Розглянуто життєвий цикл проекту реструктуризації теплоенергетичного господарства міст. Визначено пріоритети та критерії підвищення якості послуг теплозабезпечення населення.

Рассмотрен жизненный цикл проекта реструктуризации теплоэнергетического хозяйства городов. Определены приоритеты и критерии повышения качества услуг теплообеспечения населения.

Проаналізовано умови створення і функціонування інгегрованої системи управління, яка дає можливість підприємству: упорядкувати діяльність управлінських робіт, раціонально розподіляти функції управління серед підрозділів, виключити дублювання діяльності в апараті управління, поліпшити організацію контролю за виконанням вимог стандартів.

Проанализированы условия создания и функционирования интегрированной системы управления, позволяющей предприятию упорядочить деятельность управленческих работ, рационально распределять функции управления среди подразделений, исключить дублирование деятельности в аппарате управления, улучшить организацию контроля за исполнением требований стандартов.

Розглянуто концепцію реструктуризації підприємства, яка здійснюється як єдиний проект. Наведено методи та засоби визначення успішності проектів, здійснення контролю за змінами у ресурсоспоживанні і теплозабезпеченні.

Рассмотрена концепция реструктуризации предприятия, которая осуществляется как единственный проект и через проект, управляющийся скоординировано. Приведены методы и средства определения успешности проекта, осуществления контроля за изменениями, улучшением ресурсопотребления и теплообеспечения.

Розглянуто питання удосконалення технології і обладнання для монтажу магістральних трубопроводів різних діаметрів з розтрубних труб. Запропоновано полегшення процесу стикування розтрубних труб різних діаметрів, а також створення безпечних умов праці.

Рассмотрен вопрос усовершенствования технологий и оборудования для монтажа магистральных трубопроводов разных диаметров с раструбных труб. Предложено облегчение процесса состыковки раструбных труб разных диаметров, а также создание безопасных условий труда.

Розглянуто проблеми реформування житлово-комунального господарства в Україні. Проаналізовано сучасне положення, основні цілі та завдання реструктуризації комунальної теплоенергетики. Визначено напрями й етапи життєвого циклу проекту реструктуризації галузі, запропоновано критерії та показники вимірювання успішності проектів. Увагу приділено ефективності споживання природних і енергетичних ресурсів теплоенергетичними компаніями. Охарактеризовано системи контролю ефективності проектів проведення цілеспрямованих змін на підприємствах комунтеплоенерго.

Рассмотрены проблемы реформирования жилищно-коммунального хозяйства Украины. Проанализированы современное положение, основные цели и задачи реструктуризации коммунальной теплоэнергетики. Определены направления и этапы жизненного цикла проекта реструктуризации отрасли, предложены критерии и показатели успешности проектов. Уделено внимание эффективности потребления природных и энергетических ресурсов теплоэнергетическими компаниями. Охарактеризованы системы контроля эффективности проектов проведения целенаправленных изменений на предприятиях коммунтеплоэнерго.

Наведено сукупність теоретичних положень з аналізу ресурсів та удосконалення їх структури щодо планів реалізації проектів. Для обліку витрат ресурсів запропоновано логічну блок-схему у вигляді мережаної моделі. Визначено зміни витрат ресурсів відповідно до їх структури, кількісного показника структури проектів і безперервності використання машин за часом. Одержано кореляційні моделі для визначення показника використання ресурсів за часом. Розроблено адаптовану до потреб практики управління ресурсами методику оцінки очікуваних витрат ресурсів за умов обмеження на ресурси з огляду на ступінь рівномірності їх використання. Методика припускає кількісну оцінку структури проектів, структури ресурсів, оцінку витрат ресурсів за способами механізації передбачених проектами, визначення очікуваних витрат у разі обмеження на ресурси і використання їх за часом.

Наведено методику оцінки потенціалу кандидатів у команду проекту, яка є дієвим інструментом для менеджера проекту у процесі формування. Рекомендовано, що організація, яка має досвід реалізації аналогічних проектів (архівні дані, WBS-структура проектів тощо), для більш ефективної роботи команди проекту повинна формувати її з кандидатів, які мають високий дієвий потенціал, а для реалізації нового проекту, кандидатів, що мають більш творчий потенціал.

Розглянуто комбінований підхід на основі методу експертних оцінок і нечітких множин, який дозволяє підвищити надійність кількісної оцінки компетенцій членів команди проекту. Зазначено, що даний математичний апарат усуває недоліки у разі оцінки компетенцій, пов'язаних з суб'єктивними помилками (кількісним складом експертів, їх кваліфікацією), та дозволяє якісно сформувати команду проекту.

Наведено ризик-орієнтований метод прийняття управлінського рішення по оцінки перспективності проектів в програмах енергозбереження. Показано використання математичного апарату у процесі реалізації стратегій з урахуванням цінності результатів проектів з точки зору задач енергозбереження.

Проаналізовано наукові підходи, методи, моделі та інформаційні технології, які використовуються в процесі управління проектами та програмами. Висвітлено теоретичні основи вимірювання цінності проектів, оцінювання ефективності реалізації програм і внутрішнього середовища в процесі управління програмами. Запропоновано ціннісно-орієнтовані методи та моделі вибору проектів, увагу приділено оцінюванню ефективності програм, які функціонують за умов невизначенності оточення. Розглянуто проблеми раціонального використання ресурсів як один з напрямків оцінювання ефективності реалізації програм. Досліджено вплив ціннісно-орієнтованого управління програмами на ефективність використання ресурсів організації за умов невизначенності оточення.

Наведено метод прийняття ціннісно-орієнтованого управлінського рішення з оцінки перспективності проектів на етапі формування програми енергозбереження. Показано використання математичного апарату для прийняття ціннісно-орієнтованого управлінського рішення на прикладі підприємства комунальної теплоенергетики.

Проаналізовано основні наукові підходи до процесу управління програмами, моделей і методів формування і виконання програм за умов неповноти інформації. Сформовано методологічні основи ціннісно-орієнтованого управління програмами за умов неповноти інформації. Удосконалено класифікацію системи показників вимірювання цінності результатів проектів з точки зору зацікавлених сторін. Запропоновано метод оцінювання перспективності проектів з урахуванням рівня компетентності організації та факторів ризику під час виконання проектів, а також метод ціннісно-орієнтованого формування програм за умов наявних альтернатив проектів. Розроблено метод оцінювання цінності проектів за умов неповноти інформації з врахуванням професійної компетентності та емоційних властивостей особи, яка приймає рішення щодо вибору проектів у процесі реалізації програм. Створено модель аналізу чутливості проектів до факторів ефективності з рахуванням неповноти інформації внутрішнього середовища програм. Приділено увагу методам формування команди проекту шляхом врахування потенціалу трудових ресурсів організації. Розвинено методи аналізу внутрішнього середовища програм шляхом кількісного оцінювання елементів внутрішнього середовища та визначення інтегрального показника рівня компетентності організації у процесі виконання програм. Вивчено вплив ціннісно-орієнтованого управління програмами операційного типу на ефективність використання ресурсів організації.

Після Другої світової війни в країнах Західної та Східної Європи, внаслідок воєнних руйнувань та зростання населення, виникла житлова криза, для розв'язання якої в 50-ті роки XX століття було розпочато будівництво значної кількості низьковартісних малометражних квартир. Зважаючи на масовість, питанням споживчої якості введених в експлуатацію квартир, їх комфортабельності, довговічності й енергоекономічності приділялася незначна увага. Вже до початку 80-х років XX ст. ці будинки не відповідали нормативно-технічним вимогам і потребували проведення робіт з їх реконструкції. У низці країн Європи цю проблему вдало вирішили, тоді як в Україні вона актуальна й сьогодні. Мета роботи - введення єдиних конструктивних схем при реконструкції будинків перших масових серій (ПМС) на території України шляхом встановлення можливості перепланування розташованих в них квартир для підвищення якості проживання майбутніх мешканців. Аналіз заходів та публікацій щодо стану та можливостей реконструкції будинків ПМС. Розглянуто сутність і особливості реконструкції житлових будинків перших масових серій згаданого періоду з огляду на стан їх конструкцій з урахуванням досвіду в країнах Західної та Східної Європи. Розроблено документ, який є етапом верифікації стратегії реконструкції, його розділено на два додаткові тести: тест-додаток трьох тематичних досліджень у Бельгії, Франції та Швейцарії; тест на перспективи взаємодії з зацікавленими сторонами - інвесторами, власниками житла й органами державного управління. Висновки: розглянуто конструктивні системи при реконструкції будинків ПМС на території України. Наведено єдину схему перепланування зазначених будинків з різними конструктивними системами. Проаналізовано можливості реконструкції таких будівель без відселення мешканців.