Розглянуто роботу підприємств олієжирової галузі. Проведено поверховий аналіз конкурентних позицій провідних підприємств галузі, а також більш грунтовний аналіз засобами побудови матриці конкурентного профілю (МКП) та доведено доцільність побудови МКП для більш поглибленого та детального аналізу конкурентних позицій підприємств.

Розкрито сутність категорії конкурентоспроможності (КС), визначено коло завдань, які повинні вирішуватись у процесі аналізу конкурентних позицій підприємства, розроблено систему показників-індикаторів КС підприємств олійножирової галузі (ОЖГ). Досліджено стан та основні тенденції розвитку ОЖГ, проаналізовано конкурентні позиції провідних підприємств галузі шляхом побудови багатокутника КС. Сформульовано недоліки, притаманні для даної моделі аналізу. Розроблено рекомендації щодо використання графічної моделі.

Висвітлено Концепцію конкуренції М. Портера на прикладі олієжирової галузі. Проаналізовано специфіку факторів конкуренції та розглянуто структуру конкурентних сил. Наведено підсумки доцільності використання згаданої моделі для аналізу конкуренції в галузі та запропоновано шляхи найефективнішої взаємодії з ключовими факторами успіху.

Зазначено, що новий виток у розвитку конкуренції ставить перед підприємствами, працюючими в олієжировій галузі, вагомі перешкоди в процесі утримання та створення нових конкурентних переваг, які сьогодні характеризуються не лише кваліфікованими кадрами та інноваціями у всіх сферах виробничого відтворення, а й досягаються шляхом побудови складних стратегічних пірамід, через механізм перерозподілу ринків збуту, диверсифікацію бізнесу та наслідуванням експлерентних рішень у разі побудови нового бізнесу.

Досліджено стан і тенденції розвитку олійно-жирової галузі й особливості формування конкурентоспроможності діючих підприємств. Запропоновано центричну концепцію конкурентоспроможності підприємства, основоположними засадами якої є моніторинг конкурентних сил, конкурентних переваг і конкурентних стратегій. Розроблено параметричний підхід, що дозволяє оцінити конкурентоспроможність підприємства в динаміці відносно групи основних конкурентів. Обгрунтовано підходи щодо визначення напрямів розвитку конкурентоспроможності підприємства олійно-жирової галузі.

Розглянуто методичний підхід до вивчення конкурентоспроможності організації з позиції теорії життєвого циклу. Визначено фази конкурентоспроможності підприємства та шляхи її розвитку.

Розглянуто основні документарні форми міжнародних розрахунків, їх переваги та недоліки. Проаналізовано фактори, що впливають на вибір форми міжнародних розрахунків. За проведеними дослідженнями встановлено, що оптимальною формою розрахунків для підприємств харчової промисловості є документарне інкасо.

Досліджено основні недоліки оподаткування та шляхи їх подолання з метою стимулювання економічного зростання.

Наведено результати досліджень динаміки експортних поставок товарів з України у 2002 - 2018 рр. та місце продукції агропромислового комплексу (АПК) в загальному експорті. Встановлено, що АПК є одним з основних бюджетоутворюючих секторів національної економіки з часткою у товарній структурі експорту понад 25 %. Виявлено нестабільність конкурентних позицій вітчизняної сільськогосподарської продукції на зовнішніх ринках і відзначено внутрішні стримуючі чинники. Визначено товари, які є найбільш конкурентоспроможними на світових ринках аграрної продукції. Встановлено, що найбільшими обсягами валютної виручки характеризуються зернові культури, насіння і плоди олійних рослин та залишки та відходи харчової промисловості, готові корми. Обгрунтовано доцільність оптимізації структури експорту продукції АПК, як головної умови для входження України в систему міжнародних господарських зв'язків і використання переваг міжнародної торгівлі. Досліджено географічну структуру експорту продукції АПК та частку основних країн-імпортерів товарів з України у 2002 - 2018 рр. Проведено порівняння індексів вартості українського експорту товарів у 2010 та 2017 рр. відносно 2002 р. та встановлено, що найбільшими темпами валютна виручка зростала від експорту товарів до Індії, Єгипту та Польщі. Розглянуто чинники, що сприяють розвитку аграрної економіки країни та фактори, що перешкоджають збільшенню виробництва й нарощуванню експорту. Зауважено, що під час формування ефективної структури експорту продукції АПК слід враховувати загальні закономірності розвитку світової економіки, наявні конкурентні переваги, стан реального попиту на продукцію, передбачати одержання максимальної вигоди й еквівалентність міжнародного обміну з урахуванням класифікації експортних товарів. Запропоновано перспективні напрями розвитку експорту вітчизняної агропромислової продукції на зовнішній ринок за умов посилення глобальних викликів.

Проведено дослідження сучасних ринкових умов функціонування вітчизняних підприємств-виробників ігристих вин та розробку практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності їх операційної діяльності. Встановлено, що ефективність операційної діяльності підприємств-виробників ігристих вин є необхідною умовою як виживання, так і розвитку, тому вимагає постійного пошуку резервів і шляхів отримання бажаних доходів. Проаналізовано динаміку виробництва, реалізації та імпорту вина ігристого в Україну за 2010 - 2019 рр. Відмічено суттєве скорочення обсягів виробництва вітчизняної продукції за щорічного зростання обсягів споживання українцями імпортних ігристих вин. Поступальне зростання обсягів продажу імпортованих ігристих вин протягом 2016 - 2019 рр. (із 2,74 до 11,8 млн пляшок) призвело до скорочення обсягів реалізації ігристих вин українського виробництва. Результатом такого падіння стало не лише погіршення показників операційної та збутової діяльності вітчизняних виробників ігристих вин, але й зниження їх ринкової вартості, що вимагає ініціації змін в організації операційної діяльності. Розроблено та запропоновано структурно-логічну послідовність етапів управління ефективністю операційної діяльності підприємств-виробників ігристих вин, представлену шістьма етапами: управлінський аналіз стану операційної діяльності; ініціація змін в організації операційної діяльності; формування операційної стратегії підприємства; формування програм розвитку операційної діяльності; реалізація заходів з удосконалення операційної діяльності та контроль результатів і стану операційної діяльності підприємства. Практична значущість обумовлена можливістю використання підприємствами-виробниками ігристих вин матеріалів дослідження для розробки комплексу заходів щодо управління ефективністю операційної діяльності.

Розкрито сутність конкурентоспроможності (КС) підприємств суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) через призму ефективності операційної діяльності. Доведено, що КС виробників, які мають намір освоєння зовнішнього ринку чи розширення своєї присутності на ньому характеризується прибутковістю, рентабельністю продукції, ефективністю зовнішньоекономічних операцій у довгостроковому періоді. Відзначено, що більшість дослідників вважають базовим елементом КС і стратегічного розвитку суб'єктів ЗЕД ефективність управління операційною діяльністю підприємства, яка виражається у здатності компетентно розпоряджатися власними та позиковими ресурсами, наявністю передових технологій у виробництві продукції, спроможністю випускати та реалізовувати КС продукцію. Акцентовано увагу на динамічності КС підприємства. Її зміна в часі викликана впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, більшість з яких можливо віднести до керованих параметрів. Наведено класифікацію внутрішніх і зовнішніх факторів КС суб'єктів ЗЕД. Запропоновано для підвищення КС господарюючого суб'єкта на зовнішньому ринку розробку стратегії ЗЕД єдиного напрямку, яка буде враховувати можливості операційної системи підприємства та ринкові умови функціонування. Стратегія має містити чіткі цілі виходу на зовнішній ринок, ураховувати розмір і потенціал зовнішнього ринку, його кон'юнктуру. Визначено етапи прийняття управлінських рішень щодо забезпечення КС підприємства на зовнішньому ринку.