Наведено узагальнені матеріали багаторічного дослідження мінеральних перезволожених грунтів. З урахуванням вітчизняного та світового наукового, виробничого досвіду визначено чинники їх перезволоження, висвітлено сучасні проблеми ефективного та екологічно безпечного використання даних земель. Запропоновано ландшафтну класифікацію зазначенних грунтів. Розглянуто вплив дренажу на їх режими та властивості.

Приведены обобщающие материалы многолетнего исследования минеральных переувлажненных почв. С учетом отечественного и мирового научного, производственного опыта определены факторы их переувлажнения, освещены современные проблемы эффективного и экологически безопасного использования данных земель. Предложена ландшафтная классификация указанных почв. Рассмотрено влияние дренажа на их режимы и свойства.

Установлено, що відповідно до умов застосування дренажу мінеральні періодично перезволожені грунти України слід поділити на 8 ландшафтних груп, кожна з яких має свої генетичні типи, підтипи, роди та види.

Досліджено особливості процесів розсіювання та когерентного випромінювання, яке виникає під час зіткнення згустків достатньо великої кількості релятивістських заряджених частинок. Розгляд проведено в межах класичної теорії випромінювання, що виявляється можливим за опису процесів в області малих частот випромінених хвиль. Розраховано вираз для спектральної густини випромінювання у дипольному наближенні класичної теорії випромінювання для релятивістського заряда за його розсіяння в полі згустку частинок з функцією розподілу частинок згустка у поперечному напрямі довільного вигляду. Показано, що спектральна густина випромінювання складається з двох частин, які відповідають за когерентне та некогерентне випромінювання. Розгляд проводився для випадків лобового зіткнення та зіткнення під малим кутом між осями руху частинок, що стикаються. Показано можливість когерентного ефекту у випромінюванні заряду за його розсіювання та знайдено умови виникнення даного ефекту. Доведено, що за процес випромінювання у даному випадку відповідають набагато більші поперечні відстані у порівнянні з продольними. Передбачено ефект пригнічення когерентного випромінювання та проаналізовано фізичні причини виникнення ефекту пригнічення.

Згідно з концепцією "Нова Українська Школа", розробленою в Україні, однією з ключових компетентностей учнів є математична компетентність, у якій чільне місце займає геометрична складова. Геометрична освіта в школі має потужні можливості для формування логічного мислення учнів, передбачає створення в учнів чітких і правильних геометричних образів, розвиток просторових уявлень, озброєння їх навичками зображення та вимірювання, що має значний вплив на інтелектуальний розвиток особистості. Проведено теоретичний аналіз науково-методичної та психолого-педагогічної літератури; власний досвід багаторічного навчання учнів геометрії в школі та методики навчання математики студентів педагогічного університету надає можливість обгрунтувати необхідність виокремлення критеріїв та показників, за якими можна відстежувати рівень сформованості компетентностей учнів у процесі навчання геометрії. Обгрунтовано місце і роль навчання геометрії в системі формування ключових і спеціальних компетентностей учнів, зроблено висновок про необхідність наскрізної системи моніторингу математичної компетентності учнів набутих у процесі навчання геометрії. Зроблено висновок, що досягнення бажаних результатів навчання учнів геометрії в школі залежить від багатьох факторів. Важливе місце серед цих факторів займає визначеність та обгрунтованість критеріїв та показників, за якими можна відстежувати рівень сформованості математичних компетентностей учнів у процесі навчання геометрії. Запорукою грамотного використання таких критеріїв є методична компетентність вчителя математики, глибоке усвідомлення ним особливостей компетентнісного підходу в навчанні, готовність і здатність створити умови для особистісного розвитку учнів у процесі навчання геометрії.