Ключ. слова: микромицеты, Сladosporium cladosporioides, перекисное окисление липидов, каталаза, глутатионтрансфераза, gamma-облучение, меланин
Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*716 + Е521.571

Рубрики:

Загальна біологія

Hyphomycetales Гіфоміцети

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано існуючі системи автоматизованого проектування. Розглянуто нові інформаційні технології проектування на основі використання єдиної інформаційно-логічної моделі об'єкта.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5*725.111.41-638

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725.111.4-638

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5*725.13-638

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.571 + Е50*803.21-23

Рубрики:

Hyphomycetales Гіфоміцети

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.571*723.4-604.2

Рубрики:

Hyphomycetales Гіфоміцети

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5*716-638

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*736-638

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В огляді представлено виконані в Інституті мікробіології та вірусології НАН України експериментальні роботи з багаторічного моніторингу стану мікроскопічних грибів, які були виділені з забруднених радіонуклідами грунтів і лісової підстилки зони відчуження, приміщень 4-го блоку ЧАЕС, судинних рослин і мохів сфагнових боліт Українського Полісся.

Вивчено адаптацію мікроміцетів до хронічного іонізуючого опромінення на рівнях популяції, організму та молекулярному. Для дослідження адаптаційних процесів, які сформувались у мікроміцетів за умов хронічного опромінення та можливих механізмів їх реалізації створено дві модельні системи, одна імітувала характер взаємодії мікроміцетів з "гарячими" частинками, а друга - вплив опромінення, якого вони зазнають в грунті зони відчуження Чорнобильської АЕС. Встановлено, що адаптація до відносно великих (150 Гр та 800 Гр) доз опромінення у мікроміцетів не унікальна, властива деяким видам, а широко розповсюджена радіоадаптаційна властивість, яка сформувалася у багатьох таксонів мікроскопічних грибів за умов хронічного опромінення та є максимальною на територіях з радіоактивним фоном до 500 мР/год. З'ясовано, що в усіх досліджених видів мікроміцетів з радіоадаптаційними властивостями за олігокарботрофних умов у 2,0 - 3,5 раза підвищується ефективність споживання субстрату. Показано, що за дії хронічного опромінення для кожного зазначеного виду чи штаму мікроміцетів характерні унікальні зміни профілю активності антиоксидантних ферментів, які забезпечують їх адаптацію до дії іонізуючого опромінення. Встановлено, що одним з механізмів реалізації радіоадаптаційних властивостей у \i С. сIadosporioides \i0 та \i A. versicolor \i0 є істотне (у 5 та 8 разів) підвищення антиоксидантної ємності меланінових пігментів.

Виявлено, що за ступенем збільшення ефективності екстрагування каротиноїдів у A. versicolor досліджені розчинники розташувалися наступним чином: гексан - 2,5 %; хлороформ - 5 %; ацетон - 35 %; ацетон : метанол (2:10) - 75 %; етиловий спирт - 90 %. Показано, що вихідний рівень каротиноїдів у досліджених штамів не залежав від наявності радіоадаптивних властивостей і був в 1,4 разу вищим у контрольного штаму. Встановлено, що дія іонізуючого опромінення низької інтенсивності суттєво не впливала на кількісний вміст каротиноїдних пігментів у A. versicolor 432, а у штаму A. versicolor 99, іонізуюче опромінення слугувало індуктором синтезу каротиноїдних пігментів, збільшуючи їх вміст в 1,8 разу, у порівнянні з неопроміненим штамом. Виявлено, що за дії опромінення у штаму з радіоадаптивними властивостями вміст каротиноїдних пігментів є вищим в 1,2 разу, ніж у контрольного штаму.

Розглянуто вплив хронічного іонізуючого опромінення на синтез каротиноїдних пігментів у Paecilomyces lilacinus. Проведено підбір органічних розчинників, які найефективніше екстрагують каротиноїдні пігменти. Встановлено, що за дії іонізуючого опромінення у P. lilacinus підвищується синтез каротиноїдів. Одержані результати можна використовувати у подальших дослідженнях каротиноїдів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5*716-638.2

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено метод розрахунку жорсткості плосконапружених залізобетонних складених конструкцій, що базується на запропонованій класифікації тріщин і робочих передумовах, які дозволяють відкоригувати параметри жорсткості з урахуванням дійсних схем розвитку та розкриття різних тріщин, наявність збурень у шві між шарами бетону, несумісних деформацій бетону й арматури та ефект порушення суцільності бетону. Проведено експериментальні дослідження з відшукання переміщень для вивчення жорсткості, обумовленої наявністю різних тріщин, ширини їх розкриття вздовж усього профілю тріщини, зміни відстані між тріщинами та довжини тріщин за мірою збільшення навантаження і тощо. Виконаний приклад реалізації розробленого алгоритму та зіставлення запропонованої розрахункової методики з існуючими та дослідними даними, яка показує помітні переваги запропонованої методики (середнє квадратичне відхилення в накопиченій дослідній вибірці не перевищує 9,43 %).

Досліджено вплив хронічного опромінення на швидкість радіального росту та активність ферментів антиоксидантного захисту - супероксиддисмутази, каталази, пероксидази - у трьох поколінь контрольного штаму та штаму, що виявляв радіоадаптивні властивості мікроміцетів Hormoconis resinae. Виявлено фазність змін досліджуваних параметрів активації та інгібування як на рівні організму, так і на внутрішньоклітинному рівні, що свідчить про зміни біологічної активності в поколіннях досліджуваних штамів H. resinae.

Рассмотрен альтернативный метод единичных вертикальных полосок, который сводится к схеме составного стержня для определения жесткости железобетонных конструкций на участках с наклонными трещинами, и предложен новый вариант моделирования наклонных трещин при сейсмических воздействиях.

Досліджено швидкість радіального росту та активність ферментів антиоксидантного захисту - супероксиддисмутази (СОД), каталази, пероксидази - у трьох пострадіаційних генераціях двох штамів Cladosporium cladosporioides: контрольного та з радіоадаптивними властивостями. Встановлено, що за параметром збільшення швидкості радіального росту гормезисний ефект більш виражений у пострадіаційних генераціях контрольного штаму, ніж у генераціях штаму з радіоадаптивними властивостями. Проте у ферментативній системі антиоксидантного захисту суттєвий гормезисний ефект виявлено у трьох пострадіаційних генераціях штаму з радіоадаптивними властивостям, який проявлявся у зростанні до 2 разів СОД активності та збільшенні пероксидазної активності у 4 рази.

Наведено основні результати експериментальних досліджень плоско напружених залізобетонних складених конструкцій з детальним вивченням жорсткості; ширини розкриття нормальних і похилих тріщин на рівні осі поздовжньої і поперечної арматури; зміни відстані між тріщинами і довжини тріщин, врахування ефекту порушення суцільності та інших параметрів, які дозволяють виконати порівняльний аналіз жорсткості таких конструкцій.