Представлено демонолексику як розгалужену, неоднорідну систему з усіма властивими їй ознаками. У межах системи виділено лексико-семантичні групи - "Відьма", "Некродемономени", "Перевертень", "Змій", "Чорт", кожна з яких має домінанту - часто родову назву (біс, відьма, ворожбит, знахар, мавка, перевертень, чаклун, упир, чорт). Найголовнішими механізмами розвитку лексико-семантичної системи демонологічних найменувань є формування значень на базі існуючих понять, словотворення, запозичення. Еволюцію аналізованої лексико-семантичної системи простежено на рівні якісних і кількісних характеристик складових одиниць. Розширення семного складу лексичного значення спричинене відображенням у ньому елементів кількох картин світу: язичницької, що характеризується шанобливим ставленням до духів природи, та християнської з різко негативною оцінкою демонів зла. Як загальномовні одиниці демономени притаманні більшості стилів мови, проте у межах кожного з них вони набують певних семантичних модифікацій.

Зосереджено увагу на журналістських текстах музичного Інтернет-дискурсу, охарактеризовано їх жанрове та змістове навантаження. Інтернет-видання музичного дискурсу типологізовано за жанрами (стилями музики), віковою аудиторією, формою донесення, професійністю, географічними показниками та прив'язаністю до подій.

Висвітлено проблему читабельності журналістських текстів, яку автор пов'язує не лише з формальними параметрами тексту (довжиною слів, словосполучень, речень, семантичним навантаженням), а й з реалізацією категорії інформативності. Поняття читабельності журналістських текстів визначено як передумова розуміння (а не саме розуміння) та передбачено доступністю, новизною, цінністю та актуальністю текстів. Читабельність тексту пов'язана також з питаннями інформаційної потреби та інформаційного інтересу.

Розкрито природу етнічного стереотипу як комплексного явища, що циркулює в соціальному просторі суспільства й цілеспрямовано чи бездумно використовується ЗМІ. Досліджено й узагальнено поняття "етностереотип" як специфічний різновид стереотипу, проаналізовано особливості функціонування зазначеного явища в українському інформаційному просторі.

Розглянуто питання реалізації псевдореального світу в текстах ЗМІ, пов'язані більшою мірою з розмитим розумінням розрізнення форм вираження реального та псевдореального світів. У дослідженні псевдореальність текстів засобів масової інформації розкрито, по-перше, через конфлікт реальності та відображення її через текст, по-друге, через свідоме чи несвідоме авторське викривлення інформаційних потоків. Умовність реалізації реального світу визначає мозаїчність текстів ЗМІ, фрагментарність подання інформації тощо.

Мета дослідження - характеристика сатирично-гумористичних текстів української блогосфери як інструменту відтворення дійсності та вияву громадянської журналістики. Для дослідження блогосфери використано методи аналізу й синтезу, систематизації даних та їх інтерпретації. Зроблено огляд літератури про творення сатирично-гумористичного ефекту в блогосфері, розглянуто наукові публікації про блоги, їх місце в публічному інформаційному просторі як інструменту відтворення дійсності. Для аналізу було залучено контент, що функціонує на відеохостингу YouTube, зокрема канали, що презентують сатирично-гумористичні тексти вітчизняного сегмента аналізованої платформи. Для виявлення популярних блогів проведено Інтернет-опитування. Інтерпретаційний метод надав змогу продемонструвати залежність сатирично-гумористичних текстів суспільної тематики від актуальної політичної ситуації в країні та суб'єктивної оцінки автором відтворюваних подій. На основі аналізу наукової літератури виділено характеристику блогу як образу реальності та інструменту відтворення дійсності. Окреслено популярні сатирично-гумористичні блоги, охарактеризовано й обгрунтовано їх функції та способи творення комічного ефекту. Блогосфера в системі масмедіа є потужною ланкою забезпечення комунікації та засобом донесення інформації. Через широке залучення реципієнтів формує стереотипи, настанови, упередження в суспільстві, а також зменшує чи збільшує соціальну напругу. Сатиричні й гумористичні тексти є важливим каналом передачі інформації від автора до аудиторії та одночасно засобом комунікації між самими реципієнтами. Блогери здатні залучати аудиторію до комунікації, а також здійснювати інформаційний, емоційний вплив за допомогою текстів. У зв'язку із цим необхідно розуміти виняткову важливість блогосфери для споживачів контенту, зокрема сатирично-гумористичного. У дослідженні визначено домінантні функції популярних сатирично-гумористичних блогів Олексія Дурнєва, BAMPER TV, Майкла Щура (Телебачення Торонто) на відеохостингу YouTube. Окреслено фактуальний складник аналізованих текстів. Результати дослідження можуть бути використані у процесі вивчення курсів спеціальності "Журналістика" з питань студіювання прикладних соціально-комунікаційних технологій; формування компетентностей, пов'язаних із творенням ефективних текстів у соціальних медіа, а також медіапрактиками для розуміння інструментів відтворення реальності в сучасному інформаційному просторі.