Розкрито теоретичні засади землеробства, наведено його екологічні закони. Особливу увагу приділено розповсюдженню та шкідливості бур'янів. Висвітлено основні напрямки й агротехнічні прийоми боротьби з бур'янами. Розглянуто науково-практичне обгрунтування оптимізації сівозміни у перехідний до ринкових умов період. Запропоновано методику оцінки окремих культур. Проаналізовано особливості організації сівозмін на зрошуваних землях. Висвітлено інтегровану боротьбу з бур'янами, хворобами та шкідниками за допомогою засобів від компанії "СИНГЕНТА".

Раскрыты теоретические основы земледелия, приведены его экологические законы. Особое внимание уделено распространению и вредоносности сорняков. Освещены основные направления и агротехнические приемы борьбы с сорняками. Рассмотрено научно-практическое обоснование оптимизации севооборота в переходной к рыночным условиям период. Предложена методика оценки отдельных культур. Проанализированы особенности организации севооборота на орошаемых землях. Освещена интегрированная борьба с сорняками, болезнями и вредителями с помощью средств от компании "СИНГЕНТА".

Рассмотрен характер транслокационных процессов у злаковых и бобовых растений, которые произрастают в условиях техногенних ландшафтов степной зоны Украины. Они зависят от биологических особенностей растений и формируют корневые системы такого строения и с таким распространением в толще эдафотопов, которые могут обеспечить растения питательными веществами и создать максимально возможную урожайность именно в этих почвенно-экологических условиях.

Показано, що найбільшу еколого-біологічну відповідальність техногенним едафотопам у степу України мають багаторічні бобові трави. Вперше для практичних цілей рекультивації запропоновано математичну модель розрахунку еколого-біологічних характеристик кореневих систем рослин і прогресивний рамковий спосіб відбору грунтових монолітів з коріннями. Вперше за біологічної рекультивації земель виявлено характер транслокаційного процесу в досліджених видів та особливості розвитку їх підземної частини. Встановлено, що основою створення первинних консортивних зв'язків є кореневі системи рослин, які стають осередками концентрації елементів грунтової родючості. Показано, що едафотопи техногенних ландшафтів мають високий стимулювальний ефект для розвитку мікроорганізмів. Культурфітоценози сприяють збільшенню їх чисельності та стабілізації конструкції мікробного співтовариства на рівні, що відповідає фізико-хімічним властивостям едафотопу. Вперше визначено інтенсивність розкладання коренів рослин у товщі едафотопів техногенних ландшафтів. Визначено рівень ферментативної активності едафотопів та складено градацію ступеня їх біогенності. Вперше розроблено стратегію біологізації едафотопів техногенних ландшафтів.

Визначено характер транслокаційних процесів злакових та бобових рослин, що ростуть за умов техногенних ландшафтів степової зони та залежать від біологічних особливостей рослин, формують кореневі системи такої будови та поширення у товщі едафотопів, які здатні забезпечити рослини поживними речовинами та створити максимально можливу врожайність саме за цих грунтово-екологічних умов.

Определен характер транслокационных процессов у злаковых и бобовых растениях, которые произрастают в условиях техногенных ландшафтов степной зоны. Они зависят от биологических особенностей растений и формируют корневые системы такого строения и распространение в толще эдафотопов, что могут обеспечить растения питательными веществами и создать максимально возможную урожайность именно в этих условиях.

Розглянуто метод вивчення кореневих систем рослин, який полягає в тому, що після відмивання грунтових монолітів корені рослин доводять до повітряносухого стану, розподіляють за товщиною на 4 фракції: понад 5 мм, 5 - 1, 1 - 0,5 і до 0,5 мм. Наведено коефіцієнти для розрахунку еколого-біологічних характеристик кореневих систем та проаналізовано залежність характеристик від фізико-хімічних властивостей грунту.

Рассмотрен метод изучения корневых систем растений, который заключается в том, что после отмывания почвенных монолитов корни растений доводят к воздухосухому состоянию, распределяют по толщине на 4 фракции: более 5 мм, 5 - 1, 1 - 0,5 и до 0,5 мм. Приведены коэффициенты для расчета эколого-биологических характеристик корневых систем и проанализирована зависимость характеристик от физико-химических свойств почвы.