Вперше встановлено, що формування поверхневих вторинних ореолів (аномальних зон) півдищеної радіоактивності за умов Східного Донбасу відбувається в результаті експлуатаційної розробки глибинних горизонтів і винесення на поверхню за рахунок процесів газо-, масо- та водообміну радіоактивних елементів. Удосконалено систему ведення комплексного екологічного моніторингу у зоні взаємовпливу шахтного поля шахти "Пролетарська" та Світлічанського водозабору, яка враховує потенційну можливість формування забруднень питних вод хімічними та токсичними інградієнтами та радіонуклідами. Виявлено та систематизовано чинники ризику щодо розвитку небезпечних екзогенних геологічних процесів, з урахуванням яких удосконалено систему управління екологічною безпекою території Східного Донбасу.

Розглянуто теоретичні основи та науково-методичне забезпечення еколого-геологічного картографування. Викладено етапи становлення, класифікацію, принципи організації моніторингу геологічного середовища. Проаналізовано особливості ведення моніторингу селективних компонентів навколишнього середовища в Україні.

Проаналізовано гідрогеологічні умови хотиславського кар'єру. Оцінено стан водопостачання та перспективи використання водних ресурсів Донецької області. Досліджено основні підземні водоносні горизонти в межах Татарбунарського району Одеської області. Розкрито особливості газоносності відпрацьованого простору діючих шахт Донбасу. Вивчено гідрогеологічні особливості пластових вод та їх склад для удосконалення інтерпретації геофізичних даних. Викладено методичні аспекти моніторингу осередків забруднення геологічного середовища нафтопродуктами. Висвітлено екологічний стан поверхневих і підземних вод басейну р. Сіверський Донець. Досліджено вплив видобутої пластової води на екологічну безпеку водоносних горизонтів на нафтових родовищах. Здійснено інженерно-геологічне обгрунтування розрахунків стійкості і міцності огороджувальної дамби Київської ГАЕС.

Обгрунтовано циклічність та етапи техногенної трансформації геологічного середовища в процесі будівництва, експлуатації та закриття вугільних шахт. Виділено етапи циклу та доведено незворотність трансформації геологічного середовища у техногенну екогеосистему, зумовлену впливом техногенних процесів при великомасштабному видобутку вугілля. Розроблено систему геологічних досліджень, що базується на зіставленні показників геологічних, геохімічних, міграційних та інших процесів у непорушених та порушених техногенезом умовах, що вплинуло на відокремлення процесу безпосереднього забруднення геологічного середовища та активізацію постійно діючих природних процесів. Оцінено характер розподілу та ступінь концентрації токсичних та деяких рідкісних елементів у вугіллі та вміщуючих породах геолого-промислових регіонів Північно-Східного Донбасу. Описано генезис та форми знаходження токсичних і рідкісних елементів у вугіллі і вміщуючих породах. Проаналізовано залежності концентрації токсичних і рідкісних елементів від віку порід та їх метаморфізму. Визначено основні елементи-забруднювачі грунтів, які утворюють великі аномальні ореоли. Виконано комплексну оцінку забруднення грунтів та підземної гідросфери досліджуваної території. Обгрунтовано закономірності впливу вуглевидобувних підприємств на навколишнє природне середовище та якість поверхневих та підземних вод.

Викладено основний понятійно-термінологічний апарат гідрогеології. Наведено термінологічну базу геології, гідрології, метеорології, екології, біології, хімії, інженерної геології в межах тих розділів, які безпосередньо пов'язані з підземною гідросферою. Подано розгорнуте тлумачення гідрогеологічних термінів, кожний з цих термінів подано також російською та англійською мовами.

Запропоновано сучасний концептуальний підхід до вивчення еколого-гідрогеологічної трансформації якісного складу питних підземних вод бучацько-канівського водоносного комплексу центральної частини Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну у поточних природно-техногенних умовах. Проведено раціональне комплексування показників, які характеризують геологічні, еколого-гідрогеологічні та неотектонічні умови даної території. На базі цього встановлено та досліджено природні та техногенні чинники погіршення якості вод цільового комплексу на сучасному етапі. Виявлено просторово-часові закономірності змін хімічного складу досліджуваних вод протягом періоду активного комплексного техногенного впливу на геологічне середовище регіону (1960 - 2015 рр.). Встановлено основні елементи-забруднювачі цих вод, із розподілом їх на глибинні та поверхневі за генезисом. Визначено елементи-індикатори, що характеризують трансформацію якісного складу підземних вод. Простежено динаміку до збільшення їх вмісту у процесі довгострокової експлуатації на близько 20 потужних міських водозаборах території досліджень. На базі даного підходу розроблено заходи для стабілізації хімічного складу вод на водозаборах у межах даної території, що експлуатують бучацько-канівський водоносний комплекс. Обгрунтовано методичний підхід до прогнозування змін екологічного стану підземних вод під впливом встановлених еколого-гідрогеологічних чинників. Запропоновано заходи екологічно безпечного використання підземних вод на стратегічно важливих водозаборах у межах регіону. Надано рекомендації як для діючих, так і для перспективних водозаборів.

Наведено нові теми, в тому числі пов’язані з використанням системного підходу у вивченні підземних вод (такі як гідрогеологічна стратифікація, гідрогеологічні системи, їх властивості і процеси, взаємозв’язок поверхневих і підземних вод, хімічний склад природних вод, вплив господарської діяльності на зміну гідрогеологічних умов). Головна мета посібника з навчальної дисципліни «Гідрогеологія» - закріпити і поглибити теоретичні знання, одержані під час лекційного вивчення основ гідрогеології, дати методичну основу, навчити студентів самостійно вирішувати гідрогеологічні задачі, які найчастіше зустрічаються на практиці, познайомити їх із прийомами побудови й аналізу різних гідрогеологічних карт, постановки і проведення лабораторних досліджень із вивчення основних гідрогеологічних властивостей гірських порід і водоносних горизонтів, визначати хімічний склад природних вод і за цими даними - клас, групу і найменування підземних вод.

Висвітлено основні питання загальної методології наукових досліджень. Розглянуто історію розвитку фундаментальних і прикладних напрямів гідрогеології. Детально описано питання методології наукової та практичної діяльності в галузі гідрогеології. Окремо розглянуто історію розвитку фундаментальної та прикладної гідрогеології. Досліджено методологію практичної діяльності в галузі гідрогеології. Особливу увагу приділено структурі і організації наукової діяльності в гідрогеології. Надано загальне уявлення щодо методології різнопланових гідрогеологічних досліджень.

У збірнику матеріалів конференції висвітлюють актуальні питання сучасних проблем гірничої геології та геоекології. Публікації відображають роботу конференції, що проходила 29 - 30 листопада у форматі тематичних секцій «Гірнича геологія та геомеханіка», «Сучасні методи досліджень», «Напрямки дослідження Землі» та «Екологічні та правові проблеми техногенно-навангажених регіонів». Матеріали конференції будуть цікаві як для спеціалістів, так і широкого загалу. Матеріали подаються в авторській редакції.

Надано фізико-географічну характеристику Синичанської водозабірної ділянки ізюмського водозабору, яка розташована у 8 км на південний схід від м. Ізюму, Харківської області. Розглянуто гідрогеологічні особливості водоносних горизонтів, що експлуатуються чотирма свердловинами. Проаналізовано геоморфологічні особливості території, що досліджується. Також відображено аспекти геологічної будови ділянки. Представлено аналіз показників хімічного складу підземних вод Синичанської водозабірної ділянки з 2003 року. Серед найбільш відповідних завданню роботи хімічних сполук було відібрано значення вмісту нітратів, хлоридів та сульфатів, а також дані загальної жорсткості та мінералізації. Підвищення показників спостерігається у всіх свердловинах. Інтенсивність підвищення є різною для кожної експлуатаційної свердловини та відповідної хімічної сполуки. Це свідчить щонайменше про неоднорідність факторів впливу та процесів, що відбуваються у водоносних горизонтах даної водозабірної ділянки. Серед таких факторів і процесів, з огляду на незначні глибини свердловин, можна відзначити і техногенез. Оскільки Синичанський водозабір експлуатується для водозабезпечення значної кількості житлових масивів м. Ізюму, доцільним є детальний аналіз динаміки представлених даних. Дослідження динаміки розподілу хімічних показників складу підземних вод у різні періоди за допомогою математичних та графічних методів дозволить не лише індуктивно дослідити динаміку минулих років, а й кількісно спрогнозувати майбутні тенденції складу вод міжпластових водоносних горизонтів зазначеного регіону. З огляду на зростаючий та все більш помітний дефіцит якісних водних ресурсів на території України, аналіз даних з водозабірних ділянок міста Ізюму може дати репрезентативну картину реальної локальної ситуації у сфері водного господарства, гідрогеології та гідрогеохімії вод Ізюмського району загалом та міста Ізюму зокрема.