світу. Встановлено, що врахування процесів, які відбуваються на всіх стадіях життєвого циклу якості продукції визначають якість готової продукції підприємств харчової промисловості. Розглянуто складові якості продукції, серед яких: визначення потреб ринку (якість вибору споживача); якість проектування продукту; якість сировини, яка надійшла у виробництво; якість процесу виробництва; відповідність якості кінцевої продукції вимогам проекту; якість після продажного обслуговування. Досліджено стадії життєвого циклу якості продукції, що впливають на економічні показники господарської діяльності підприємства та конкурентоспроможність продукції, до яких належать: якість розробки продукції, якість виробництва продукції, оцінка якості готової продукції споживачем. Запропоновано відобразити їх схематично та проаналізувати їх зміст. Доведено, що удосконалення складових якості продукції та стадій життєвого циклу якості продукції призводить до підвищення рівня рентабельності, ефективності виробництва, мінімізації витрат на брак за рахунок виробництва продукції якості, яку потребують споживачі й рівня конкурентоспроможності продукції та підприємства.

Нестійкість та нестабільність зовнішнього середовища підприємства, що спричинені трансформацією соціально-економічних явищ, являються основною характерною рисою сучасного розвитку економіки України. Щоб підприємства мали змогу функціонувати в таких нестабільних умовах, їм потрібно розробити та впровадити у використання механізм забезпечення стійкого економічного розвитку. Під цим механізмом мається на увазі сукупність економічних, соціальних та екологічних факторів підприємства. Економічна стійкість поєднується із конкурентоспроможністю підприємства. Економічну стійкість підприємства дуже часто поєднують із забезпеченням його конкурентоспроможності. Для успішного функціонування і стійкого розвитку підприємства мають бути конкурентоспроможними як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Тільки шляхом постійного вдосконалення, використання новітніх технологій та методів організації виробництва та управління підприємством зможуть досягти й утримати стійке положення на ринку. Розглянуто основні засади забезпечення механізму стійкого економічного розвитку підприємства та його ключові складові. Досліджено фактори, що впливають на економічну стійкість підприємства; взаємозв'язок складових економічної стійкості. Запропоновано зобразити їх схематично та проаналізувати їх зміст. Доведено, що реалізація механізму забезпечення стійкого економічного розвитку підприємства забезпечить можливості відновлення виробничих і господарських потужностей і забезпечення сталості розвитку.

За умов інтеграції України світові економічні спільноти розглядають питання удосконалення якості продукції на підприємствах харчової промисловості, в тому числі й підприємствах хлібопекарської галузі, розглядається як вирішальна умова зростання конкурентоспроможності продукції на внутрішньому ринках. Конкурентоспроможність хлібобулочної продукції залежить від забезпечення та реалізації ефективності намірів товаровиробників. Необхідність підвищення якості продукції продиктована не лише потребами зростання конкурентоспроможності в очікуванні значної лібералізації економічних відносин, але й зростанням вимог національного споживача до рівня якості життя населення, зростанням конкуренції між вітчизняними виробниками. Якість продукції виступає інтегральним показником рівня розвитку потенціалу країни в цілому, підтримання іміджу держави як впливового учасника підприємницько-економічних відносин. Питaння удосконaлення системи упрaвлiння якiстю продукцiї, безпосередньо пов'язaнi iз проблемою необхiдностi пропозицiй нaпрямкiв, якi б впливaли нa покрaщення функцiонувaння системи якостi, вiд чого в свою чергу i зaлежить високa якiсть виробленої продукцiї. Дослiдження дiяльностi пiдприємств хлiбопекaрської гaлузi, покaзaли, що основними тa першочерговими нaпрямкaми пiдвищення функцiонувaння системи упрaвлiння якiстю продукцiї є удосконaлення склaдової контролю внaслiдок aлгоритму проведення стaтистичного приймaльного контролю зa aльтернaтивною ознaкою, з метою усунення причин виробництвa неякiсної продукцiї.

Якість має вирішальний вплив на підвищення попиту і пропозиції та конкурентоспроможність продукції, адже чим вищий попит на продукцію, тим вища пропозиція та конкурентоспроможність підприємства в цілому. Витрати й ціна на продукцію будуть зростати залежно від її собівартості та рівня рентабельності, а чим більшим буде прибуток - тим вищою буде ефективність виробництва та прибутковість роботи підприємства. Урахування всіх вимог споживача до продукту, що б задовольняли потреби ринку, відіграють важливу роль за формування якісних властивостей продукту, які бажають одержати споживачі у процесі споживання. Отже, якість залежить від інтенсивності науково-технічного прогресу, інноваційної діяльності з впровадження новітніх технологій науки та техніки, кваліфікації кадрів, якості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, технічної підготовки і налагодження обладнання, інструментів, прогресивності науково-технічної документації. Проте найбільше якість залежить від ефективності систем матеріального й морального стимулювання працівників за підвищення якості продукції. Це свідчить про те, що якість кінцевої продукції дійсно залежить від цілої низки складових, на яких виробник має постійно зосереджувати увагу. Серед них виділяють такі: визначення потреб ринку (якість вибору споживача); якість проектування продукту; якість сировини, яка надійшла у виробництво; якість процесу виробництва; відповідність якості кінцевої продукції вимогам проекту; якість після продажного обслуговування. Розглянуто основні чинники, які впливaють нa якість хлібобулочної продукції в системі менеджменту якістю нa всіх стaдіях життєвого циклу продукції і мaють місце нa всіх стaдіях її формувaння. Досліджено основну клaсифікaцію чинників нa підприємствaх хлібобулочної гaлузі тa проaнaлізовaно їх нaслідки впливу нa якість хлібобулочної продукції.

Якісна готова продукція є гарантом ефективності та цільового розвитку системи управління якістю продукції, що включає похідні завдання в управління якістю, зокрема зменшення витрат виробництва й браку продукції, високу якість сировини, інноваційний розвиток, адже підвищення якості продукції без використання якісної сировини та застосування сучасних інноваційних способів виробництва і технологій неможливе. Встановлено, що важливість впливу фактора - якості сировини - для забезпечення виробництва хліба і хлібобулочних виробів високої якості відіграє першочергове значення. Обгрунтовано, що якість сировини (борошно) на 70 - 80 % визначає характеристики кінцевої продукції. Розглянуто та досліджено теоретичні та практичні аспекти якості сировини на підприємствах хлібопекарської галузі. Це надало змогу виявити ряд питань, що полягають у відсутності алгоритму (методики) проведення комплексної оцінки постачальника сировини (борошна). Запропоновано використати методику комплексної оцінки постачальника сировини для підприємств хлібопекарської галузі, уникнення роботи з ненадійними постачальниками, усунення проблем надходження неякісної сировини на підприємство. Доведено, що запропонована методика надасть змогу із множини потенційних постачальників вибрати найбільш надійного для підтримання міцних довгострокових зв'язків і роботи з ним з урахуванням принципу взаємовигідної співпраці. Рекомендовано для практичного застосування запропонованої методики постачальників розподілити на 3 групи. Проведено практичну реалізацію запропонованої методики внаслідок розрахунку бальної оцінки постачальника сировини із застосуванням експертних оцінок, визначенням сумарної оцінки надійності постачальника та встановленням групи належності постачальника. Достовірність проведених досліджень підтверджено коефіцієнтом узгодженості думок експертів - коефіцієнтом конкордації Кендела.

Предмет дослідження - сукупність управлінських відносин, що виникають в процесі управління якістю продукції в системі аналізу небезпечних чинників і критичних точок контролю. Мета роботи - дослідження процесу моніторингу в системі аналізу небезпечних чинників і критичних точок контролю (НАССР). Методологія проведення роботи - методи аналізу (при аналізі процесу моніторингу в системі НАССР); порівняння та узагальнення (при статистичному аналізі та формуванні висновків щодо застосування системи моніторингу в системі НАССР). Результати роботи - обгрунтовано необхідність та позитивні сторони впровадження системи НАССР на підприємствах харчової промисловості України й проведено узагальнення характеристики системи. Досліджено обов'язки фахівців з питання проведення та забезпечення процесу моніторингу в системі безпечності та якості харчової продукції. Проаналізовано цілі та способи процесу моніторингу в системі НАССР. Обгрунтовано, яким чином та за допомогою яких документів проводиться фіксування результатів процесу моніторингу, серед яких основним документом є протокол моніторингу та супровідні протоколи, що пов'язані з основним. Висновки: узагальнено важливість та зазначено роль процесу моніторингу в системі безпечності та якості харчових продуктів на підприємствах харчової промисловості України.

Предмет дocлідження - cукупніcть мехaнізмів фoрмувaння і викoриcтaння мaйнoвoгo пoтенціaлу підприємcтвa. Мета роботи - дocлідження oкремих теoретичних пoлoжень тa метoдичних підхoдів дo фoрмувaння та викoриcтaння мaйнoвoгo пoтенціaлу підприємcтвa і прaктичних рекoмендaцій щoдo підвищення ефективнocті йoгo викoриcтaння в умoвaх ринкoвoї екoнoміки. Метoдoлoгія прoведення рoбoти - метoди aнaлізу пoрівняння тa узагальнення. Прoaнaлізoвaнo екoнoмічний зміcт тa мехaнізми фoрмувaння мaйнoвoгo пoтенціaлу підприємcтвa. Результaти рoбoти - рoзкритo пoняття "пoтенціaл підприємcтвa" тa виділенo мехaнізми йoгo фoрмувaння. Рoзглянутo пoгляди нaукoвців щoдo cутнocті пoняття "мaйнo підприємcтвa". Визнaченo внутрішні тa зoвнішні пo віднoшенню дo підприємcтвa фaктoри, щo впливaють нa мaйнoвий пoтенціaл. Дocлідженo екoнoмічну cутніcть мaйнoвoгo пoтенціaлу підприємcтвa тa зaпрoпoнoвaнo визнaчення цьoгo пoняття. Виcнoвки: дocлідженo мaйнoвий пoтенціaл підприємcтвa як cукупну мoжливіcть йoгo реcурcів зaбезпечувaти дocягнення нaмічених результaтів діяльнocті, cлід рoзглядaти кoжну cклaдoву мaйнoвoгo пoтенціaлу не ізoльoвaнo caму пo coбі, a в cиcтемі. Лише в прoцеcі взaємoдії між coбoю в єдиній cиcтемі, кoмпoненти мaйнoвoгo пoтенціaлу підприємcтвa дoзвoляють oтримaти інтегрoвaний ефект, який мoжнa визнaчити як cуму ефектів від функціoнувaння oкремих cклaдoвих чacтин.

Розглянуто та досліджено сучасний стан та особливості сплати податків суб'єктами бізнес-підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності в Україні як особливого податкового режиму, що впроваджений для зниження податкового тиску та стимулювання та мотивування розвитку вітчизняного бізнесу. Розглянуто 2 аспекти управління оподаткуванням у контексті регулювання розвитку малих і середніх підприємств та основну нормативно-правову і законодавчу базу з обраної тематики дослідження. Встановлено, що в сучасному податковому світі існує 4 групи платників єдиного податку згідно зі спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності в Україні. Окреслено основні економічні засади ведення обліку доходів підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, терміни сплати податків і порядок подання фінансової звітності 2021 р. Проаналізовано рентабельність операційної діяльності та діяльності підприємств за видами економічної діяльності 2020 р., які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і податкові надходження сум єдиного податку та податку на прибуток до державного бюджету протягом 2015 - 2020 рр. Охарактеризовано головні переваги та недоліки в застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності в Україні, які притаманні досліджуваній системі оподаткування в сучасному вітчизняному інтеграційному конкурентному економічному просторі. За результатами проведеного дослідження зроблено висновки про необхідність удосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за рахунок усунення недоліків унаслідок внесення податкових змін у законодавство, що регулює сферу спрощеної системи оподаткування, наприклад через зменшення відсоткової ставки єдиного соціального внеску.